До Дніпровського національного історичного музею ім Д.І. Яворницького було передано камʼяну статую половецького воїна 12 століття. Її було евакуйовано Хорунжою службою 3-ї ОШБр з Гектової Балки (неподалік від фронту). Цій скульптурі майже 1000 років і вона опинилась під загрозою знищення російськими окупантами. Евакуація супроводжувалась вибухами КАБів.

Це вже друга врятована з фронту Хорунжою службою камʼяна скульптура. Перша була передана до цього ж музею 14 серпня цього року.

Хорунжа служба 3-ї ОШБр не лише займається роботою з особовим складом бригади, але й рятує історичні артефакти. На сьогоднішній день вже 35 українських музеїв – від національного до районного рівнів отримали експонати від групи.

Джерело

Колачі Подільські

✨ Запрошуємо до дослідження української культури на платформі Ukraїnica!

Це унікальний ресурс, який дозволяє знаходити україномовні джерела, перекладені англійською мовою. Платформа вже містить понад 200 джерел з історії, літератури та культури, які можна шукати за жанром, автором, періодом та іншими критеріями. Кожен запис містить бібліографічну інформацію, короткий опис та активні посилання на ресурси, де джерело можна знайти або придбати.

Ukraїnica створена, зокрема, для підтримки викладання та досліджень. На платформі вже доступні: переклади літератури українських авторів, історичні документи, свідчення очевидців, фільми та інші першоджерела. Платформа також пропонує інструменти для створення навчальних планів та проведення тематичних зустрічей.

Головна мета Ukraїnica – забезпечити матеріалами всіх, хто цікавиться Україною. Діліться цим ресурсом, щоб разом сприяти вивченню та популяризації української культури! Лінк⬇️

Ukraїnica створена Ukrainian Institute - Український інститут спільно з Ukrainian Research Institute, Harvard University.

Ukrainica

home title

home description

В мене щиро болить за те, як гостро стоїть питання сприйняття української естетики і як наслідок її інтерпретації. Вибачте, але оці деякі стилізації лідерів думок і блогерів…Іноді думаю де взагалі звʼязок? Це взагалі про український стиль?
Але тут питання особисто моєї внутрішньої планки. Бо в сучасному світі точно скажуть: «Смаковщіна!»Наскільки люди були людьми в тому плані, що так само орієнтувалися на свою особисту красу і красу навколо. І от не знаю оглядаючись і вивчаючи минуле наскільки це бездоганна естетика і скільки несмаку зараз. Зараз особливо відчутна нестача інструментів для того щоб оточувати себе красою, побут, дозвілля, життя, а також бідність унеможливлює це.

Мені просто прикро бо ми неймовірно красиві були в своєму житті і є на кого і що рівнятися.

Нехай наші культурні опори ще не так потужно і глибоко сформовані. Нехай потоки візуального і аудіального шуму іноді пропонують стільки, скільки не взмозі переварити.

Але у нас є все. Все щоб старатися кожного дня задля майбутніх поколінь українців)

Тішуся дітям, які моментально згадують «ой у лузі червона калина» і пишаються новим зрозумілим героєм Псом Патроном, який з часом перекочує в якусь велику міську легенду. Для них він абсолютно зрозумілий, важливий, актуальний... і потрібний.

Важливо розуміти, що ми переживаємо і актуалізувати цей досвід.

А тут,в кінці цього тексту, просто надихнулась.

Млію від нашого українського великого бажання жити. І любити те, що пропонує це українське складне життя.