Невблаганно спливають години,
Осінь листям малює печалі.
І так швидко, і якось невпинно
Часові й мої плинуть скрижалі.
Якось стала я раптом дорослою,
Зачерпнула в життя всього різного.
І тепер за русявими косами
Несу на плЕчах ранця залізного.
Та на вустах я несу теплу посмішку,
Ну, а серце добром лиш наповнюю.
І життєву свою світлу книжечку
Я росами чистими скроплюю.
Не забруднюю помисли бідами,
І за гнів не беруся, і заздрості.
Я добра йду легкими мотивами
І шукаю в житті тільки радості.
Хоч болить мені інколи втомлено
Там всередині поміж легенями.
Та в житті не буває поганого -
Дні бувають без сонця затемними.

14:59
10.09.2024
Lvivska oblast

#YaNota

Так багато темряви в світі,
Всюди біди і горе вкорінені.
Та між ними ще жевріє світло
Сам на сам в одинокій людині.
І надія, і віра ще світиться
Юним вогником в погляді теплім.
Так хотілося б в світі цім щирості,
Так хотілося б світла крізь темінь.

10:32
24.07.2024
Lvivska oblast’

#YaNota

Home ?

#YaNota

Теплим птахом проводжа із дому шлях,
Він курличе, як лелека на прощання.
Смуток й туга заховалась у очах,
Що із дому вирушають на світанні.
Повернусь до тебе знову, рідний дім,
Ну, а поки ти у снах приходь до мене.
Зігрій серце теплим спогадом своїм,
І чекай, як жде дитину рідну нене.

05:32
14.07.2024 р.
Rivnenska oblast

#YaNota

Не заросте рідна додому дорога,
Веде мене сюди той шлях знов і знов.
Коли в душі сидить печаль чи тривога,
То до життя вертає дому вогонь.
І хоч не часто повертаюсь сюди я,
Зустрічі з краєм стали рідше чомусь.
Та тільки тут серцю знайоме подвірʼя,
І тільки тут отак по-справжньому ждуть.

19:54
06.05.2024р.
Lviv

#YaNota

І трошки лірики ??
Я так кайфую від того, як звучать мої вірші в цих композиціях ❤️‍?

Вишивала мати для дитини
оберіг-сорочку край вікна,
І молилась в небо чисте й синє,
Щоби доля доброю була.
Тій дитині, що вже йде із хати,
Що лишає батьківський поріг.
Щоби шлях легким був і завзятим,
Щоби Бог в житті її беріг.
Та не знала мати, що дитина
Швидко так дорослою стає.
І у вишиванці тій країну
Захищати впевнено піде.
Так багато вирушило з дому
Тих дітей зі зброєю в руках.
Мамин біль не знається нікому,
Мамин сум в недоспаних ночах.
Не одна матуся із нитками
В хрестики молитву запліта,
Не одна сорочка зі сльозами,
Не одна із кровʼю на стібках.
Скільки вуст молитви вишивають,
А серця надію шиють знов.
Скільки нас сорочки не знімають
З материнських оберегів-молитов.
Кожен з нас свою сорочку шиє
Та одні в нас ниточки на всіх
Вишивають перемогу, що жевріє
І єдиний для країни оберіг.

11:36
12.05.24
Lviv

#YaNota

«Мовчать тривоги»

#YaNota_декламує

"Колискова для мами"

#YaNota