Шість людей загинуло та дев'ятеро поранені внаслідок російського обстрілу Запоріжжя — Запорізька ОВА.

На місці влучання сталася пожежа.

Ранкова балістика, в Одесі була повітряна тривога. Але прилетіло на Запоріжжя.

Співчуття 😢🙏

Мої маленькі милі зрадойоби, зрадойобушки та зрадойобчики, вибачте, що я вас так називаю.

Я розумію, що дуже хочеться склеїти ласти, завернутися у красиве біле простирадло та повільно повзти у помиральну яму, обвинувачуючи всіх навколо себе: "зелену диктатуру", Сирського, Умерова, тих, хто "не так воюють", "не так захищають", "не так перейменовують".

А можна зціпити зуби та далі бити лапками, допомагаючи Збройним Силам України. Світло є, вода також. У Києві включили опалення. Бараболя вам по 30 гривень дорого? - Та не їжте ви її, здоровіше будете.

У фейсбук можна не заходити - сплошна зрада та маніпуляції, піарники та політтехнологи так хочуть підзаробити на виборах, що вже не можуть мовчати.

Я вчора сміялася - найбільші зрадойоби в нас сидять у безпечних містах, бажано - за кордоном. Людина, яка більше всіх волає про корупцію та "не надо переименовивать и сносить памятники" під одеськими текстами, як виявилося, сидить у Люксембурзі. Сука. Призивного віку. І кричить про "зелену владу". Напевно, про Люксембург.

Боже, ну ви притомні?

Обіймаю всіх, хто не зрадойоби, зрадойобушки та зрадойобчики. Прорвемося.

Мій текст про Друге Єврейське кладовище викликав неабиякий інтерес у різних людей. Хтось телефонував, хтось писав, хтось обурювався, хтось виправдовувався. А подруга запросила мене погуляти разом зі своїми цим колишнім кладовищем. Ми навіть дерево встигли посадити там скраєчку до холодів, така була чудова прогулянка.

Повернувшись, я нагадала, що хтось кидав в журчат заклик про допомогу: в тому районі хочуть забудувати автостоянку, автолюбителі борються за свої права. Я знайшла то сповіщення, перетелефонувала і послухала історію власників авто. Виявилося, що рік тому міська рада дозволила будувати там багатоповерхівку - 0,6 га землі під автостоянкою були за схемою продані забудовнику. Майновий спір. Але власники машин стверджують, що їхню стоянку будували у 1980-х і казали, що "все буде ок, ніхто вас не знесе, бо тут знизу єврейські могили". Тобто моральна сторона їх не цікавила. На кістках - так на кістках.

Рік тому зайшла техніка забудовника. Екскаватором зробили 15 ям - шурфовали тихенько, без поліції та преси намагалися доказати, що там нема ніяких могил. Автолюбителі стверджують, що знайшли людські кістки та фрагменти склепів. Викликали поліцію та подали до суду. Справу вони виграли. Але буде апеляція - і стоянщики будуть знов битися за цю землю з 470 паркомісцями. А у забудовника грошей більше і вони все одно всіх куплять. І журналістів також. До речі, я зателефонувала єдина зі всього чатіка, привіт, колеги.

Це все зі слів автовласників. Позицію забудовника можна почути у суді 12 листопада на 11.00 в Апеляційному суді на Івана і Юрія Лип.

Я підняла, наскільки це зараз можливо, старі мапи, фото та все, що є у загальному доступі, бо наш обласний архів закрив читальну залу до кінця року. Хто не знає, Одеський обласний архів займає стару Бродську синагогу у центрі міста, яка вже років 25 впевнено падає та потребує капітального ремонту та реставрації. Облрада спочатку обіцяла переселення в різні архівні будівлі - від архіву КДБ на Пироговській до будівлі Нацбанку на Дерибасівській, але продовжує крутити дулі архівістам та історикам разом з громадськістю. На синагозі відкати не відкатаєш та з багатьма єврейськими організаціями ніяк не можуть домовитися. А пам'ятник архітектури 1863 року у стилі неоготика та неоренесанс занепадає. Листи до ЮНЕСКО? - Так це ж не пушкін та не російські новодєли. А синагога євреїв з міста Броди, які тут жили колись. Так хто з нас "антисеміт", товариші підписанти?

Повернусь до кладовища. Я знайшла мапу 1913-го в гарній якості, Balinskyy Vladislav ще рік тому накладав стару мапу на нову гуглівську. Кладовище було більше, ніж сучасний Артилерійський парк, на який, до речі, нема державних документів. Нема межі зеленої зони, нема керівництва парку, нема працівників, зате є гаражні кооперативи, стоянки, заправка і смітники, - такий ласий шматок для забудовників, правда?

