?«Тигр зайшов у садок», 1994?
Папір, гуаш
©️Марія Примаченко

Українська художниця Марія Примаченко (1909–1997) використовувала уяву в своїх композиціях, щоби вловити загальнолюдські істини, що стосуються дійсності й долі людини.

Повна назва цієї картини: Тигр зайшов у садок і радіє, що яблуні вродили й багато яблук. Сад і город яскраво присутні в роботах художниці як символи щасливих місць і природи, яка гармонійно співіснує з людиною і дарує кожному своє багатство. Ми бачимо, як щоденна праця людей поєднується з життєдайною силою природи й дозволяє їй відроджуватися. Бувають також моменти, коли вторгається небезпека. У творчості Примаченко тигр – це символ, який може гармоніювати з таємничим, химерним, диким. Як у казці, олюднені звірі та звіролюди постають у її творах алегоріями чеснот і вад. Однак це не виключає почуття гумору й іронії, які містяться в зображеннях художниці, а також твердої віри в те, що мистецтво може показати світ таким, яким він має бути.

Ця дивовижна картина надихнула назву виставки Тигр у саду. Мистецтво Марії Примаченко яка відкривається сьогодні у Варшавському музеї сучасного мистецтва. Якщо ви у Варшаві, не пропустіть її! :)

➖➖➖➖➖➖➖➖

Credit: DailyArt

#art

Колодій - свято весняного рівнодення та автентичний словʼянський новий рік?

?В цей день ми зустрічаємо весну та прощаємось із зимовими холодними днями. День та ніч стають рівними, природа пробуджується від заморозків, дерева струшують останні сніги, крізь вкриту білим пухом землю пробиваються перші квіточки, запрошуючи тепло та ластівок назад, додому. І всі стають рівними, і сонце, і місяць, і темна частина року, і світла. І тоді починається поховання зими, щоб наступного дня прийшло нове життя.

?У давнину європейці ділили рік на темний та світлий: кельти зустрічали новий рік восени, називаючи його Саунь (сучасний Гелловін), прямо перед темною частиною року, а от наші, українські, пращури зустрічали рік на початку світлої частини, на початку життя та розквіту.

?Традиції цього свята ви всі чудово знаєте, от тільки не знаєте звідки вони пішли, чому, та наскільки вони древні.

Найрозповсюдженішою традицією виступає їжа на Колодій:
?вареники, які є символом місяця
?млинці, які є символом сонця

?Але ж вареники та млинці це ритуальна їжа на поминальні дні, чому так?
?А тому, що це і є поминки, бо в уявлені наших предків ми хоронили зиму, а точніше її уособлення в язичницькій словʼянській богині — Марені, богині зими, потойбіччя та змін. Чучело богині наряжали в костюм та виводили на головну площу, де проходило основне святкування. Кульмінація свята була якраз в спалені чучела зими, щоб на ранок вже прокинутися в новому, світлому році.

Щасливого Колодія та з новим роком!?

#Slavic

❤️«Абрикосовий цвіт», 1202❤️Папір, чорнило
©️Ma YuanМи продовжуємо святкувати Місяць жіночої історії із цією прекрасною роботою, що є частиною історії про китайську імператрицю Ян, одну з наймогутніших імператриць китайської династії Сун.

Ця витончена картина зображує гілку з абрикосовим цвітом, майстерно виконану винятково тонкою роботою пензля та ніжними чистими кольорами. Композиція є виразною та відображає художню майстерність відомого придворного художника Південної династії Сун, Ма Юаня (1189–1225 рр.). Горішній правий кут прикрашає вірш авторства імператриці Ян, написаний у витонченому стилі з римами та довершеною каліграфією, що додає картині особливої принадності. Цей витвір мистецтва втілює концепцію «Трьох ідеалів», бездоганно поєднуючи поезію, живопис і каліграфію.

Каліграфія імператриці Ян вирізняється особливими рисами: її діагональні мазки характерно видовжені у вигляді «гусячих хвостів». Техніка роботи пензлем поєднує кутастість із легким натяком на округлість. Прекрасно, чи не так?
????
#art