Рекомендасьйон!
Попередня цитата саме звідси.
https://youtu.be/gy4m0iFb7lc?si=oLt3PeANF0xRxjri

Телеканал СТБ у 2020 році професійно екранізував роман Дімарова «І будуть люди на землі» – 12 серій у вільному доступі в YouTube. Він про Голодомор – геноцид українського народу.

Нам треба знати своє минуле, щоб розібратися в теперішньому.

https://youtu.be/cMS3zEN60cQ?si=O-Hk_lL21fs3oaDU

Ці слова Софокла про синів як «якір життя матері» можна зрозуміти через культурний і філософський контекст Давньої Греції.

У ті часи сім’я була головним осередком життя. Сини вважалися продовженням роду, опорою батьків у старості та носіями сімейної честі. Мати, яка народжувала сина, мала сильний емоційний і соціальний зв’язок із ним, адже сини забезпечували майбутнє сім’ї.

Якір символізує стабільність і надійність. Софокл міг бачити в синові ту постійну опору, яка тримає матір у спокої та впевненості. У часи, коли жінки були залежними від чоловіків і синів, сини дійсно ставали «якорями» для матерів, які часто покладали на них свої надії.

Цей вислів є вираженням спостереження за життям і роллю дітей у забезпеченні матеріальної, емоційної та духовної підтримки своїх матерів.

Додамо від себе, що син — це якір не тільки для мами, але й для тата. Зі святом!

Завтра о 9 год (за Києвом) відбудеться прем’єра нового епізоду сімейного подкасту НЕЗРУЧНІ ЗАПИТАННЯ, в якому ми намагаємося описати різницю між любов’ю і закоханістю. Пригадуємо біблійні приклади стосунків, які були деструктивними. Відповідаємо на запитання чи існує «любов з першого погляду» і ділимося власними історіями пошуків справжньої любові 🔽
https://youtu.be/2N3p63vQEPk?si=nYFaoHnyHSCcdEOn

Люди не змінюються допоки не усвідомлять, що біль від того, щоб залишити все без змін, значно сильніший, аніж біль від змін.

Нам дуже бракує відкритості. А відкритість – це, в першу чергу, прийняття справжнього себе. Аналіз свого життя, визначення власних позицій, визнання цих позицій і дії щодо свого духовного росту та вдосконалення. Коли ж цього нема, то ми погоджуємося на певний «суспільний договір замкнутості». Коли граємо одне перед одним ролі «простоти та відсутності подвійного дна», в той же час залишаючи своє життя під сімома замками. Коли ж приймаємо справжнього себе, тоді зможемо прийняти й інших.