Нарешті зимова частина УПЛ закінчилася.

Останні 3-4 тури футбола було мало, було виживання.

Тому задам ще раз питання, чому ми граємо по системі осінь-весна? Чому не стартувати чемпіонат в березні, і не грати до листопада?

І до кваліфая Єврокубків клуби будуть краще готові, і поля будуть класні, я взагалі не бачу мінусів. Ну реально важко дивитися на футбол от як Зоря - Чорноморець, мінус 10 на дворі, чи сьогодні дощ сніг вітер, 16 грудня. Ну типу для чого це?

Які мінуси у системі весна-осінь?

Лол бля

Кореєць обіграв Баєрн
Один кореєць, уявляєте собі?
Два голи забив
Кореєць

Насправді не варто забувати, що VAR ще два дуже близьких офсайди побачив і 2 гола скасував.

Тому Баєрн по факту забив 11

Кайфовий був перший мультифід сезону

Олександра Усика заарештували в аеропорту Кракова. Обставини зʼясовуються.

Чому ж тоді є віра? (продовження. початок в попередньому дописові)

Відразу було зрозуміло, що Ребров - це системний підхід. Коли хтось говорить, що потрібно звільнити Реброва та замінити його на Унаї Мельгосу, то це дуже дивно. Тому що і успіхи молодіжки Мельгоси, і успіхи молодіжки Михайленка - це плоди системи Реброва.

Тому що його кликали не тільки тренувати національну збірну, а й бути куратором усього процесу, вироблення єдиної системи.

Однак вийшла парадоксальна ситуація. Тому що очікувалося, що швидше будуть результати в національної команди, тоді як молодіжні сектори будуть буксувати.

Коли Ребров рахує кількість днів, які він працював разом з командою, то у цьому є лише половина відмазки, а половина правди. Він ніколи не працював головним тренером збірної та намагається побудувати командну систему так, немов працює з клубом. У нього немає 100 перших днів на підготовку, немає можливості спокійно та виважено працювати.

Як і сама команда, Ребров та його тренерський штаб мають прискоритися. Бути більш агресивними та наполегливими.

Знову приклад буде з Німеччини. Юліан Нагельсманн у перших матчах після свого призначення головним тренером не знав, як підступитися до цієї роботи. У нього також не було жодного досвіду керування національною командою. Колектив він створив за чотири місяці від листопада 2023 року до березня 2024 року. За цей час збірна Німеччини не зібралася жодного разу. Нуль.

Потім в березні було 3 дні агресивної, інтенсивної тактичної роботи як біля дошки, так і на тренувальному майданчику, після чого в березні збірна Німеччини була зовсім іншою командою. З іншою вірою в себе та в ідеї тренера. Навіть попри те, що деякі кадрові рішення були такими, що на них громадськість відреагувала несхвально.

Нагельсманн зрозумів, що в нього часу на звичайний підхід немає.

Я вірю в систему Реброва, хоча й не є її прихильнимком, особливо в контексті збірної з урахуванням того, що емоції та індивідуальні якості є в цьому виді футболу першочерговим фактором.

Але не хочу чекати 10 років, коли він її вибудує.

Звичайно, зараз його ніхто не звільнить. Але для покращення ситуації тренерському штабу Реброва потрібно зрозуміти дві речі: вони теж роблять помилки навіть тоді, коли їм здається, що роблять все правильно та проапдейтити свій довготривалий план з урахуванням того, що стільки днів немає.

2/2

Я все ще вірю, що Сергій Ребров здатен побудувати успішну збірну України.

Давайте говорити відразу: ніхто грошей мені не дав.

Наступне, про треба зізнатися: я адекватний. Збірна України має незадовільні результати та грає в поганий футбол.

Однак тут потрібно відразу зробити паузу та визначити, що навіть у найкращому своєму стані та в період ймовірного найвищого зростання збірна України Реброва буде грати в той футбол, який будуть називати "поганим".

Зараз вона погано грає в "поганий" футбол.

Немає жодної мови про те, щоб захищати гру збірної України останнім часом, а особливо в двох останніх матчах. Вони були кожен по-своєму жахливими з усіх боків та легко можна зрозуміти, чому багато хто навіть з найбільш спокійних почали кричати про те, що Реброва не має бути на чолі збірної України.

Перший тайм проти Албанії був наче знущанням над усім тим, за що збірна України критикувалася під час Євро. Знову стартовий план, який абсолютно не працює та відсутність сміливості у футболістів. Тобто, в тренерському штабі не спромоглися зрозуміти та зробити висновки стосовно того, чому так стається.

Якщо винні тупі та безхарактерні гравці, то хіба не можна їм вигадати простіший план?

Ще раз скажу, що розумію те, у що хотіла грати Україна проти Албанії (я передився цей матч не менше, ніж гру проти Румунії - 4 рази): білдап, розташування в середній зоні, але знову ця інетрність в зонах завершення.

Другий матч проти Чехії залишив інші враження. Україна грала в зовсім непритаманний собі футбол, не боролася за контроль над ситуацією на полі, а просто пливла за течією та намагалася її вгамувати та направити, куди б хотілося.

Та знову ця проблема. Україна намагається грати у виважений, розумний та продуманий футбол, але він виходить повільним. У повільному темпі важко розхитати суперника, який міцно тримається в середньому та низькому блоці, у повільному темпі важко із суперником, які не має швидкісних якостей та бере силою.

Проти Албанії Ребров поклався на свій футбол та програв, проти Чехії була спроба все кардинально змінити, але знову нічого.

Я нічого не буду говорити про спілкування Реброва з журналістами, тому що це не має жодного значення. В Україні традиційно журналіст - це ворог. Козли, коториє постоянно мєшают нам жить. Тому в цьому немає нічого дивного та нового.

Але ось цей постійне перекладання вини на гравців точно є проблемою, яка впливає не на наше відношення до Реброва, а на команду.

Якщо поглянути на те, що відбувається в збірній Україні, то це нагадує ситуацію, яка сталася в збірній Німеччини. Гансі Флік був ідеальним кандидатом на те, щоб бути головним тренером, кращого не знайти, але після деякого успішного періоду пішла серія невдач, яку неможливо було спинити. Ніхто не сумнівається в тренерських якостях Фліка, але своїми відносинами з гравцями він загнав себе в таку ситуацію, коли йому абсолютно перестали вірити футболісти.

Це не факт. І не інсайд. Це суто враження від усього того, що доводиться бачити на свої власні очі. Гравці не зовсім розуміють, що потрібно робити на полі, команда програє та гравці втрачають впевненість в тому, що тренерський штаб правильно їх готує.

І якщо це є, то єдине правильне рішення: змінити тренера. Команда ніколи не буде працювати, якщо гравці не мають віри в тренера, ким би він не був.

Якщо робити короткий підсумок як цих двох матчів, так і загалом роботи Реброва з національною командою, то все погано. І тут немає сенсу соромитися визначень.

1/2