Вулицю Краснова перекладали та розширяли у 1954-му по колишньому кладовищу. Ніхто тоді за кістками не плакав. Скоріше за все, їх просто викинули. Тоді був час "великих строек" як раз в тому районі. І всім було плювати на пам'ять.

З часів німецько-румунської окупації пам'ятники та мацеви з кладовища крали, вивозили та продавали. Так був поставлений на Ярмарковій площі пам'ятник радянському льотчику Плохому - з колишнього склепу, вкраденому на Другому Єврейському кладовищі. Я виросла на Пересипу та завжди дивувалася - як так, зовсім не советський, дивний кам'яний портік. У 1974-78 роках на кладовищі працювали екскаватори, які рівняли все з землею, залишки цінних склепів вивозили камазами.

У 1980-ті там побудували цю автостоянку на 0,6 га на 470 місць та ще два гаражних кооперативи. І також ніхто не виходив за похованих.

В Торецьку наші хлопці почали витискати противника з міста, є просування !

росія завжди грала в довгу, розраховуючи на десятиліття. Можете не спокушатися: якщо лаптестан залишиться в тих кордонах і в такому вигляді, що й зараз, вони дуже довго будуть кошмарити нас через свої маркери - пам'ятники пушкіну, "великую культуру", "одни славянские корни" і т.д.

Читаю книжку Нобелівського лавреата Чеслава Мілоша "Рідна Європа", який був вимушений тікати з комуністичної Польщі, бо дихати було нічим. Він пише як гостро сприймали поляки ще три "розподіли Польщі" ще наприкінці 18 століття - тобто, коли росія захопила велику частину вільної держави Речі Посполитої, колишнього Великого Князівства Литовського, де обирали парламент та короля. Як там кричать сучасні зет-патріоти: "Я твою демократію в рот ї...ав" - ось це воно.

Знаєте, що півтора століття переживали Польща, Литва та інші "покоренные народы"? - Сором та безсилля. Він пише, що до розподілів Польщі бородаті московські "посольські бояри" масово скупали польських магнатів та парламентарів, сіяли розбрат, цькували поляків на українців, поляків та литовців, поляків та євреїв і т.д. "Розділяй та володарюй" - принцип дії московитів. Нагадати вам "три сорти українців" у 2004-му від російських політтехнологів?

Наша війна почалася вже у 1990-х. Просто ви не помітили. Худоба Мєшков в українському Криму - то була спланована акція. Захоплення Тузли - також. Тільки вони тоді ще не напилися крові та грошей, тому в них не вийшло. Вийшло з Грузією у 2008-му. Вийшло з Кримом та Донбасом у 2014-м.

Ви пам'ятаєте, як вони роздмухували ситуацію після 2005-го? Всі ці "георгієвськіє лєнточки" як "символ побєди" замість наших українських переможних помаранчевих стрічок, всі ці "дєди ваївали" - це ж було не просто так. Це меми, які саджають в голову звичайних людей. В Одесі в той час почало працювати АТВ і цілий ряд проросійських ЗМІ, поставили пам'ятники Кат2, ще один пам'ятник пушкіну, ще "тінь пушкіна", ще серіали "ліквідація", "мішка япончик" і купа всього. "Дні русской культури" у багатьох університетах, стипендії та гранти від російських інституцій нашим науковцям, конференції, викладання російською у школах та вишах. Що ще забула? - Вони будуть сіятися там, де тільки можна.

Навіть після нашої повної перемоги вони повернуться у свої квартири та готелі, яких тут до ранку, і ніякі "проклятие біндерівці" їх не націоналізували. І будуть радіти русским пам'ятникам, які залишаться в нашому місті.

Один з таких - олександрівська колона в парку Шевченка. Вона стоїть всі ці роки війни. Ії ніхто не збирається прибирати. Міська влада чекає на "припинення війни", підписанти листа в ЮНЕСКО впевнені, що все повернеться "как прежде". Ви тільки уявіть - в якому токсичному оточенні ми тут живемо? І це все продовжується.

Найгірший результат всіх цих "листів до ЮНЕСКО" - що ніхто не прибирає російське лайно з Одеси. Все поставили на паузу. І "культурні діячі"-підписанти святкують побєду.

