НАЙКРАЩИЙ НОВОРІЧНИЙ ПОДАРУНОК 🎁****

І так, друзі, впевнені, ви вже здогадались, що це — г е н е а л о г і ч н е дослідження. Бо це єдиний подарунок, який буде цінний як вас, ваших батьків, так і для ваших дітей. А якщо живі ваші дідусі та бабусі, то ще й для них.

Лишень уявіть, ви робите одне генеалогічне дослідження, вкладаєте туди час, зусилля, кошти, і отримуєте подарунок не лише для всієї вашої сімʼї, а й для всіх ваших нащадків. Включаючи й тих з них, які ще навіть не народились. Це подарунок для роду в цілому. Безцінний скарб 💎, розтягнутий в поколіннях.

Тому ми, коли працюємо, досліджуємо родоводи, то уявляємо своїм клієнтом не того, хто платить нам кошти, а його умовного правнука. Його ще може не бути на світі, але він, коли отримає це дослідження, має розуміти, хто його замовляв, виконував, які документи були опрацьовані і в яких архівах вони були знайдені, бачити їхні фотокопії і, звісно, сам родовід. Ось на всі ці запитання, має отримати відповіді наш умовний правнук.

Тому, замовляйте генеалогічні дослідження. Бо вони звʼязують, цементують родину 🧑‍🧑‍🧒‍🧒. Відновлюють ті родинні звʼязки, які були втрачені до цього ⛓️‍💥 Це шикарний подарунок, краще якого годі й придумати!

І хоч до цього Нового року ви вже не встигнете його підготувати, проте можете купити у нас відповідний подарунковий сертифікат, презентувати його найдорожчій для вас людині і до наступного року отримати гарне дослідження вашого родоводу.

А заразом назавжди вписати ваше імʼя в історію родини і надовго закрити для себе питання новорічних подарунків 🤫

Як вам така ідея? Ну, напишіть вже, що геніальна. І користуйтесь. Обовʼязково! Будете вдячні 😉

ЯК ДІЗНАТИСЯ, ХТО З ПРЕДКІВ ЗАСНОВНИК ПРІЗВИЩА?

Ось таке запитання 🤔 отримали ми від нашого підписника Валерія Юрчака. І радо розповідаємо.

Насамперед потрібно вивести родовід в момент утворення прізвища. Якщо ми говоримо про Україну, то зазвичай це десь XVIII-XIX ст. Козацькі регіони – навіть ближче до поч. XVII ст. Тобто, або середина XVII ст., або злам XVII–XVIII ст. Саме в цей час ми помітимо зміну прізвищ, бо то був період, де прізвища були дуже гнучкі. Де для їх утворення використовували то професію, то імʼя, то якусь характеристику. І в однієї й тієї ж самої людини могло зустрічатися два-три прізвища. Потім якесь з них закріплювалося і починало фігурувати в офіційних документах далі, аж до XX ст.

Тож, вивівши родовід в період утворення прізвищ, можна зрозуміти, хто саме з предків його отримав ☝️

Якщо це прізвище відіменне, тобто утворене від імені людини, наприклад, від Данила, Григорія чи Івана, то ми можемо навіть знайти цього прямого предка, від якого воно пішло 👀 І конкретно знати, що ця людина не носила такого прізвища, але її нащадки, діти, там Григорчуки, Іванчуки, Іванові тощо, вже носили саме таке прізвище.

Або ж професійне. Знову ж таки, ця людина, сама, швидше за все, не буде носити це прізвище, або буде, але в іншій формі. Наприклад, Коваль, Мельник тощо. І дітям іноді передається така ж сама версія прізвища, як Коваль, Мельник, а іноді до неї додається суфікс «-Чук (-Юк)»: Ковальчук, Мельничук і т. д. От суфікс -чук – це син Коваля.

Тобто потрібно вивести родовід десь до 7-10 покоління, а українські архіви зазвичай дозволяють вийти в цей період, і зрозуміти, хто з предків заснував це прізвище.

Хоч слід зауважити, що можуть траплятись і такі випадки, коли зʼясувати засновника саме цього прізвища нам не вдасться. Бо жив він за т.зв. «генеалогічною стіною»⛔️ Це коли ми виводимо родовід в період XVIII ст. і прізвище вже фігурує, а глибших документів немає 🤷

Та все ж такі ситуації досить рідкісні і орієнтовно в 70% проєктів нам вдається знайти відповідь на питання, хто ж таки дав цьому роду саме це прізвище!

