Сага про парковку НАУ з Аеродивану 🛋
Братство "кешу" 🤝*💰***

В світі існує добра сотня питань, на які людство все ще не знайшло відповіді. Ці питання лежать в царині науки, філософії, релігієзнавстві. Ми в НАУ знайшли ще одне, на яке немає відповіді: як державному університету ШВИДКО та ЗАКОННО створити платну парковку і ЗАРОБЛЯТИ на цьому гроші. 🤔

Так, цей допис буде саркастично-сумним, але питання парковки дуже серйозне і воно, правда, не має оперативного вирішення. Принаймні поки.

На території НАУ є парковка (принаймні ми так її називаємо – прошу зауважити цей момент, далі ми ще до нього повернемося). Зараз там паркуються наші працівники. Там могли б залишати автівки мешканці сусідніх будинків, бо поруч з нами міського паркінгу немає. Вартість паркування 25-35 грн/година з машини конвертується в ХХ тис грн – дохід з парковки за місяць. Ці гроші – потенційні ремонти в укриттях та корпусах, закупівля обладнання і багато іншого. Так давайте скоріше відкривати платну парковку!

Стоп. Але ж в НАУ була вже парковка, і там паркувалися за гроші. Все так, і ці гроші кожного місяця заносили в конверті "невідомим людям". Як ці гроші потім використовувалися і чи взагалі інтегрувалися в фінансову систему університету – загадка ще більша ніж та, як позбутися впливу персня всевладдя. А тому, правоохоронним органам є над чим попрацювати, встановивши розмір шкоди, який був нанесений НАУ "керівниками" та виконавцями такого процесу.

Що треба для платної парковки, щоб вона запрацювала?

Треба спеціальну електроніку та обладнання, яке буде фіксувати номери автівок та час, проведений на парковці, приймати оплату та видавати талони – нічого нового: все як на будь-якій парковці. І ще команда, яка спочатку все це встановить, налаштує і потім буде обслуговувати цю електроніку. Тут вже стало трохи складно – у нас же немає спеціалістів, які роблять парковки. То чому б не здавати майданчик в оренду компанії, яка зробить тут сучасну парковку, а в НАУ платитиме щомісячну орендну плату, наприклад, ХХХ тис грн на місяць? Ми знайшли компанію, яка вже для Unit City будувала паркінг – хочемо, щоб такий же був в НАУ, і щоб університет на цьому заробляв. Мінімальні зусилля і максимальний профіт! Якби не одне але…

Аеродиван Чернишова✈️****

Аеродиванне пояснення: НАУ – державне неприбуткове підприємство?🛋*
*Що це значить для університету?🤔
Це не просто “державний університет”, – це більше свободи в фінансових справах! От, наприклад, тепер у нас буде власний банківський рахунок, а не казначейський (де гроші зависають, ніби в турбулентності 🙃). Це дозволяє НАУ оплачувати рахунки, купувати нове обладнання, та й просто не чекати кінця року, щоб нарешті придбати мікроскоп для лабораторії.
А ще серед головного:

ℹ️Ми можемо здавати приміщення в оренду. Пузата Хата чи Мак(або KFC 😊) в НАУ? Чому б ні – студенти точно будуть раді обідати не тільки кавою з автоматів! Тут головне ініціатива від бізнесу! 😉

ℹ️Зарплати можуть бути більш гнучкими: найкращі викладачі нарешті зможуть отримати щось більше, ніж стандартну “тарифну сітку”.

ℹ️Наші фінанси більше не залежать від тих, хто не в темі, що таке студентське життя.

Чи змінює це кардинально життя університету?
Ну, це маленький, але важливий крок. До повної автономії ще далеко, але… світло в кінці тунелю видно. Сподіваємось, це не зустрічний потяг!!

А для тих, хто хоче почитати повну інформацію – залишаю текст зі всіма змінами, які за собою несе цей статус(так, він за обсягом дуже великий для мого Аеродивану!😄): Що таке ДНП НАУ?🖥

Аеродиван Чернишова✈️****

🛋🎓Бізнес-керування університетами: думка з Аеродивану.

Сьогодні хочу поділитися з вами тезами з нещодавньої участі нашої ректорки НАУ, Ксенії Семенової, в панельній дискусії “Освіта як невід'ємна частина технологічного майбутнього” на Ukraine Tech Conference від асоціації IT-Ukraine. Панель проходила за участі Заступника Міністра освіти і науки Дениса Курбатова, засновника КШЕ Тимофія Милованова, CEO Projector Institute Олександра Трегуба, HR-директорки компанії Kernel Наталії Теряхіної.

