Доки на тиждень беру перерву від літературників, але якщо буде настрій, то в чт прийду на вечір чудової ведучої Даші на вечір послухати

Та що, справи все одно піду робити, бо вже знаю як приборкати цю біль

Старість - це вже оті проблеми з попереком ледь не кожного ранку в 21, і так декілька років. Коли крутять коліна на погоду, запаморочення при різких рухах...

А тут через 2 місяці 22 вже буде стукати в двері ?

А що це з записами? Чи всі повернулись на навчання і воно у вас вечірнє??

Мої сни - це щось з чимось, час від часу походить на хороший сценарій

"Вкотре відчуваєш як їдеш дахом..."

Тиша, занепокоєння та спокій.
В твою тишу лиш падає ракета,
Час же, говорять, нині жорстокий -
"Ти ж не маєш в собі естета".
За вікном лиш той знайомий звук:
"Увага! В місті оголошена тривога"
Знову, немов той нестерпний стук,
Що чекає переступити того порога.

Занепокоєння, знову чути осуд.
Говорять про "інстінкт самосохранєнія"
Доки ти купуєш новий посуд,
Там покладеш зібране суцвіття.
Всі лиш повчають, говорять як жити,
Один стиль, один маневр, ти = вони.
Гра в суспільство, пізно вже вийти,
Вже останні відправились човни.

Спокій, вже змирились напевно,
Жити як всі, лиш боятись трохи,
Індивідуальність твоя - даремно,
Не пізнати нам вже нової епохи.
Знову тривога, знову чужі ті пташки,
Ти лиш сидиш зі своїм страхом,
Знову боїшся підняти звичні ставки,
Вкотре відчуваєш як їдеш дахом...

Серпень 2024
#вірш

Всьо, я не на зв'язку, кому треба - телефонуйте

Я зрозуміла, на цьому тижні ви любите лише Поліну ?❤️

Написала лист
Спалила його
Камінь з душі пішов, то ж я задоволена ?