🎹🇺🇦 Частину зйомок «Легенда про піаніста» проводили в Одесі, у військовій гавані на судні «Лісозаводськ», яке оснастили великою трубою та задекорували під корабель початку 20-го століття. Знімали також на Потьомкінських сходах, де один із героїв грає на трубі. Деякі сцени знімали у відкритому морі, а оскільки «Лісозаводськ» стояв на причалі без двигунів, його буксирувало рятувальне судно.

Одного разу, під час зйомок, почався шторм, і знімальній групі разом із масовкою (усього понад 200 людей) довелося ночувати на кораблі у відкритому морі. Оскільки судно не було до цього пристосоване, ночівля виявилася нелегкою.

🌊 Дивлячись фільм, передайте привіт нашому Чорному морю. Воно гідно зіграло океан.

#TheLegendOf1900 #GiuseppeTornatore

😎 «Ризикований бізнес» зробив свій внесок у скарбницю майбутніх молодіжних комедій. Фільм, по суті, став піонером жанру, але на відміну від своїх наступників, несе в собі мораль і життєві уроки, звертаючись до тем кохання, відданості та сталевого оптимізму, а не тільки до вульгарності та туалетного гумору. Грубо кажучи, картина є дідусем таких фільмів, як «Американський пиріг» і «Король вечірок».

Жодного бурчання про минуле. Кожному поколінню — своє кіно.

Крім того, на роль Джоела Гудсона претендували Том Генкс і Ніколас Кейдж. Але маленьке чортеня Том Круз вирвав цю роль у них. І на краще. У кінцевому підсумку фільм окупив себе в 10 разів.

#RiskyBusiness #PaulBrickman

*🎬 Risky Business / Ризикований бізнес (1983)*

Жанр: Комедія
Режисер: Пол БрікманКраїна: *🇺🇸 США*

⭐ IMDb / Letterboxd
Долаючи негаразди за негараздами, побитий життям головний герой пускає все на самоплив, одягаючи темні окуляри. І тут він починає споглядати світ через призму темряви, втрачаючи невинність… Підліток стає дорослим.

Полу Брікману вдалося зробити дивовижне — дебютуючи у великому кіно, він зумів зняти молодіжну комедію, яка через абсурд і сюрреалізм не стільки смішить, скільки розповідає історію дорослішання.

Гра не була варта свічок. Вибір Тома Круза на головну роль (такого ж низького зросту і на той момент ще нікому не відомого) здавався необачним. Сценарій критикували за простоту, продюсери не раз крутили носами, передбачаючи провал — невиразний і ганебний.

Але варто було зухвальцю Крузу з’явитися на екранах кінотеатрів — і всі скептики кардинально змінювали свою думку, один за одним, кожні нові 10 мільйонів доларів касових зборів.

Від нього просто не відірвати очей! Це відчутно не з початку фільму, а з музичної сцени у вітальні, де Круз, у самих трусах, пригублює батьків Jack Daniels і феєрично танцює під рок-н-рольний хіт Боба Сігера. Том Круз — перша і головна прикраса фільму. Його чарівність гіпнотизує глядача, підкорює його, і з часом ти вже не лише співчуваєш його проблемам і казусам, а й сприймаєш його як свого. Усміхаючись на всі 32 зуби, Джоел Гудсон викликає симпатію, веселить і бешкетує. Велич персонажа не знає меж: консерватори пробачають йому всі витівки, а ліберали співчувають через його втягнення у «нічну» індустрію.

Стрічка вивернула навиворіт тему продажної любові — проституція показана не як щось порочне, а як цех зі своїм статутом, графіком, планом і керівником. Вплутавши себе в двозначність, Джоел зіштовхується з темним боком солодкого життя: образ чистих і невинних однокласниць затьмарюють досвідчені та безжальні стерви, керовані лише однією метою — вижити.

Також важливу роль у трансформації кіномови відіграють окуляри — вам ще доведеться побачити, як вони «перетворюють» учорашнього школяра та пустуна.

З музикою тут також усе на висоті. Основу саундтреку представляють електронщики Tangerine Dream, але головною родзинкою інших треків нової хвилі 80-х є Філ Коллінз із його «In The Air Tonight». Боже, це ж та сама пісня, під яку хочеться займатися сексом по-справжньому, з любов’ю.

Фільм не претендує на щось більше, ніж він є сам по собі. Сильна історія дорослішання тепличної квітки, коли жахливі вітри змін розбивають вікна його теплиці.

Обов’язковий до перегляду.

#Review #RiskyBusiness #PaulBrickman

У фільмах про Джеймса Бонда є три незмінні речі: жінка (від femme fatale до ingenue), стилізовані вступні титри та хітова пісня, яка їх представляє. Про жінок судіть самі, а я поділюся своїм топом улюблених інтро, бо в «бондіані» вони часом кращі за самі фільми.

🥉3 місце — «Золоте око» (1995 р.) Сигаретний дим і нуарний блиск перших акордів лоскочуть нерви, а потім вступає божественний голос Тіни Тернер, який, мов рука, наповнена небезпекою і пристрастю, кладе обітницю на шпигунську Біблію.

🥈2 місце — «Скайфолл» (2012 р.) Кінотеатр «Більшовик» у Києві здригнувся, а глядачі загубили щелепи, коли Бонд звалився з мосту, і цим впустив у зал величну композицію Adele. Дивлячись це інтро, я відчував на губах сажу, а все тіло напружилося в передчутті катастрофи.

🥇1 місце — «Казино Рояль» (2006 р.) Велично. Приголомшливо. Апофеоз. Той, хто дозволив симбіоз цієї композиції зі вступом перезапуску бондіани, знав свою справу. Мало того, що лірика повністю відображає сутність агента, так ще й покаянний відчай у голосі Кріса Корнелла запалює бікфордовий шнур глядача, передвіщаючи чудовий фільм у жанрі «шпигунський бойовик».

#JamesBond

Шоуранер «Сімпсонів» розкрив секрет, як мультсеріал «передбачає» майбутнє.

За словами Мета Селмана, сюжети епізодів будуються на логіці та вивченні «масової тупості» людства. Завдяки цьому іноді вдається передбачити майбутню дурість, яку породить наша цивілізація.

Авторів найбільше дратує, коли фанати фотошоплять кадр із мультсеріалу та видають його за нове передбачення, якого не було.

🧐Справжня сатира не потребує фальшивих «пророцтв». Краще насолоджуватися тим, що є, без зайвих вигадок.

#TheSimpsons