ҐАНДЖ у, ч. і і, ж., розм.

🔹Те саме, що ва́да.
*▫️Телички були гарного приплоду, а коні хоч трохи й худі, проте без ґанджу, видко, роботящі. (Ю. Яновський)*

#словник

ЗАГА́ШНИК а, ч., розм.

🔹Потайне місце, де що-небудь сховано, зберігається; схованка, потайник.
▫️– Запишеш усе, що замовлять на поминки, i витруси загашники своїх годувальників.... (В. Яворівський)

#словник

СПОРЯ́ДДЯ

*🔹збірн. Сукупність предметів, пристроїв, необхідних для чого-небудь.
▫️*Багатофункційні БпЛА (комбінованого призначення) можуть конструктивно оснащуватися різним цільовим споряддям. (з доктрини застосування БпЛА)

#словник

СТУ́ЛКА

🔹Рухомо закріплена частина або половина якого-небудь предмета, який може закриватися і розкриватися.
▫️Перед дверима квартири зупинилась [собака] і почала пильно дивитися в щілину між стулками. (П. Панч)

#словник

ШПО́РТАТИСЯ

🔹Копатися, ритися в чому-небудь пухкому, сипкому; длубатися.
*▫️Він вхопив патичок і почав шпортатися в дуплі, забитому сухим торішнім листям. (П. Колесник)*

*🔹перен. Займатися якою-небудь копіткою справою.
▫️Крістабель, зітхнувши, починає шпортатись по хаті, прибираючи. (Леся Українка)*

🔹Зачіпаючи за що-небудь ногами під час ходіння, втрачати рівновагу; спотикатися.
▫️Жменяк шпортався, заплітав ногами, падав на коліна, тут же підводився і йшов далі. (М. Томчаній)

#словник

ЛАСТОВИ́ННЯ я, с., збірн.

🔹Руді пігментні цяточки на шкірі, які з'являються у деяких людей перев. навесні; веснянки.
*▫️Дівчинка була руда, в ластовинні, з носом, що нагадував ґудзик. (Л. Смілянський)*

#словник

БОВВАНІ́ТИ і́ю, і́єш, недок.

🔹Виднітися, показуватися здаля (про те, що стоїть, здіймається над чимсь).
*▫️Замки величезно бовваніють на скелях. (І. Нечуй-Левицький)
▫️Ніч. Немов копиці пітьми, бовваніють дерева. (І. Франко)*

🔹діал. Сидіти, стояти непорушно, як бовван; стовбичити.
*▫️– Я не гірша від них, а мушу отут бовваніти в темній, брудній кухні. (І. Франко)*

#словник

ВИСОЛО́ПЛЮВАТИ юю, юєш, недок., ВИ́СОЛОПИТИ, плю, пиш; мн. ви́солоплять; док., що, розм.

🔹Висувати, вивалювати назовні з рота, пащі (про язик).
▫️Дядьки пищали, вищали, висолоплювали язики, вищиряли зуби. (І. Нечуй-Левицький)

#словник

ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ

🔹Те саме, що приглу́шувати.
▫️Скрегіт підйомних кранів, гудки пароплавів притлумлюють гомін моря під стінами міста. (із журн.)

🔹Припиняти, ліквідувати або послаблювати що-небудь.
▫️Хтось з люльки іскру здув, а загасить не зміг, і знявсь пожар такий, аж загорівся сніг. У ратуші пан війт зліз на високу вежу і радив притлумить соломою пожежу. (Леся Українка)

🔹перен. Не давати можливості чому-небудь виявлятися, розвиватися; глушити, заглушувати.
▫️Стала сама [Дозя] .. нищити і притлумляти в душі його всяку іскорку .. прив'язання к собі. (І. Франко)

🔹перен. Морально пригнічувати кого-небудь, виявляючи свою зверхність.
▫️Онопрій довго парубкував, служив при дворі, свойого не мав нічого, аж нараз пан казав йому брати Марту. Се було його нещастя, бо Марта взяла його під ноги, притлумила, прибила до землі. (І. Франко)

#словник