Основна ідея – бізнес має заходити в управління університетами.

Що це означає на практиці? Університети України, включно з НАУ, мають поступово відійти від радянської моделі управління, що застаріла ще десятиліття тому. Основний меседж, який лунатиме дедалі гучніше – це залучення бізнесу в наглядові ради університетів та створення наукових парків, де підприємці будуть співзасновниками. Для чого? Щоб забезпечити якість управління та подолати страхи бізнесів співпрацювати зі зрадянщеними державними установами з купою зайвої бюрократії, які будують великий барʼєр. А це в свою чергу – дозволить українським університетам перейти до конкурентності на світовому рівні.

Корпоративне управління – це не просто нові посади і більше паперової роботи – більше навпаки. Це модель, що вже давно працює в США, Західній Європі, де ректор не займається усім одночасно – від наукових досліджень до фінансів. Управління розділене, і це дає результат.

Якщо здобути статус державного підприємства, університети зможуть самостійно керувати своїми фінансами, зокрема, вести незалежну фінансову політику та уникати бюрократичних бар'єрів, які зараз перешкоджають ефективній співпраці з сучасним бізнесом.
Що це означає для університетів? Фінансова незалежність, реальне партнерство з бізнесом і, можливість не тільки навчати, а й розвивати технології тут і зараз.

Проте, це не тільки про освіту. Якщо ми будуємо сильну країну, здатну себе захистити, то це про науку і технології, про залучення найкращих науковців і експертів у своїх сфера. Як зазначила Ксенія, є ще одна проблема: “Коли до нас звертаються з проханням надати інженерам можливість для проведення досліджень в нашій країні – ми не завжди можемо це зробити, бо немає де проводити масштабні дослідження. В нас не фінансується модернізація і побудова сучасного обладнання для інженерних досліджень”. Міжнародного фінансування наукової інфраструктури набагато менше, ніж програм обміну і стажувань в світових університетах. Ризики будувати наукоємні лабораторії в Україні надто високі. Наука – це дорого. Фінансування науки – це спільна відповідальність бізнесу, еліт і держави.

Тому, окрім підтримки бізнесу, нам потрібно сприяння держави. Наукові дослідження та розвиток вимагають адекватного фінансування та механізму, який дозволить раціонально розподіляти це фінансування. Для порівняння: середній рівень фінансування науки в Європі – це 2% від ВВП, в Україні – лише 0,17%!!! Ми навіть не наближаємось до стандартів Німеччини чи США, в яких понад 3%(і у росії теж, до речі!!).

Це зрозуміло, що університети не можуть самостійно вирішити всі проблеми. Тому для початку для нас важливе залучення бізнесу – це крок до того, щоб українська освіта не просто вижила, а стала частиною технологічного майбутнього – побудови defence-tech індустрії.
P.S. Ніхто не закликає приватизувати університети в Україні. Провідні світові університети – не приватні в прямому сенсі – у них немає акцій і вони не платять дивіденди. А приватні в сенсі, що держава в них нічим не володіє...

Аеродиван Чернишова✈️****

Україні потрібно більше спеціалістів з defense-tech Оборонні технології — одна з найперспективніших та найзатребуваніших галузей в Україні. Зараз у фокусі — посилення обороноздатності країни, тому фахівці з цього напряму точно знайдуть високооплачувану роботу.…

Україні потрібно більше спеціалістів з defense-tech

Оборонні технології — одна з найперспективніших та найзатребуваніших галузей в Україні. Зараз у фокусі — посилення обороноздатності країни, тому фахівці з цього напряму точно знайдуть високооплачувану роботу.

31 липня завершується приймання заявок на вступ у НАУ, перший defense-tech університет в Україні.

У січні почалася реорганізація ЗВО — за пів року неефективний університет, який не виробив жодного дрона під час війни, трансформувався в інноваційний хаб та інкубатор для розробників оборонних технологій.

В університеті представлено 50+ спеціальностей різного профілю за 4 напрямами:
— HighTech
— авіація
— людські взаємодії
— відновлення та розвиток

Студенти вивчатимуть ІТ, штучний інтелект, вироблятимуть дрони та знаходитимуть інноваційні рішення, а програми з комунікацій і маркетингу допоможуть навчитися пітчити проєкти та знаходити інвесторів.

Університет обладнано унікальною 5G-лабораторією, аеродинамічною трубою, барокамерами, інженерним центром DHUB. Також ЗВО контактує з провідними виробниками дронів, тому студенти можуть набути практичного досвіду та поспілкуватися з фахівцями.

Вибирайте defense-tech — посилюйте обороноздатність країни. Деталі щодо вступу — тут.