Запрошуємо на лекцію провідного генеалога Центру вивчення генеалогії «Пращур» Тетяни Сімакової в рамках фестивалю розвитку свідомості «Живи» 27 жовтня, де ми вже традиційно є партнерами.

Як завжди, мова на лекції буде йти про перші кроки вивчення родоводу.

Долучайтеся офлайн у Вінниці до нашої лекції та відвідайте інші мега-цікаві майстер-класи або онлайн (без запису) на нашому каналі в Тікток.

Чому потрібно досліджувати не тільки прямих предків

🗣️ Звертається до нас потенційна клієнтка і каже: «Мені досліджуйте тільки прямих предків: батько, дід, прадід, прапрадід і все! Бокові гілки, брати, сестри — все викидаємо, нічого не досліджуємо, я за це платити не хочу!».

І, наче, нормальне бажання, але гарного дослідження так не вийде. Розповідаємо чому.

✅ З усіх потрібних для дослідження вихідних даних клієнти, найчастіше, називають лише рік народження свого діда. Тому ми не знаємо наперед, коли народився ваш прадід, а коли прапрадід.

Та, уявімо, що ми знайшли факт народження діда, умовно, це 1900 рік. В ньому вказані його батьки – прадід і прабабуся. На цьому етапі все чітко: є дід, прадід і прабабуся. Але вік батьків в записі відсутній і ми не знаємо, коли народився прадід. Тож як шукати тільки прапрадіда?

Ясна річ, можна припустити, що на момент народження дитини йому було 20 років, відлистати їх і шукати вже там факт народження прадіда. Але ж йому також могло бути і 50! Тоді нам треба буде подивитись ще 30 років документів. А якщо він не з цього населеного пункту? Якщо в нього зміна прізвища була? Тоді як ми його знайдемо? Та ніяк!

Тому методологія пошуків наступна:

1️⃣ Знаходимо рік народження діда, н-д., 1900.
2️⃣ Після цього рухаємось вглиб від 1900-го року: дивимось 1899-й, 1898-й, 1897-й… роки.
3️⃣ По дорозі беремо всіх представників прізвища, які зустрічаються в цьому населеному пункті.
Тому що тут народжуються рідні брати-сестри діда. І ця інформація дає нам розуміння того, що шлюб прадіда був перед народженням найстаршої дитини.
4️⃣ Знаходимо факт шлюбу прадіда і прабабусі, в якому вже вказувався вік наречених, н-д., у 1890 р. І, нехай, прапрадіду на цей момент 20 років. Відповідно шукати його народження треба у 1870 р.
5️⃣ Робимо скачок у цей рік. Знаходимо потрібний факт в 1870, 1871 чи 1869 році, бо похибка в 1 рік типова при вказівці віку.
6️⃣ Далі від року народження прадіда рухаємось вглиб, по дорозі так само досліджуючи всіх представників цього прізвища.
7️⃣ До того ж, в ці 5 чи 10 років, які ми досліджували (1890-1900), помирають старші представники роду, ваші прямі предки: прапрапрадідусь, прапрапрабабуся. Але ми поки що ще не знаємо, що для вас вони прямі. І, якщо ми їх на цьому етапі пропустимо, то далі до цієї інформації вже не повернемось. Тому, переглядаючи якийсь документ, ми збираємо з нього всю вичерпну інформацію.
8️⃣ А ще це дозволяє нам не зіскочити на сусідню гілку роду. Бо ми розуміємо, який він в цілому, наскільки великий і скільки там однофамільців, а, точніше, членів родини зі схожими іменами, якими вони всі в підсумку виявляться.

Тому, якісне генеалогічне дослідження триває з боковими гілками в тому числі. І, навіть якщо ця інформація вам не потрібна, ми мусимо взяти ці факти, внести їх в родове дерево, а вам видамо дані тільки про прямих предків.

❕Та, на останок, хочемо звернути вашу увагу на те, що є в цій т.зв. побічній інформації один дуже суттєвий і жирний плюс. Саме вона проливає світло на реальне життя ваших прямих предків, як ніщо інше.

Бо дає розуміння того, скількох дітей, н-д., народили за все життя ваші бабуся та дідусь: одну чи десятеро? Скількох дружин чи чоловіків мали? А скільки з цих десяти дітей вижило, а хто помер від інфекційних хвороб чи з інших причин тощо Невже вона може бути нецікавою?!

Саме тому для нас і, сподіваємось, й для вас тепер теж, є величезною цінністю мати не тільки факти про прямих предків, а й про бокові гілки теж.