Знову про етичну складову (а знаєте, за ті понад тисячу років мало шо змінилося)
Вони взагалі віроломні й ненадійні в угодах, поступаючись радше страху, ніж дарам. Оскільки в них панують різні думки, вони або не доходять згоди, або навіть якщо й погоджуються, то вирішене негайно ж порушують інші, оскільки всі думають протилежне одне одному і жоден не бажає поступитися іншому.
#Джерела
#Звичай
Стратеґікон
© Маврикій

Варвари Нової Європи

Хочу ще додати до нижньої виписки з джерела, шо хитрість як чеснота також висвітлена у наших народних казках (в образі Лисиці-сестриці, Колобка, Йорша-Йоршовича, тощо)
Перебуваючи в стані анархії та взаємної ворожнечі, вони ні бойового порядку не знають, ні битися в правильному строю не прагнуть, ні показуватися в місцях відкритих і рівних не бажають. Якщо ж і доводиться їм наважитися за нагоди на бій, вони з криком усі разом потроху просуваються вперед. І якщо вороги піддаються їхньому крику, вони стрімко нападають; якщо ж ні, припиняють крик і, не прагнучи випробувати силу своїх ворогів у рукопашній сутичці, тікають до лісів, маючи там велику перевагу, оскільки вміють битися належним чином у тісних місцях. Адже нерідко, несучи здобич, вони, нехтуючи нею за найменшої тривоги, тікають до лісів, а коли нападники скупчаться навколо здобичі, вони, накинувшись, без зусиль завдають їм шкоди. Вони намагаються різними способами і навмисно проробляти це з метою заманювання своїх ворогів.
#Джерела
#Військовий_Звичай

Стратеґікон
© Маврикій

Варвари Нової Європи

Йой, дикунство, вас вже дві сотні...адмін не встиг ще обіцянки на першу сотню, доведеться працювати трошки активніше, тепер навіть трошки полінитися не можна...ужас)

Чергова згадка гостинності слов'ян
До прибуваючих до них іноземців вони ставляться ласкаво й, виявляючи їм знаки своєї поваги, [при переході їх] з одного місця в інше охороняють їх при необхідності, так що якщо б виявилося, що через недбалість того, хто приймає в себе іноземця, останній зазнав [якоїсь] шкоди, приймаючий його раніше починає війну [проти винного], вважаючи справою честі пометися за чужоземця. Тих, хто знаходиться у них в полоні, вони не тримають у рабстві, як інші племена, на протязі необмеженого часу, а, обмежуючи [термін рабства], певним часом пропонують їм вибір: бажають вони за певний викуп повернутися геть чи залишитися там [де вони знаходяться] на становищі вільних і друзів.
#Джерела
#Звичаї
#Етика
Стратеґікон
© Маврикій

Варвари Нової Європи

Військові звичаї слов'ян (буде серія дописів з цитатами)
Племена слов’ян і антів близькі за способом життя, за своїми звичаями, за своєю любов’ю до волі, їх ніяким чином не можна схилити до рабства або покори у своїй країні. Вони багаточисельні, витривалі, легко переносять спеку, холод, дощ, наготу, нестачу їжі.
#Джерела
#Військовий_Звичай Стратеґікон
© Маврикій

Варвари Нової Європи

Повість Времених Літ (за Іпатіївським списком)
В та же времена приде волъхвь, прилыценъ бѣсомъ; пришедъ бо Кыеву, глаголаше: «явили ми ся есть 5 богъ, глаголюще сице: повѣдай людемь, яко на пять лѣть Днѣпру потещи вьспять, а землямь переступати на ина мѣста, яко стати Грѣчкой земли на Руской земли, а Руской на Грѣчкой, и прочимъ землямъ измѣнитися»
(Літо 6579 [1071])
#5_Богів
#Джерела

Варвари Нової Європи

Руки Бога

Піктограма під назвою «Руки Бога» також використовувалася вандалами, на думку деяких дослідників, цей символ є ідеограмою, що позначає поняття Всевишнього Бога (Рода – Ніхто). Чотири руки, схожі на блискавку, з п'ятьма або шістьма пальцями, розташованими в гребінь, утворюють рівносторонній хрест, який є основним елементом символу. Промені хреста, спрямовані на чотири сторони світу, є вираженням всемогутності творця, іменованого в рідній слов'янській вірі Богосвітом (у нас Род – Ніхто). Тому Руки Бога є символом Всесвіту з усіма його відомими і невідомими областями.
Ламані хрести, тобто сварожики, часто розміщують у чотирьох полях між руками Божих рук. З чотирьох сварожиків двоє мають однозагнуті кінці, двоє інших мають подвійні вигини на кінцях. Це символ подвійності небесного вогню. Сварожики з одинарними вигинами означають Сварога та його сина Сварожича, тобто богів вогню, тоді як ті, що з подвійними вигинами можна розуміти як символи Перуна, через більшу динаміку, відображену в малюнку, типову для явища бурі.
Тут варто зауважити, що самі руки хреста разом з гребенями на їх кінцях також можна віднести до атрибутів Бога-громовержця. Вони можуть символізувати дощ і хмари, характерні для бурхливих атмосферних явищ. Однак не варто відкидати теорію, що вигини на кінцях сторенів хреста могли символізувати сонячні промені Сварожичя. Обидві інтерпретації підтверджують подвійність цього символу і не повинні розглядатися окремо.
Суцільність ідеограми Руки Бога виражає Вищу Божественність у двох її аспектах: сонячно-вогняному та владно-охоронному. Це символ всеосяжної влади, якому поклонялися слов'яни від островів Балтійського моря до степів Дніпра
Текст взято і перекладено звідси
#Знаки_Богів

Варвари Нової Європи

Знову книжечка.
Тут зібрані билини про руських витязів

Трошки ще про етику війни

„Нарід нерозважний, войовничий, сильний, що нападають на всіх сусідів вони ніколи, хоч і переможені, не віддаються в руки ворогів і якщо не сподіваються вирватися, (то) встромляють собі в нутро меч і так себе забивають".

© Лев Диякон

Варвари Нової Європи