На фото Павло Скоропадський

Сьогодні, 12 грудня 2024 року, відзначаємо 134-ту річницю з дня народження Андрія Мельника — видатного українського патріота та провідника ОУН.

Гетьман Павло Скоропадський (у козацькій формі в центрі) під час прийому у 1918 році німецьких і австрійських командувачів та офіцерів української дивізії.

На фото Степан Бандера на відпочинку

***Зборівський договір, підписаний 18 серпня 1649 року, став важливою подією в українській історії, позначивши значний етап національно-визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти. Це був один із перших офіційних документів, який визнавав автономію українських земель у складі Речі Посполитої, хоча і з великими обмеженнями .

Договір був укладений після битви під Зборовом, коли козацьке військо на чолі з Богданом Хмельницьким і за підтримки кримських татар зуміло оточити польське військо.

Польський король Ян II Казимир був змушений піти на переговори, щоб уникнути повного розгрому .
За умовами Зборівського договору, Річ Посполита визнавала автономію трьох воєводств — Київського, Чернігівського і Брацлавського.

Козацький реєстр збільшувався до 40 тисяч осіб. Козаки отримували право обирати свого гетьмана, який мав бути затверджений королем. Також православна церква на цих територіях отримала певні права та свободи .

Проте договір мав і серйозні обмеження. Зокрема, польські магнати та шляхта зберігали свої володіння на території України, а козацька адміністрація мала діяти під контролем короля. Це викликало невдоволення як серед козаків, так і серед українського населення загалом, що згодом призвело до продовження конфлікту .

Зборівський договір не вирішив конфлікт, а лише тимчасово зупинив активні бойові дії. Він став компромісом, який не задовольнив жодну зі сторін, і вже через два роки боротьба між козаками і польською шляхтою поновилася з новою силою .

Цей договір також продемонстрував складність становища українців у той період, коли вони намагалися знайти своє місце між двома великими державами — Річчю Посполитою і Московським царством, що врешті-решт призвело до подальшої ескалації конфлікту та зміни політичної ситуації в регіоні .***

ꑭУНС | БУСТꑭ

Ніагарський водоспад, Канада (1955 р.). Зліва направо: Степан Бандера, Михайло Черешньовський, Степан Ленкавський, Іван Вовчук, Степан Галамай.

Канадські хокėїсти з тризубaми на футбσлках.

1976 рік.

Варта Січових Стрільців. Листопад 1918 року.

Зв’язкова Романа Шухевича Ольга Ільків

Ольга Ільків народилася у 1920 році в місті Стрий, що входило до складу Станиславівського воєводства (нині Львівська область).

У жовтні 1946 року її давня знайома Катерина Зарицька запропонувала їй організувати конспіративну квартиру для одного з командирів УПА. Ольга переїхала до села Княгиничі Рогатинського району разом із новонародженою донькою Дзвінкою, матір’ю Розалією та зв’язковою Катериною Зарицькою. Їхній новий дім розташовувався у приміщенні колишньої пошти, де вони облаштували схованку.

Через високий рівень секретності Ользі спершу не повідомили, кого саме їй доведеться переховувати. Лише вночі до будинку прийшов чоловік, який виявився головним командиром УПА Романом Шухевичем.