Справжні речі - не речі.

Проста банальна побутова істина.
Інструменти набувають справжню цінність, тільки тоді коли ними користуються, без оператора гвинтівка ні що, оператор ні що без своєї гвинтівки.

Важлива не вартість, важливе безпосереднє вміння користуватися тим чим ти себе оточуєш.

Кожна професія потребує, матеріально-технічної бази, а матеріально-технічна база, без знань - просто багаж, який ми носимо на своїх плечах.

Розуміння процесів, сутності проблем, приходить коли ти виключно, сам розібрався.

Життя так влаштовано, що ми можемо «переточувати» себе під майже будь-яку задачу. Під будь-які умови, з рештою бути будь ким, питання часу і затрачених ресурсів.

Часто тобі не вистачає просто того хто міг би бути продовженням твоєї руки, або просто закінчувати твої довгі речення.

Для щастя власне більше нічого і не потрібно.
Всім покою в сімʼях.
А все інше ми купимо, вкрадемо, або просто знайдемо на дорозі.

Життя дуже просте, якщо розглядати його у цілості підходів, а також вчасно виставляти правильні пріоритети.

ФІЛІН

Немає нічого певного, окрім того, що людина мусить боротися за те, у що вірить. Вона може помилятися, зазнавати поразки, зрештою померти, але власний вибір має зробити і відстоювати його. Адже саме вибір визначає, ким була ця людина. Навіть небажання вибирати — це теж своєрідний вибір і позиція. Людина завжди ризикує, коли приймає будь-які рішення. І чим усвідомленіше вона підходитиме до вибору, то навіть, якщо він виявиться останнім, це єдине, що матиме справжнє значення.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц поговорив телефоном з Путіним. Це перша їхня розмова за два роки.

Зеленський просив Шольца не дзвонити Путіну

Драмма просто…

Так і уявляю собі:
Зеленський: найн Олаф, найн!!
Шольц: Йа, йа, Вольдемар, йа!!!

Габер поїхав у відрядження на фронт - спостерігати першу успішну масову хімічну атаку. 67 тисяч людей - втрати Антанти. Після його повернення та короткої суперечки, Клара вчинила самогубство, застрелившись із особистого револьвера Фріца. Старша дочка Габера все життя вивчала протиотрути до іприту, винаходу її батька. Вчинила самогубство, коли проект було закрито через переведення її команди на розвиток ядерної зброї.

Іронія в тому, що скриньку Пандори відкрили англійці, які застосували хімічну зброю перші та виробляли її більше. Але історій, подібних до Габера, в Британії та Франції немає.

Бреслау, рідне місто Клари Габер, було далеко від фронту. Париж був у досяжності німецької артилерії. Лондон бомбили цепеліни, а потім і бомбардувальні літаки. Діти Габера померли в еміграції. Діти британських лордів-вчених вважали за честь бути пілотами та командирами артбатарей.

Ви всі знаєте цю різницю. Просто знайте, так було завжди.

Життя на лезі ножа має один великий бонус - міцний сон.
Чому так, бо відсутній дисонанс, між власним станом і оточенням.
Відсутність конфлікту двох світів.

Війна сильно розділила нас:
Хтось рубається на фронтирі, хтось намагається жити так ніби війни і немає зовсім.
А є люди які застрягли у чистилищі між кордонами двох світів. Між світлом і тінню, і от саме тому в цьому проміжку все таке сіре.
Звісно можна придумати собі багато розваг : завести собі собаку, показати собаку в тікток, показати тікток своїй собаці і далі за списком. Виставити своє життя на показ- ну щоб всі зрозуміли: «… у мене все ахуєно, ясно вам? Мені не хуйово. Я живу цікаве і насичене життя, так от. Да! У мене є тачка і поки мої однолітки заводять дітей, я займаюсь тачкою! Да! - і от саме тому, що мені похуй на вашу думку - всі мої «друзья» мають про це знати. Бо я проти системи! Да! Так вам! От от …»

Цікаво скільки з цих друзів моментально випадуть в осад, якщо до такої особи дожбуться якісь «рандомні дніпровські бандюки»?

Хороше питання, так.