друзі, отут курс від Фантастичних толкс та літосвіти, кому цікаво :)

писати в кав'ярнях класно, оскільки кожного разу, коли мені потрібно додати якогось другорядного персонажа, я просто краду ім'я та сутність того, хто отримує своє замовлення від бариста у цей момент. насолоджуйся своїм капучіно, Ісаак, ти помреш, заради розвитку сюжету.

#мемчики

не питати на наступний день чи прочитали. гарно спитати «а коли до вас можна звернутись за фідбеком?». десь варто закладати місяць на те, щоб вперше нагадатись.
ми нічого не робимо без угоди. термін угоди. угода на виконання завдання — нє. на що саме продаємо права? за видання? за що платять? за видання книжки, а якщо аудіо? має бути вказано скільки автор отримує за кожну з цих реалізацій. якщо видавець не продає книги закордон, то нашо йому брати ці права? краще лишити в себе та може ви зможете продати.

якщо в кінці написано, якщо за місяць не попередити, то угода автоматично продовжується. не погоджуйтесь на таке. щоб у угоди був кінцевий термін.

памʼятайте, що по той бік екрану теж жива людина і щось робиться не тому що вас особисто ненавидять, а тому що всі можуть помилитись. якщо не внесли ваші правки, то може просто переплутали файли? пишіть, питайте, уточнюйте, робіть це ввічливо. звісно, у вас можуть бути негативні емоції, але не варто їх викидувати на людей.

Володимир Арєнєв: основи сторітелінгу

⁃ важливо не обманювати себе щодо того, чого саме ми хочемо, коли беремось писати книгу: я хочу нести художнє слово чи заробити грошів?
це так не працює. бо людина яка пише книжки, працює не тільки механічно, а і з сенсами, тому важливо самому/-ій собі не брехати

⁃ не намагатись розповісти все одразу. не треба ось тут філософський відступ, красивий опис і так далі. щоб цього уникнути потрібно задати собі наступні запитання:
⁃ хто головний герой книжки?
⁃ чого він/вона хочуть?
⁃ що заважає отримати гг того, що він/вона хочуть прямо зараз?
⁃ що потрібно гг зробити, щоб отримати те, чого він хоче?

⁃ що робити якщо я втратив контроль над історією? мої персонажі поводяться не так як я запланував, я стилістично кудись пішов «не туди»?

якщо персонажі ожили, то треба зупинитись, перезібрати історію заново, тому що автор повинен контролювати те, що він пише. адже від поведінки героїв залежить фінальний меседж.

⁃ треба памʼятати, а яку емоцію ми хочемо викликати в читача? тут читачі будуть сміятись? тут буде заскладно? треба додати інтригу, щоб було цікаво «лишитись» з автором.

звісно, передбачити реакцію усіх читачів неможливо, але памʼятати, що я хочу від конкретної сцени та яке буде цілісне враження від цілої історії.

⁃ не потрібно бездумно копіювати чужі вдалі проєкти. наприклад, є серіали, які класно «прозвучали» (ГП І ГП). може я напишу щось таке своє? тільки замість Старків Дорошенків? ніхто не здогадається, що це звідти!

на такому люди завжди обманюються. вчитись у кращих — це хороша схема. це матеріал для роздумів, але не для механічного копіювання.

з семи козачих січей та білих холодоків з балалайками — не вийде хорошої книги. потрібно розібрати кейс «Гри Престолів», наприклад. чому та історія вистрелила в той час?

запозичити щось — можна. але не замінювати високооо чоловіка з мечем на низьку жінку з тесаком.

наприклад, Сапковський розбирає казкові сюжети. ось це і ось це не спрацює в реальному світі.

⁃ наступна пастка. делегування частини того, що автори мали зробити іншим. я вже зробив_ла найголовніше — народила текст. а от коми розставить хтось інший.
далі автор потрапляє на видавничий конвеєр. у редактора може бути мало часу, коректору мало заплатили, намагались видати під якусь подію. з точки зору пана Володимира, текст потрібно віддати настільки ідеальним, наскільки можливо, щоб в редакторів був шанс помітити інші помилки, а не підчищати оцей «бруд».

перечитуючи для перевірки на помилки, ви також перечитуєте сцени. а чи потрібна ця сцена взагалі? так, вона гарна, але чи вона потрібна сюжету?

також краще вичитувати надрукований текст, бо на екрані компʼютера можна багато не помітити.

особливо якщо це дебют, то ви маєте постаратись, бо це ваша репутація. першу книгу ви продали, припустимо. але якщо там не дуже якісно відредагований текст, то чи куплять читачі другу? тому варто скористатись саме першим шансом, бо раптом другого не буде?

⁃ знайшовся видавець, він дає вам угоду.
ПРОЧИТАЙТЕ угоду. не розумієте щось? попитайте. найміть консультанта. читайте дрібним шрифтом. бо може бути, що ваш текст перейде в повну власність до видавця ледь не назавжди.
далі розкажу, що з цим робити.

⁃ коли автори пишуть тексти, одразу думайте про книгу як про проєкт. про загальну мету. ви повинні хотіти доставити читачу задоволення. розуміти ЦА. автор-початківець часто каже «це для всіх!». але який кістяк? ваша ЦА — це те, через що ваш видавець буде видавати цю книгу. на якій полиці в книгарні буде стояти ваша книга?
яку ілюстрацію я хочу? а чи ж на ринку такий художник? щоб видавець вас бачив як ділового партнера. щоб видавець бачив, що ви краще знаєте свій рукопис, що ви підкажете. так видавець зможе краще продати вашу книгу.

⁃ комунікація з видавцем. класно зустріти на ярмарку, покомунікувати. далі гарно написати на пошту, що ми жанр, обсяг в авторських аркушах. не забуваємо вказувати своє імʼя. в шапці файлу теж імʼя, ЦА, жанр, контакти свої в цьому ж рукописі. а лист на пошті може загубитись. а в рукописі вже є.

принесла вам КРУТЕЦЬКИЙ конспект з події Володимира Арєнєва «Сім типових пасток автора-початківця і як їх уникнути: лекція про основи сторітелінгу» ?*зараз трошки підредагую та надсилаю ❤️***