Розкажу про відмінності роботи аеророзвідки під час стабілізаційних дій, і прямого зіткнення з ворогом

Або простими словами як було на Сумщині, а як зараз на Донеччині

Отже, рік йа пробув на сумському напрямку. І за цей час змінив рід діяльності. Від командира кулеметників до командира аерозвідки. І якби не власна ініціатива, довелось би працювати «на нелюбимій роботі» і далі?

Нашим завданням була безпека лінії кордону, боротьба та моніторинг ворожих ДРГ. Ділянка у нас була досить велика, ми цілодобово працювали. Бойових зіткнень за цей час було не так вже й багато, поки не почались активні обстріли на сумському напрямі…

Далі була передислокація. На Донеччину

Пряме зіткненні з ворогом. У перший же день. Сказати, що ми були в шоці - це нічого не сказати ? З нашими навичками нас приєднали до взводу розвідки, і ми продовжили нашу роботу

Робота важка, на витривалість, уважність та стійкість. Коригування артилерії, FPV, розвідка і скиди

І якщо відверто, робота на сході, мені набагато більше подобається. Вона інша, динамічніша і без писанини ?

Слава Україні ?