💡 Спочатку morning read.

How TikTok saved its E-Commerce business at Indonesia.Delivering a Package in a Country With 17,000 Islands

Я зараз на Балі, тому взагалі не дивно що мене цікавлять питання Індонезії, бо я намагаюсь завжди зрозуміти як працює те, що я бачу навколо себе.

Перша стаття - про те як Тікток, для якого Індонезія є критичним ринком і першим, де запустили тт шоп, обійшов закриття екому і домовились з державою. Дуже цікаво.

Друга - продовження. Про те, як працює логістика доставок в Індонезії.

*💡 Тому я створюю власний курс по хендоф процесу.*

Я лінива людина (саме тому я все автоматизую та загортаю у шаблони), тож орієнтовна дата появи курсу - січень 2025.
Курс є змістовним, кропітким, складається з текстових матеріалів, шаблонів усіх файлів, відео + менторство у фокус групі.
Якщо ви колись були на моїх лекціях, то знаєте, що я не ллю воду і даю багато речей, які вже завтра можна застосовувати.

Запрошую вас заповнити форму та отримати -20% коли курс вийде.

🔗 До форми та -20%.Посилання буде діяти до 15 листопада.

*🧠 Що я зазвичай роблю, щоб делівері було таким як дизайн?*

- Зустрічі з розробниками (у продукті це очевидно, на фрілансі - ні)
- Використовую власний дев бекграунд. Про це часто кажуть розробники, що вони ніколи не бачили, щоб дизайнер так запарювався над деталями.
- У мене є хендоф процес. Я беру на себе багато питань бізнес-аналітика + описую детальні специфікації.

В продуктових командах мій хендоф процес трохи бюрократизований, проте він суттєво пришвидшує всі інші процеси.

💡 В lalafo я змогла вирішити наступні проблеми:
- крешинг посилань у задачах
- постійні запитання до дизайнерів де щось знайти
- дизайни на чотирьох платформах (android, ios, web, web mobile) виглядали по-різному, проте, де потрібно, ми почати відображати патерни для платформи
- час на QA
- компоненти крешились і дизайн система не працювала
+ дизайнери стали онбордитись швидше та ефективніше

Це процес завалідований трьома ітераціями, хайрингом 6х дизайнерів та тим, що зараз я консультую, щоб побудувати в командах операційні процеси дизайну.

Чи це не сильний результат "просто hand-off процесу"?

Юіксери!
*💡 Я шукаю декілька людей з андроїдом та бажанням приділити годинку дослідженню типових для андроїду патернів.*
Якщо це ви, то напишіть щось у коментар будь ласка і я з вами зв‘яжусь.

UPD: дякую, цього достатньо, всім напишу!!!

Спочатку morning read!

Моя улюблена соцмережа - це пінтерест.
Я також читаю новини зранку в NYT. Підписка 1$, купа цікавої інфи. (Отак подружишся з журналістом з NYT і сам таким станеш. Дякую, Даш)
Іноді читаю Medium. Але статті по типу “Downfall of UX” мене бісять, тому я підписана тільки на кейс стаді від компаній.
І є декілька підписок, що на пошту відправляють статті по типу Growth design та Foodeli.

Інстаграм та тікток я вже фізично не вивожу. Якщо я йду в рілзи - значить мій мозок настільки перевантажився, що мені треба потупити, але зазвичай я просто лягаю поспати на 20-30 хвилин. Я також майже не дивлюсь ютюб і майже не читаю телеграм канали.

💡 Тому поділюсь статтями з NYT, які зачепили моє око в останній час:

🗞️ Kroger and Walmart Deny ‘Surge Pricing’ After Adopting Digital Price Tags

🗞️ Attention, Passengers: Someone Is Skipping the Line at Your Gate
(Ви знаєте, я люблю транспортні сервіси)

🗞️ TikTok Faces Barrage of Lawsuits Around Teens and Mental Health

Іноді я спілкуюсь із студентами і запитую: “Для чого ви робите те, що ви робите?”.
Для чого вам дизайн?
Чи готові ви впливати на світ?
Деколи я відмовляю від того щоб бути дизайнерами.
I believe in faith, love and desire. Я вірю, що в цій професії можна досягнути чогось та бути щасливими тільки якщо бути страшенно passionate та dream big. Я вірю також у таланти і дуже проти того, щоб йти всупереч ним. Я часто бачу людей, які взагалі не на своєму місці.
Три роки тому я летіла в Париж з Борисполя і в таксі в аеропорт я пристебнула ремінь. Водій запитав чому я це зробила. Я розповіла йому історію як одна знайома дівчина летіла на Чемпіонат Світу з марафону, по дорозі в аеропорт вона потрапила в аварію, вилетіла з машини, пролетіла 10 метрів та більше ніколи не змогла займатись спортом професійно. Водій відповів мені: “Скільки ж знаків всесвіту вона проігнорувала, що він мав дати їй такий серйозний знак”.
Я ніколи не змогла забути ці слова і я завжди керуюсь тим чи мої знаки всесвіту - це відкриті двері чи там стіна, в яку я довблюсь. У ментальності багатьох людей є таке, що якщо щось вийшло легко - значить я не заслужив чи воно не цінне. Я сповідую принцип, що якщо щось легко далось - значить воно мені просто дано і я це заслуговую. І я роблю все, щоб рано чи пізно кожна з моїх неосяжних мрій дались мені легко. Бо я заслуговую на те, щоб не страждати.

У мене велика родина. Як Great, а не Big.
У мене друзі, які за наступні десятиріччя змінять цей світ.
У мене ментори, які за своє життя змінили цей світ.
Мене оточують талановиті люди. У кожного є багато своїх мрій. І одна з труднощів, які я мала в цьому всьому - які з цих великих мрій - мої, а які я маю залишити близьким?

Могилянка - суто моя мрія. Мені важливо було зробити це: навчатись та викладати там, бо так я зроблю те, що наблизить мене до моїх-моїх цілей.
Я неймовірно щаслива, що це були відкриті двері.