Поговорю про ще одне найулюбленіше.

Resolve - Forever Yours

Єдиний трек, який за останні роки зміг прогризти собі місце в моєму досить застарілому топ-10 на ласт.фм
Дивовижно красиве закриття не менш дивовижного альбому, який на початку 22-го тримав на собі ледь живу жагу слухати музику.

Колись я знайду потрібний спосіб розказати про платівку більше, хоч іноді ця задумка здається для втілення надто складною, бо весь захват і досі вбудовано в емоцію, яка надто вдало не дозволяє себе описати.

#timeless

YouTube

RESOLVE - Forever Yours (OFFICIAL VIDEO)

#Resolve #ForeverYours #BetweenMeandTheMachine #ArisingEmpire RESOLVE's new single 'Forever Yours'! Streaming, Purchase: https://Resolve.lnk.to/foreveryours From the debut album »Between Me and The Machine« (out now) Streaming, Purchase here: https://R…

А ти як? Чи віриш у те, що ми є? Чим міряєш щастя своє?

Перший за шість років повноформатний альбом Vivienne Mort несе з собою концептуальне значення, яке зараз можна тлумачити багатогранно.
Чи буде це значення зі свого боку коментувати Дана Заюшкіна - визначить час. Зараз я відчув його на трьох рівнях.

Де на першому - два роки життя ліричної героїні. Любов, поєднання та розлука. При цьому, любов прийняла для себе зміни і залишилася назавжди.

На другому - акт збереження й підсилення культурної ідентичності, зі зверненням до традиції, яка існує в просторі не одну сотню років.
Це я зараз про весільний обряд з фатою, бо скільки часів вона живе символом, який, іронічно, не завжди усвідомлюється закоханими у якості нового початку та чистоти. У Vivienne Mort, як відомо, була творча пауза - далеко не настільки тривала, як можливо колектив планував, але все ж, новий початок можна застосувати і для них.

Ну і на третьому, найбільш прозорому, і може навіть неправдивому - відлуння до сьогодення. Можливо це просто натренована слухом звичка - шукати у будь-якому сучасному укр. матеріалі алюзії на новий світ, проте ось так воно і виходить. Навіть в цьому, наче досить вузько зорієнтованому альбомі, я відшукав певний підтекст до реалій, який немов просить звернутися зараз до традиції, щоб посилити власну волю до життя. Адже ця традиція століттями відточувала своє мистецтво виживати, попри усю темряву, яка намагалася її вбити.

Ну і музично, звичайно, це вже впізнаваний для групи мотив: фортепіано, акустика, місцями - велич оргáну.
І голос. Де ще почути такий голос?

З вами, Vivienne Mort, сьогодення стало трішки яснішим. Дякую, що повернулися до нас.

Особисті фаворити: Відкрита, ясна і пуста / Не пробачай / Іскра

? Фата

Можливо одна з головних речей, яку я готовий придушити - це свій відбитий тайм менеджмент.

Шалений день, шалений вечір, і я досі сиджу, закидуючи треки до цього плейлісту, бо, як ви знаєте, мені потрібно, щоб вони мали особливу послідовність, яка стає зрозумілою тільки методом спроб і повторів.

Бачу, що програю цю битву з часом, але не можу просто так взяти і перенести цей плейлист, бо він же задуманий саме для цієї дати, і буде вже зовсім не той вайб, якщо він з'явиться пізніше.

Тому давайте, у ці останні 15 хвилин я просто вас привітаю з цим святом і подякую кожному, хто це читає.
Просто за те, що ви є - саме тут, саме зараз, незважаючи на все, що намагається цьому завадити.

upd: А тим часом, український топ-100 вже чекає вас на наступних платформах:

? Spotify

❤️ YouTube Music

Слухати всім! Бажаю приємних вражень.

Слава Україні! ??

#UEPOTY33

І поки пан Тимчик дивується, як люди віднаходять в ЕР від Nekura сенси, про які навіть самі учасники гурту не здогадувалися, трішки слів в цей загальний банк людських вражень також додам і я.

Без чергового занурення в чорно-білий світ цих переживань та всіх вже відкритих рівнів, крізь які їх можна пропустити - я це, звісно, люблю інтерпретувати чи найбільше, але не цього разу.

Зараз я просто хотів би констатувати вплив, бо Nekura, за відчуттями, стала для мене кроком до кращого розуміння не тільки скрімо жанру, але й того, що з ним суміжне.

