Пу-пу-пууу... Буде дивно, якщо цього поста тут не буде, хоч я і ненавиджу просити гроші. Я вже трохи витратився на спорядження і ще більше витрачусь в подальшому. Якщо є зайві гривні - буду вдячний.

Наливаються лиця гранатовим концентратом
Розповзається хвиля тепла від реакцій в зіницях
Однозначність сигналу не в змозі ніщо приховати
Навіть тоналка

Несамовите дівча цілий вечір завзято плекало
Ніжну герберу - та боязко квітла, хоч ніяковіла
Наразі пашіє бажанням прийняти оферту і жваво
Разом звалити

Статика струму між теплих подушечок пальців
Транслює сигнал прямо в лоно, іскриться транзистор
Під сукнею, сипле самі одинички - це мовою щастя
"Так-Так-Так-Так-Так"

Ремінець із екватора вʼюнко на південь спустився
Промінь емпатії перетинає навиліт животик
Меридіанами шиї кружляє питкий вуглекисень
Ноги сплелися

Фузія вуст тихо гоїть потріскані губи
З кутика роту зірвалась росинка-пустунка
І покотилась, бешкетниця, прямо між перса
Встигни зловити

Зойки нагадують щебет помащений медом
Зціджений крізь простирадло у первісну пустку
Несамовиті дівчата досліджують ніжності межі
А їх не існує

⬆️⬆️⬆️Даші мусимо допомогти. Вона для цього канальчика купу ілюстрацій малювала.

200 підписників! Ви всі чудові. Дякую, що ви є. Без вас це все не мало би змісту.

До пані Мопін (ІІ)

Криза!
Самітництва криза
Кресає
Середину,
Обтесує
Серцевину,
Шиє
Довічне
У таборах
Внутрішнього Сибіру
А я просто зуби
Стисну
Порину
Розумом
У світло
Образу
Дражливого
Ха!
І от
Я вже не тут
А там
Де ти
У солодких думках
Лиш в солодких думках...
Страх!
Я тут!
А ти там!
Стримуюсь!
Та несила!
БАМ!
Вистрибую
У кросівок
П'ятка-носок
І хоп!
Краса і розрадо,
Готуйся,
Я йду
І окриленим кроком
Тупцюю
Найшвидшим маршрутом
О, мила,
Така лунолика,
Така мінлива,
Обласкана
Ласим
Духом
Оливи,
Бузку і сливи.
Пустіть, бузувіри!
Не стримати вже
Невпинний
Мотор
Під капотом
Грудини.
Ррраз!
І зриваюсь
Лишаю
Лиш хіті кіптяву
Здіймаюсь
Лечу
Сильнокрилим
Клином,
Серденько,
Я скоро буду
Прокину
Понтони
Крізь плетиво
Хвиль
Дніпрових,
Крізь Буг,
Крізь Прут,
Крізь подільске
Плесо лісополос
Прокреслю тропу,
Крізь Карпати
Тараном
Кришитиму гори
Нехай порода реве
І хребти гримітимуть
Хором
"О горе нам,
Горе!
У чому наш гріх?
За що кара така
Сувора,
Обернутися на жернова
Що на світ сей
Чавитимуть
Сік
З сонцекрового
Гонору грона?"
Цить, граніт,
Тиша, кремінь!
Все, що накоїв
Потім відмолю
А поки
Ви терпите - я говорю!
Я досяг сокровенних покоїв!
Амуре, а ну швиденько
По віконцю дзеленьк
Стрілою.
Почула!
Виходить!

Питаю:
"Ти зайнята?"
"Так"
...
Плак?

Я щиро
Вважаю
Важливо
Зважати
На свідчення
Святості
Всесвіту
Сонця протону
Нейтрону
Нейтрино
Тварини
Вазону
Бозону
Персони
Гарсона
Мадонни
Масона
І усвідомити
Як все чудово
Я очі
Відкрию
Прокинусь
Простори
Окину
Розкинулась
Синь
Неозора
На ній
Виростають
Комфорту
Кордони
А знизу
Поети
Поетки
Купують
Таблеток
Вагони
Кондоми
А потім
Залиплі
У зорі
Мозолять
Зіниці
Щоб зміг
Зупинитися
Тиск
Кортизолу
Щоб знову
Зловити
Дражливі
Ідеї
І линуть
Ідеї
Так стрімко
Мов річка
прозора
І знову
Згадався
Суворим
Законом
Розорений
Край з
териконом
Шукаю
Опору
Читаю
Попсове
Вітаю
Вітаюсь
Вростаю
Лозою
В суху
Целюлозу
Промозглий
Накриюсь
Каптуром
Понура
Фігура
Назустріч
Насуплено
Суне
Закурить
Закурю
Затягнусь
Задумливо
Димом задую
Цей вечір
Це місто
Центральні
Проспекти
Провулки
Площадки
І далі
Між ними
Крізь диму
Завісу
Вальсую
Шукатиму
Святість
Це дуже
Важливо
Вважаю
Я щиро

Блискуча червона смугаста зірка
Падає з стрічки конвеєра
З колиски наук визирають голівки
Майбутніх невизнаних геніїв
Через ґратчатий паркан перелазять
Чемно у черзі стоять 
Румʼяньтеся пані
Радійте панове
Рево в магазі навпроти школи
Поки лише по 5

Палким метеором промчало крізь юність
Нестримне смугасте світило
Бороло думки - підліткові й похмурі -
Спиртякою і таурином
Живило дебільне бажання зірватись
В сусіднє місто за піцою
Вчило відваги
Втішало у тузі
Зводило з першими справжніми друзями
Коштувало по 8

Студак у кишені, в наплічнику зошит
Фоном реве Революція
Країна шаліє, країна на площах 
Режим дрижить у конвульсіях
Буремні роки пролітають у памʼяті
Жованою кіноплівкою
Небо січневе
Банка зелена
Бандерівський стяг і шизандрове Рево
Тепер за 12 з копійками

Від перших дорослих проблем прикривав
Алюміній тонкою стіною
Коли плакав, блював, верещав і кляв
Потім перся іще за одною
Злі провідниці, подерті вагони,
Плутані рейки, проміжна станція
Долини тіней
А посеред мороку
Тюбик розради, у роздріб, недорого
Начебто по 18

Змінився дизайн і незмінне все інше
Ось дворик, ось друг, ось лавка
Питкий вуглексиень, насичена вишня
Шепочуть пʼянким ароматом
Як Данік від Рево зловив психоз
А ви його потім ловили
Як смішно тікав
Як забрали в мусарку
Хіба не було воно того варте?
Нехай і по 24

Окреслено пьорпоз  і скільки б буденність
Не пнулась спаскудити внутрішній стан -
Ти лоадиш свій ґан, файндиш зе енемі,
Вочиш як він переляканий ран
Сіру обойму короткими чергами
Випусти в стіни скляної вʼязниці
За ідолом бидла
Безглузда гонитва
Надійне знаряддя і ось ви обидва
В певному сенсі під 30

Доки промінь сурмить про народження дня
Між кряжів бетонних панельок
Мерехтітиме матова чорна зоря
На всіх вулицях, в кожній оселі
Доки ріки у русі хай ллється нектар
З нагодою чи без нагоди
З ефектом магічним
На смак ностальгічна
Хай баночка символізує циклічність
Й півсотні за неї не шкода

Не ду
Ша а
Шмата

Досвід
А не
Static

Стало
Мало
Місця

Луна
Бавить
Місяць

Лезо
Вабить
Вістрям

Все і
Де за
Планом

Дости
Гає
Ранок