А що Тимошенко забула на інавгурації Трампа?
Вона вважає себе вище за президента країни?

242 дні

Кіборги і ДАП

Чи багато людей сьогодні пам’ятають або взагалі знають про героїчну оборону Донецького аеропорту? На жаль, думаю, що ні. Як би прикро це не звучало, згадується фраза з далекого 2007 року: «Ми будєм забитой епохой – і похй».*

У 2014-2015 роках я добре пам’ятаю ті новини, як усі тримали кулаки і молилися за хлопців, які там стояли. Я пишався тим, що знав кількох захисників особисто: Влада «Распісной» Казаріна, Баламутовського «Шпрот» Сергія та Марлена «Татарін» Місіратова. З другим я був разом під час Маріупольської кампанії, а з третім життя звело ще не раз. Ахтем Сеїтаблаєв зняв фільм «Кіборги», і кожен, хто дивився, плакав.

ДАП став символом незламності.

Наша війна — це війна героїзму. Всі чули про Іловайський та Дебальцівський котли, але мало хто знає про Довжанський котел. Ця подія майже не потрапила в медіапростір, хоча тоді прикордонники дали ворогу гідний бій.

Оборона Маріуполя та заводу «Азовсталь» теж стала символом незламності України. Але чи багато людей знають, чим усе закінчилося? Згадайте відео Дениса Кошельника. Час іде, і все забувається.

Я впевнений, що через 10 років більшості буде байдуже до оборонців міста Марії, так само, як зараз майже ніхто не згадує Кіборгів. Пам’ятають лише ті, хто був дотичний.

У цьому винне не молоде покоління. Солдат не винний, що не вміє чистити зброю; винний офіцер, який не навчив. Потрібен правильний підхід до виховання молоді, щоб вони не були «квадробилами» чи «реданами».

Кіборги стали для мене орієнтиром стійкості ще в молодому віці. Вони стали важелем для прийняття багатьох рішень у майбутньому. Мої батьки казали тоді: «Ми живі й вільні тут, бо там сьогодні молоді хлопці віддають свої життя».

Пам’ятати про героїв і героїчні дні оборони України — це обов’язок, адже саме це розставляє правильні пріоритети для майбутніх поколінь, які будуватимуть світле майбутнє нашої країни.

Повернуся до прикладу Туреччини. Там кожен молодий чоловік знає про Ататюрка, бої біля Чанаккале тощо. Результат очевидний: 90% країни — націоналісти, які пишаються своєю історією, захищають національні інтереси. Там усюди прапори, портрети історичних постатей, мости, названі на честь героїв. Це приклад правильного виховання.

Я не хочу, щоб у нас через 25-50 років усі забули про війну. ДАП, Іловайськ, Дебальцеве, Маріуполь, Довжанськ, Бахмут, Херсон — це приклади для історії, які потрібно використовувати як основи для виховання майбутніх поколінь.

Пишаюся своєю країною. Пишаюся Кіборгами. Пишаюся кожним і кожною, хто зараз тримає оборону та допомагає.
Пам’ятаємо.

Наразі не пишу пости про ситуації, які є в світі
Трошки не той настрій

Проте невдовзі планую повернутись писати

Посилки доставлені)

Насправді перший збір, від якого реально зʼявились позитивні емоції, бо більша частина була просто передана небайдужими людьми. І це дуже круто, так маємо тримати. Взагалі думаю робити день в неділі, де під постом кожен може написати - що і як він може надати допомогу безкоштовно.

На фото друга частина потреб для Хорунжої служби Бригади «Азов». Залишок грошей вирішив спрямувати на закупівлю оклюзійних наліпок для 5 батальйону Бригади «Азов». Більше того, там ще відправили ряд потрібних речей хлопцям та дівчатам. По отриманню закину фото. А тепер до приємного:

Цю потребу ми закрили завдяки кожному донату, від 1.00 до 4500 грн, допоміжним банкам від Маргарити, Яні, Наталії, Ользі, Діні

Окремо вдячний Володимиру Дмуховському з Львівської області за передану лафєту

Аніті за передану медицину

Низький уклін для Time for Rescue - велику частину закрив саме цей магазинСподіваюсь я нікого не забув. Якщо пропустив - будь ласка напишіть в коментарях, я додам вас

Тут не буде креативів чи пояснень. Є потреба. Отже, що нам потрібно щоб було в хлопців: -Лафєта Це для полку «Рейнджерів» ССО. Хлопці працюють над звільненням історичних земель України. Потрібно було ще на вчора. -Такмед 1. Турнікети САТ подібні 50-60…