Так чого Філін?
Народна назва «Пугач».

Пугач має типовий «совиний вигляд» - латинська назва птаха перекладається буквально як «сова сов». Як і в інших хижих, у сов гачкоподібно загнутий дзьоб та гострі кігті на ногах. Для оперення характерні тонкі поперечні брижі на череві і чорні широкі поздовжні строкатки на грудях і шиї. На голові добре виражені пучки пір'я – «вушка». «Обличчя» пугача – плоский диск, значну частину якого займають виразні очі. Велика зіниця, яскраво-жовтогаряча рогівка роблять їх воістину гіпнотичними.
Спосіб життя:
Активний у сутінках і вночі. Як й інші типові сови, пугачі мають бінокулярний зір. У них також добре розвинений слух. Пір'я у сов дуже м'яке, тому літають вони безшумно. Голос у пугача потужний, звуки він видає гучні та оглушливі. Тихої безвітряної вночі голос пугача можна чути на відстані в 4 км. Часто на вигуки або регіт пугача відповідають виттям навіть вовки.
Філін- народнопоетичний символ смерті, пітьми. Крик сича віщує пожежу, смерть, біду взагалі.
А нікого не нагадує?

Краще бачення того , що ми написали з Фосфором:

«Хто як хоче так і дрочить - казав мій дід. Відʼїбіться один від одного і ви побачите як це вас згуртує перед загрозою «рандомних дніпровських (чи пітєрських) бандюків». Виявиться, що ви не шукаєте розбіжності, ховаючись по сірих зонах, стаючи для них легкою мішенню, а доповнюєте собою спільний картатий єдиний простір. Бо людина - істота СОЦІАЛЬНА і коли на неї не вішають ярликів, вона готова і на фронтир і в будь які сірі зони, аби разом проживати сповнене доступними фарбами життя.

Мотивація через навʼязану провину НЕ ПРАЦЮЄ, коли мова йде не про разовий вчинок, а про довготривалий усвідомлений рух до мети, виходячи із доступних засобів.»

Я б додав : а головне відїбіться від себе, дайте собі робити те що ви хочете, так як ВИ хочете.
Не для сторіночки в тіктоці чи ще якоїсь хуйні, для себе.

І похуй дим. Просто живіть це життя. Воно бляха, таке бентежне останім часом.

Ігри

-Ти досить часто робиш, відсилки на Доту 2, порівнюючи її з цією війною, чому?
- ну по перше ця гра вже майже 10 років існує і досі в беті.
- ахаха
- по друге, це єдина в світі гра де можна ненавидіти союзників більше ніж противника. Сам подумай, бігають «кріпочки» , на фоні них ганяють персонажі з різними «скілами» ,луплять один одного, луплять кріпочків , намагаються зламати одне одному хату, качаються- чим не наша війна?
- ну … ще є LOL?
- ти блять знущаєшся над мною, чи як ? Який нахуй lol?
- ну це схожі ігри.
- по-перше, LOL - для дівчат з аутизмом, і за потреби я можу довести це на живому прикладі, а по друге в цій «аніме» дрочільні - відсутній реалізм.
- зовсім об сосну вдарився? Який реалізм ти хочеш від фентазі гри?
- ну наприклад, в Доті за потреби можна добивати своїх кріпів, за потреби…
- блять……
( пауза)
- ти і зараз граєш?
- ні , я давно не граю в онлайн ігри, в мобільні інколи - буває, але частіше використовую їх чат.
- чому?
- бо є ігри цікавіше.
Трек

Габер поїхав у відрядження на фронт - спостерігати першу успішну масову хімічну атаку. 67 тисяч людей - втрати Антанти. Після його повернення та короткої суперечки, Клара вчинила самогубство, застрелившись із особистого револьвера Фріца. Старша дочка Габера все життя вивчала протиотрути до іприту, винаходу її батька. Вчинила самогубство, коли проект було закрито через переведення її команди на розвиток ядерної зброї.

Іронія в тому, що скриньку Пандори відкрили англійці, які застосували хімічну зброю перші та виробляли її більше. Але історій, подібних до Габера, в Британії та Франції немає.

Бреслау, рідне місто Клари Габер, було далеко від фронту. Париж був у досяжності німецької артилерії. Лондон бомбили цепеліни, а потім і бомбардувальні літаки. Діти Габера померли в еміграції. Діти британських лордів-вчених вважали за честь бути пілотами та командирами артбатарей.

Ви всі знаєте цю різницю. Просто знайте, так було завжди.

Життя на лезі ножа має один великий бонус - міцний сон.
Чому так, бо відсутній дисонанс, між власним станом і оточенням.
Відсутність конфлікту двох світів.

Війна сильно розділила нас:
Хтось рубається на фронтирі, хтось намагається жити так ніби війни і немає зовсім.
А є люди які застрягли у чистилищі між кордонами двох світів. Між світлом і тінню, і от саме тому в цьому проміжку все таке сіре.
Звісно можна придумати собі багато розваг : завести собі собаку, показати собаку в тікток, показати тікток своїй собаці і далі за списком. Виставити своє життя на показ- ну щоб всі зрозуміли: «… у мене все ахуєно, ясно вам? Мені не хуйово. Я живу цікаве і насичене життя, так от. Да! У мене є тачка і поки мої однолітки заводять дітей, я займаюсь тачкою! Да! - і от саме тому, що мені похуй на вашу думку - всі мої «друзья» мають про це знати. Бо я проти системи! Да! Так вам! От от …»

Цікаво скільки з цих друзів моментально випадуть в осад, якщо до такої особи дожбуться якісь «рандомні дніпровські бандюки»?

Хороше питання, так.

Життя сповнене неймовірних співпадінь.

З чого сьогодні складається небо?