#збір

Котіта, вже так сталось, що дуже тре вдягнути хлопця, а це не дуже дешево. Тому відкриваю банку і, кому не важко, закиньте, скільки можете. Він поки рекрут, проте зима вже близько, а умови… ну, максимально реалістичні.

🎯 За моїми підрахунками, сума на все основне ~15 000 грн.

Проте банку сумою не обмежую, оскільки не думаю, що це останнє, що буде потрібно. Посилання на банку – в кінці посту. Заздалегідь дуже вдячна за донати та лайкр-шер-торшер. Усім-усім.

🌀 Нижче його текст з переліком необхідного:
"Дорогі друзі, на честь першого снігу я таки відкриваю свій перший збір.
Зізнаюся відразу: я поки що не військовий, я лише рекрут 3ошб (а значить, військовий, у кращому разі, наполовину). Тож ваші пожертвування найближчим часом вплинуть лише на моє особисте здоров'я, а не на ситуацію на фронті.
Далі перелік у порядку пріоритетів:
1. Жирний зимовий спальник. Мені видали звичайний туристичний, взимку боюся врізати в ньому дубця.
2. Каремат. Знову ж, у мене тонка смужка "ітакпіде".
3. Термобілизна, 2 пари.
4. Фліска, 2 шт.
5. Флісова шапка, 1 шт.
6. Балаклава флісова.
7. Взуття військове зимове. У нинішній, що подарував мені Мед, зараз добре, але за морозів не впевнений, як воно буде.
8. Тактичні рукавички - це вже опціонал, якщо залишиться гріш.
9. Форма – знов-таки опціонал. Форму мені видали (штани та кітель), якість нижча за середню, але поки норм."

💚 Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/7wdPUD1a5M

💚 Номер карти: 4441 1111 2876 7617

UPD: дямкую всім, хто відізвався, вже не актуально

Мені треба допомога дівчат та жінок віком 20-35 років, бо треба відповісти на кілька питань, щоб обрати назву нового продукта
А у мене в офісі немає стільки людей :)
Маякніть бумласка, кому окнорм зараз відповісти на три питання

До речі, хто збирається на Вечір Українського Жаху?
Я там буду, хочу знати, кого можна буде пообіймати))

https://www.instagram.com/vuzh.events?igsh=MXhxdmg5c3YyaHNoeg==

Сьогодні вночі наснилось, що ми сидимо з бабусею десь у Хмельницькому на її малесенькій кухні, я дуже кваплюсь кудись їхати завтра зранку, бо у мене квитки - скоріш за все, додому, але у нас завтра день народження, і я хочу встигнути її привітати
А вона мені бурчить, що надто стара, щоб святкувати

Це буде перший тільки мій день народження, виходить, хоча останні декілька років навряд бабуся перебувала у свідомості достатньо, щоб пам'ятати, що у неї теж день народження

Хто не знає - моя бабуся за документами народилась 2 листопада, але коли народилась я, вона сказала, що насправді її день народження 31 жовтня, а її свідоцтво про народження видали пізніше, і з тих пір святкувала 31 жовтня разом зі мною
Бісило неймовірно, бо я у свій день народження ще мала побачитись з купою родичів, яких не планувала бачити, і тільки потім піти святкувати з подругою, але в цьому щось було)

Згадала, що мені сьогодні вночі снився страшний сон про нашу нову систему зіль для ігор по ГП
Там були гравці, які сказали, що зіль забагато, і вони не мають сенсу по своїх ефектах, і половину треба прибрати
Потім прийшли інші гравці, накидали в список рецептів системи зілля з інгредієнтами, яких немає у списку, і з ефектами типу "зілля перетворення черевиків на фіолетові кеди" (це реальний приклад того, що там було!). І сказали, що ці зілля обов'язково мають бути в систему, вони дуже потрібні та змістовні
Ще був хтось, хто сказав, що треба повністю переробити всі зілля по смакових характеристиках, бо вони нелогічні на смак і мають бути іншими, а для цього треба додати ще декілька десятків інгредієнтів

Ще щось було, але вже не згадаю, сон був дуже всратий
От кому шо, так
Страшне!

Тож святкування дня народження Ескель буде 1 листопада, у п'ятницю, бо це зручніше за четвер
Попередньо Dos Amigos на Саксаганського, з 19:00 сидітиму там, можна підскочити поспілкуватись/ привітати

Якщо хтось попередньо планує бути, маякніть, щоб я забронювала столик на достатню кількість місць

Вішліст: https://giftwhale.com/lists/MEFlSd

Здається, у мого організму непереносимість Київської обласної лікарні
Інакше як пояснити, що вже другий тиждень поспіль в день, коли я мала її візитувати, доводиться переносити через стан здоров'я?
От сьогодні ніщо не передбачало, і прямо перед виходом я зрозуміла, що отруїлась, і пішла обіймати білого друга

Буду сьогодні працювати по інших тасках, бо з дому якось швидше бігти у ванну, ніж у лікарні ?
Ненавиджу переносити плани, мозок думає, що ми лінимось і всіх намахуємо (хоча мені справді не настільки погано, і теоретично можливо вже не буде тягнути блювати)

Одначе з добрим ранком

Завтра я їду в Хмельницький до подруги

Я не була там відтоді, як екстрено перевезли звідти бабусю і продали квартиру. Ту саму квартиру, з якою я не встигла попрощатись, де зникла купа речей і залишилась купа спогадів. Якби я вміла моделювати в якихось програмах помешкання, змогла б відтворити до дрібних деталей всі шафки з візерунками на дверцятах, ванну та туалет, коридор, кухню, мою кімнату... Усе, крім кімнати бабусі, туди я заходила не так часто, і не пам'ятаю усіх деталей. Але більшість можу відтворити
Після її переїзду до нас і переїзду подруги до Польщі мене там нічого не тримало, крім постійних снів про книги, дороги, заброшки, бабусю, її город і неймовірно мальовничу дорогу туди
Перед смертю бабусі десь півроку я постійно бачила ці сни, і зараз перед поїздкою теж

Напевне, у мене є цілий список місць, де я хотіла б знову побувати, хоча вони і не визначні. Цього разу не встигну, але коли-небудь обов'язково
Залізничний міст у районі, де ми жили
Гойдалки на одному з майданчиків, де ми постійно гойдались під музику
Місця біля бабусиного городу і неймовірний вид по дорозі додому
Заброшена будівля, де ми проводили ледь не половину часу під згорілим дахом
Поле за школою, де було маленьке озерце (і де Маша взимку якось вирішила перевірити товщину льоду, а потім ми 15 хвилин по снігу і морозу йшли додому, бо вона провалилась по коліно)
Кавовий автомат біля СТО, де ми брали каву з ароматизатором бейліс, а я ще й якусь шоколадку
Дитячий садок, де ми знайшли собі затишну місцину і сиділи там спілкувались (все одно літо, і він був закритий)
Невеличкий парк, у тінях дерев якого я найчастіше ловила дереалізацію, особливо в темряві під дощем
...сухий каналізаційний люк. Я не знаю, нахіба ми там сиділи, але було прикольно, ніби в тунелях, у темряві і з музикою
І просто маршрут по всім цим точкам, у ньому була своя система, звідки ми йшли і куди приходили