Язичницький Вісник вітає всіх одновірців із Зимовим Сонцестоянням!

Днесь День Переходу, День найтоншої межі між Світами і День Відродження Сонця.
Подібно тому, як відродилося Сонце, відродиться і наша Свята Віра.
Силою Духа і вогнем наших жертовників, Силою Духа і вогнем вівтарів, Силою Божою і Духовним вогнем.

Сьогодні після принесення жертв власник цього каналу пройшов крізь ініціацію і став жерцем Рідної Віри.
Попереду у ЯВ багато планів і ми раді продовжувати просвітницьку діяльність і повертати нащадків Богів до Традиції.

Слава Сонцю!
Слава Богам!

ЯВ

Сатурналії були римським еквівалентом більш раннього грецького свята Кронія , яке відзначалося під час місяця Гекатомбайон наприкінці літа. Це свято мало особливе теологічне значення для деяких римлян, які бачили в ньому відновлення стародавнього золотого віку, коли світом правив Сатурн. Філософ-неоплатонік Порфирій інтерпретував свободу, пов’язану з Сатурналіями, як символ «звільнення душ у безсмертя».

Через Сатурна вони прагнуть представити ту силу, яка підтримує циклічний хід часів і пір року. Це сенс, який має грецьке ім’я цього бога, оскільки його звуть Кронос, що те саме, що Хронос або Час. Сатурн, у свою чергу, отримав своє ім'я тому, що був «насичений» роками; історія про те, що він регулярно пожирав власних дітей, пояснюється тим фактом, що час пожирає плини пір року і «ненаситно» поглинає минулі роки. Сатурн був скований Юпітером, щоб переконатися, що його межі не вийшли з-під контролю, і стримувати його узами зірок.
— Квінт Луцілій Бальб,
як цитує Цицерон

ЯВ

Сьогодні поговоримо про Сонцестояння у римській традиції.

Сатурналії — давньоримське свято на честь бога Сатурна, яке відзначалося 7 днів від 17 до 23 грудня за юліанським календарем (в різні епохи час святкування міг змінюватися).
Свято відзначалося жертвопринесенням у храмі Сатурна на Римському форумі та публічним бенкетом, після якого йшло приватне вручення подарунків, вечірки та карнавали, святість яких була пов'язана з темною частиною амбівалентного сакрального, з ритуальним порушенням соціальних норм: азартні ігри були дозволені, господарі забезпечували обслуговування столів для своїх рабів. Поширеним звичаєм було обрання «короля сатурналій», який віддавав людям накази та керував веселощами. Подарунки, якими обмінювалися, зазвичай були жартівливого характеру або маленькими статуетками з воску чи кераміки, відомими як сигілярії.

Фото: Руїни храму Сатурна

ЯВ