Сьогодні визначна подія — одному з найвидатніших сучасних авторів Дону Делілло виповнюється 88 років. Наймудріший з людей та найпродуктивніший з дідів. Для більшості сучасних авторів вважається додатковим визнанням потрапити до «Сімпсонів», а як щодо найвідомішого кросворду від The New York Times? 🙂

Що ж, здоровʼя йому. І хай би цей провидець встиг написати ще щось і нарешті напровидив би щось позитивне. Ато його світ цікавий, але сумний — шкода лише, що він завжди пише про наше майбутнє…

А що ви читали з Делілло?

Трошки вечірнього СПГС ?

Дочитую оце «Мага» Джона Фаулза і мене все не полишає думка, що Алан Мур для своїх найвідоміших коміксів надихався творчістю свого відомого земляка°.

? На всяк випадок зазначу, що сюжет «Мага» ідейно продовжує попередній роман Фаулза «Колекціонер».
(Далі будуть спойлери до роману «Маг» та коміксів «V означає Vендетта» й «Вартові»)
І в одному, і в іншому творі одна з головних ідей полягає в тому: наскільки можливо заволодіти іншою людиною і де проходить та межа допустимого. Якщо в «Колекціонері» володіння має фізичний характер — буквально викрадення та ув'язнення дівчини, то «Маг» заходить далі і порушує вже питання ментального впливу на людину, іноді за рахунок підміни думок та створення нової навколишньої реальності за допомогою ретельно продуманого плану дій.

? Отже, в коміксі «V означає Vендетта» протагоніст Ві нагадує «архітектора світу» й деміурга Моріса Кончіса з «Мага». Він також грає з іншими в дещо аморальні «ігри» (хоча в його випадку це стосується оточуючого світу та режиму, ну і мотиви в нього інші). Приховує ім'я. Має таємниці в минулому. Співпрацював з фашистами заради виживання. Полюбляє маски. Надмірно ерудований: література, мистецтво, музика. І як вишенька на торті — вдаючи іншу людину, він викрадає свою спільницю, дівчину на ім'я Іві й починає її катувати та допитувати, буквально влаштовує їй спектакль з переодяганнями, й де в'язниця — це лише декорації. Та Іві про це не здогадується й переживає як події в реальності. Ві її майже морально ламає і все це лише для того, щоб впевнитися, що їй можна довіряти.

? У «Вартових» же основна ідея коміксу полягає в збереженні світу за рахунок продуманого плану з вбивствами та підозрами. Озімандія (Едріан Вейдт) — «найрозумніша людина на планеті Земля» — сплановує ланцюжок подій, який поступово втілюється в життя, ланка за ланкою, підкореговуючись безпосередньою участю самого Едріана, як головного ляльковода. Він буквально все передбачив як і Кончіс в романі Фаулза. А найцікавіше, що окрім Нью-Йорку ключовою локацією є віддалений острів на якому об'єднуються наука й мистецтво. У співпраці з Озімандією відомі вчені, письменники та художники працюють над створенням «іншопланетного чудовиска», але це вже інша історія. І чим такий острів не нагадує Фраксос з «Мага», де в будинку Моріса Кончіса також знаходиться місце для всього цього, щоб працювати на головну ідею?
Комедіант з «Вартових» каже про острів: «... goddamn island, never got involved» (примірника українською мовою під рукою не маю, тому перекладу сам ?: «проклятий острів, я б ніколи в цьому не взяв участі»), що дуже перегукується з думками головного героя «Мага» Ніколаса Ерфе.

(В коментарі додам сторінки коміксів для наглядності)

І Алан Мур точно читав Фаулза. А в одному інтерв'ю він навіть згадував його «Колекціонера» вказуючи на те, що цю книгу частенько знаходять вдома у викрадачів дівчат.

°Вони обидва британці. І цікаво, що відстань між рідними Нортгемптоном Мура та Лі-он-Сі Фаулза становить менше 100 миль