Всю ніч росіяни бомбили Харків. Зруйновані будинки, загиблі люди, постраждалі. Десь о четвертій ранку адмін місцевого чату почав писати, скільки ППО їм ще треба, щоб відбивати орчатські літаки, які несусь каби і фаби на рідне місто. Приводив у приклад Херсон, який ще взимку збивав блукаючим петріотом літаки. Так, ЙР тепер не наближається з кабами до міста на Дніпрі, але зате запускає дрони з вибухівкою та постійно накриває артою, причому мітять по людних місцях.

Пізно ввечері балістика з Криму. Ми пішли в коридор, бо швидко прилітає. А воно влучило по людях у Кривому Розі. Також загиблі та поранені. Пожежу гасили до ночі, витягали людей.

Донбас під обстрілом постійно. Селидове втрачено. Вишневе захоплено. Нестача людей, які мають тримати небо. Нестача бк, розбалансоване управління. Ну давайте вже не ховайте голову у пісок. Хоча у вас там пушкін на повістці, так.

Боляче.

Твій настрій, коли ти в коридорі під час повітряної тривоги 🙈

Це теж з Музею Клюні. Деталь панно про Святу Маргариту, 16 століття.

Добре, напишу) цей портрет Карла Сьомого, якого називали Звитяжним або Переможцем.

Портрет писав Жан Фуке у 1455-му, а у 1429-му, коли Шарлю було 26 років, він за допомогою Жанни дʼАрк зміг коронуватися у головному соборі у Реймсі, а потім вигнати англійців з континенту (в них залишився тільки Калє) та закінчити Сторічну війну.

Питання, що Жанну здали досі стоїть гостро. Але цей король зміг обʼєднати Францію та залишити на троні свого сина, а не англійців)

Ну, справи давні, а портрет знаходиться в Музеї Клюні у Парижі 🥰

Українські безпілотники вночі долетіли до заводиків орчатні в Тульській, Воронезькій областях та Тамбові. Пишуть, що спиртзаводи та ще щось, на нічних відео пожежі та болотяні орки, що гучно матюкаються 😁

Добрий ранок добрим людям, а кацапам смерть

Хотіла вам написати розлогий текст про те, наскільки важливі наші з вами настрої для тих, хто не спить ночами під обстрілами та захищає нас у холодних окопах. Але не буду, бо враження, що ллєш воду на млин, а він все одно буксує та ламається.

Я вважаю, що будь-який публічний захід в Україні має починатися зі слів подяки Збройним Силам України та шани тим, хто віддав життя за те, щоб не стався "Киев за три дня" і всі інші міста, які відбилися та відбиваються.

Краще вам поставлю вірш Валерій Пузік, який воював з 2015-го, хто пам'ятає шахту Бутовка - олди зрозуміють, та 24 лютого 22-го знов пішов нас захищати. Хоча такий же "ненароджений для війни", як й більшість тут. Поет та художник.

Віктор
після трьох років на передовій
продовжив службу в ТЦК
в перший же день на вулиці його назвали свинособакою

Олег
після поранення
навчився торкатись рукою до носа
в сільському магазині
його називають:
дураком
Чоловік
який побив військового
попросив вибачення:
то все емоції Слава ЗСУ
дякую за захист

Микола
пішов у СЗЧ
і тепер сидить у СІЗО
тепер він зрадник і дезертир
з трьома медалями і пораненням
без права під заставу
ворог держави номер один

Толіка посікло уламками
пише:
зашили як собаку
а ти як?
я - норм
живу у вентиляційній шахті
чекаю може черепашки ніндзя вийдуть
і позвуть на піцу

тіло Сергія
лежить під яблунею -
наступного року
вродить рясно папіровка
якщо навесні разом з травою дерево не згорить

тіло Дмитра
плавало в Дніпрі два місяці
поки черви і риба не доїли -
на початку осені він в очереті зник

Тримаймо стрій! -
пише у фейсбуці жінка з синьо-жовтою аватаркою -
нікрокуназад
в пам'ять про наших Героїв маємо вистояти
щоб їхній Чин не був марним
щоб Нам не стати рабами

Я є Богородиця Ганна
Проводжу Свою Живу Молитву Заради Життя
Здоров’я і Зцілення Усіх Захисників та Захисниць України
Заради Завершення Війни між Україною і Росією
Заради Перемоги України
Заради Миру в Україні
Заради Миру на Усій Планеті Земля
Заради Миру у Вимірі Сонця і Землі
Заради Миру у Сонячній Системі
Заради Миру у Галактиці Чумацький Шлях - Божий Шлях
Заради Миру в Усьому Всесвіті

я є Богородиця
я є економічний фронт
я є культурний фронт
я - Гендиректор
а ти солдат - пиздуй копай
герої живі допоки їх пам'ятають