Охоче пошукаємо її й для вас, друзі 😉

Запрошуємо на лекцію провідного генеалога Центру вивчення генеалогії «Пращур» Тетяни Сімакової в рамках фестивалю розвитку свідомості «Живи» 27 жовтня, де ми вже традиційно є партнерами.

Як завжди, мова на лекції буде йти про перші кроки вивчення родоводу.

Долучайтеся офлайн у Вінниці до нашої лекції та відвідайте інші мега-цікаві майстер-класи або онлайн (без запису) на нашому каналі в Тікток.

Чому потрібно досліджувати не тільки прямих предків

🗣️ Звертається до нас потенційна клієнтка і каже: «Мені досліджуйте тільки прямих предків: батько, дід, прадід, прапрадід і все! Бокові гілки, брати, сестри — все викидаємо, нічого не досліджуємо, я за це платити не хочу!».

І, наче, нормальне бажання, але гарного дослідження так не вийде. Розповідаємо чому.

✅ З усіх потрібних для дослідження вихідних даних клієнти, найчастіше, називають лише рік народження свого діда. Тому ми не знаємо наперед, коли народився ваш прадід, а коли прапрадід.

Та, уявімо, що ми знайшли факт народження діда, умовно, це 1900 рік. В ньому вказані його батьки – прадід і прабабуся. На цьому етапі все чітко: є дід, прадід і прабабуся. Але вік батьків в записі відсутній і ми не знаємо, коли народився прадід. Тож як шукати тільки прапрадіда?

Ясна річ, можна припустити, що на момент народження дитини йому було 20 років, відлистати їх і шукати вже там факт народження прадіда. Але ж йому також могло бути і 50! Тоді нам треба буде подивитись ще 30 років документів. А якщо він не з цього населеного пункту? Якщо в нього зміна прізвища була? Тоді як ми його знайдемо? Та ніяк!

Тому методологія пошуків наступна:

1️⃣ Знаходимо рік народження діда, н-д., 1900.
2️⃣ Після цього рухаємось вглиб від 1900-го року: дивимось 1899-й, 1898-й, 1897-й… роки.
3️⃣ По дорозі беремо всіх представників прізвища, які зустрічаються в цьому населеному пункті.
Тому що тут народжуються рідні брати-сестри діда. І ця інформація дає нам розуміння того, що шлюб прадіда був перед народженням найстаршої дитини.
4️⃣ Знаходимо факт шлюбу прадіда і прабабусі, в якому вже вказувався вік наречених, н-д., у 1890 р. І, нехай, прапрадіду на цей момент 20 років. Відповідно шукати його народження треба у 1870 р.
5️⃣ Робимо скачок у цей рік. Знаходимо потрібний факт в 1870, 1871 чи 1869 році, бо похибка в 1 рік типова при вказівці віку.
6️⃣ Далі від року народження прадіда рухаємось вглиб, по дорозі так само досліджуючи всіх представників цього прізвища.
7️⃣ До того ж, в ці 5 чи 10 років, які ми досліджували (1890-1900), помирають старші представники роду, ваші прямі предки: прапрапрадідусь, прапрапрабабуся. Але ми поки що ще не знаємо, що для вас вони прямі. І, якщо ми їх на цьому етапі пропустимо, то далі до цієї інформації вже не повернемось. Тому, переглядаючи якийсь документ, ми збираємо з нього всю вичерпну інформацію.
8️⃣ А ще це дозволяє нам не зіскочити на сусідню гілку роду. Бо ми розуміємо, який він в цілому, наскільки великий і скільки там однофамільців, а, точніше, членів родини зі схожими іменами, якими вони всі в підсумку виявляться.

Тому, якісне генеалогічне дослідження триває з боковими гілками в тому числі. І, навіть якщо ця інформація вам не потрібна, ми мусимо взяти ці факти, внести їх в родове дерево, а вам видамо дані тільки про прямих предків.

❕Та, на останок, хочемо звернути вашу увагу на те, що є в цій т.зв. побічній інформації один дуже суттєвий і жирний плюс. Саме вона проливає світло на реальне життя ваших прямих предків, як ніщо інше.

Бо дає розуміння того, скількох дітей, н-д., народили за все життя ваші бабуся та дідусь: одну чи десятеро? Скількох дружин чи чоловіків мали? А скільки з цих десяти дітей вижило, а хто помер від інфекційних хвороб чи з інших причин тощо Невже вона може бути нецікавою?!

Саме тому для нас і, сподіваємось, й для вас тепер теж, є величезною цінністю мати не тільки факти про прямих предків, а й про бокові гілки теж.