На одному боці медалі я й досі малюю, яким може бути продовження діяльності цього гурту. Сингли, може ще один міні-альбом, або ж навіть дещо більше.
А з іншого боку медалі - я все дужче відчуваю в Nekura енергію саме одного вирішального імпульсу, який і визначив появу цього ЕР. Не факт, що цей імпульс виникне колись знову і не факт, що Nekura за своїм покликанням є проєктом для побудови якихось планів.
Nekura з'явилася, щоб зберегти у собі конкретну мить, історію та підхід - можливо саме тому реліз і вийшов саме з такою назвою, аби співіснували обидві ймовірності: або ж ЕР був названий на честь гурту. Або ж гурт був названий на честь ЕР.

У будь-якому разі, без залежності від того, яке у цього проєкту майбутнє і чи є воно у нього взагалі, даний ЕР - напевно найбільш самодостатня річ у своєму форматі за цей рік, бо не бачить попереду якогось певного продовження і існує виключно для себе поточної.

? Nekura EP

#UAOTY33

Доброго пізнього ранку.

Ось цей срібний вініл летить бас-гітаристу Рогатої Жаби, який до того ж ліпить їм звук - Честеру Іванена.
Випустив Честер першого квітня минулого року лонгплей під назвою DOMB. Наповненням альбом робить кивок символізму обраній даті релізу і малює багато в чому карикатурні образи, які, на диво, не викликають карикатурних вражень - бо музично це виявився дуже цікавий експеримент над індастріал стилем. Автор закутав в його обгортку наративи, які чогось так і свербить язик назвати пост-байрактарщиною з характерно театральним нальотом.

Бо Честер тут сам собі театральна трупа - він і чоловік, і жінка, і син, і дочка, і святий дух, і вата, і що б іще на цьому альбомі не проскакувало.
Несерйозність музичного супроводу, з великою кількістю семплів, що звучать навмисно мультяшно - поступово нівелюється і весь цей продакшен заходить і розкачує вже не на жарт ("Батуринські Яблука", я це вам зараз).

Це все сприймається, як якась гра, в якій тобі не пояснили правил, ти як та піддослідна біла миша в навушниках - "я слухаю, бо я це чую".
А Іванена, в свою чергу, аж надто вдало тебе розуміє і вже знає, якою буде твоя наступна реакція.

Можна взяти за приклад трек "Євхаристія" - з вельми чіпким електронним супроводом, але концептом максимально огидним, що сам творець вже не витримує того, як ти захопливо його слухаєш, та вирішує втрутитись.

Хоч цей реліз я повністю пізнав десь за три методичні спроби (бо його обсяг і тривалість, все ж, мають свій вплив) - наприкінці залишився з щирою посмішкою.
І це навіть не художня прикраса - так воно і було, бо заключна "композиція" для цього постаралася на славу.

Приємно почути роботу, якій для якості не потрібно було подавати все під серйозним та насупленим акомпанементом.

? DOMB

Раз сьогодні було згадано Polyvoda, то пропоную також згадати їх лайв з оранжереї Павлівської психіатрічної клініки

Три пісні і в три рази більший багаж вражень. Насолода як візуальна, так і аудіальна.

На вокалі зазначено Катерину Панчук. Легко повірити в те, що колектив приховував від публіки саме її.
Проте студійне виконання і досі тримається в таємниці.

YouTube

Polyvoda — Live at the Orangery

This isn't just a live session; it's a testament to beauty in the bleakest places. Beneath a glass dome where freedom's light teases but doesn't fully penetrate, Polyvoda played within the orangery of the Pavlov Psychiatric Clinic. "We blended our live spirit…

Хороших лайвів вам у кишеню

Поділилися зі мною в чаті свіжевипущеним лайвом у виконанні чехів Ions, на одну з пісень їх минулорічного альбому Counterintuitive.

Викликало це у мене фантомний спогад, неначе я його на каналі оглядав - але ні.

Проте я пам'ятаю, хто точно ділився у себе враженнями про нього - тож ласкаво прошу прочитати розгорнуте рев'ю пана Богдана
Альбом того вартує.

Ну чудовий же лайв, скажіть?

YouTube

IONS "Birds of Reminiscence" - Live Session

Willowtip Records proudly signs Czech Progressive Metal band IONS Their 2023 album "Counterintuitive" will be reissued on Digipak CD and Gatefold 2xLP on August 16th 2024. The album is available now on all digital platforms. Preorder here: Willowtip ►…

Дуже влучним мені здалося твердження одного з учасників Vola про те, що вони намагаються створювати музику, яку б слухачеві захотілося би пустити до себе в обійми.

Нова пісня цю ідею неабияк підсилює - як антипод минулому синглу з його майже фанфаровим піднесенням, цей трек дарує м'якість та стриманість, зі скромною кульмінацією.

Цього від них і хотілося.

? I Don't Know How We Got Here