Ціни на книги ростуть. Стараюсь закуплятися до чого ще можна дотягнутися. Бо деякі круті новинки з релігієзнавства чи антропології релігії, філософії перейшли позначку в 600-700 грн за книгу. Тому дуже рекомендую купувати дешевше, доки є така можливість.
Одне з таких видань авторства Греймаса Альґірдаса Юлюса "ПРО БОГІВ ТА ЛЮДЕЙ".
Пропоноване увазі читача видання містить під однією обкладинкою дві праці знаного литовсько-французького лінгвіста, фольклориста й літературознавця Альґірдаса Юлюса Греймаса — «Про богів та людей» та «У пошуках народної пам’яті». Це здобутки понад двадцятирічної копіткої праці з реконструкції цілісної міфологічної картини світу стародавніх литовців 🇱🇹.

З погляду методологічних засад «батька» порівняльної індоєвропеїстики Жоржа Дюмезіля А. Ю. Греймас зреалізував успішну спробу зіставлення розрізнених фольклорних, історичних і літературних джерел у вимірі масштабної міфологічної ретроспективи, що переконливо доводить значущість литовського «компонента» в історії індоєвропейців.

9-хвилинний відеозапис шаманської церемонії нанайців.

Нанайці (самоназва нані, нанай «місцеві люди», що є спільною для низки народів Приамур'я; застаріла назва — ґольди; китайська назва — хечже, хечжени, кит. 赫哲族, Hèzhé zú) — найчисельніша тунгусо-маньчжурська народність Приамур'я - одне з племен на річці Амур, тунгуський народ, тісно пов'язаний з ульчі в Сибіру, споріднений з маньчжурами на півдні та евенками на півночі. За переписом 2001 р. 42 нанайці проживали в Україні.

Нанайський шаманізм належить до форми розвиненого родової практики, особливості якого виявлялися в груповому характері виконання ритуалів і важливій ролі весняно-осінніх обрядів і культу предків.
О. Латтімор, досліджуючи шаманізм сунгарійських нанайців, виділив 4 типи шаманських камлань: 1. весняно-осінні свята (обряди великих духів), 2. сімейне шаманство шанування предків, 3. шаманство з силами природи і перебігом майбутнього, мисливські (зокрема, особливо виділяють танець лосиного духу), 4. лікувальні (включно з танцем діркедере).

Повільно равликовим ходом, але впевнено ми рухаємоя до видання нашої хрестоматії про "новий анімізм". На цей проєкт у нас пішло більше 5 років життя. У цьому місяці вирішили опубілкувати есе, які не увійшли до хрестоматії у нас на Патреоні.
На жаль, підтримка нашого проєкту падає. Тому ми вирішили також відкрити банку для поточних потреб, як оплату перекладачам, коректорам, редакторам, ілюстраторам, верстальникам та багатьом іншим, хто залучений у процес підготовки різних наших видань. Плануємо чимало, але невідомо чи на все вистачить нашого ресурсу.
Цю чудову ілюстрацію для книги зробив @DordanKoloratus.
Сподіваємося, що вона подобається Вам так само як і нам :)
Для підтримки:
Патреон: https://www.patreon.com/CSRCcE
Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/6gzaxY9n1z

Друзі, рік перейшов на сторону світла, і це найліпший момент оголосити передзамовлення книги про ілюміната і містика графа Тадея Грабянку, якого ще на початку ХХ ст. багато дослідників вважали однією особою з графом Каліостро. Постать Грабянки показана як на тлі європейської езотеричної думки XVIII – початку ХІХ століть, так і настроїв тогочасного суспільства. Попри те, що Грабянці та ілюмінатам Авіньйону, яких він очолював, присвячено безліч досліджень по усьому світу, книга Дмитра Полюховича - це перше фундаментальне дослідження про нього на Батьківщині.
Ми щасливі долучитися до цього видання, і запрошуємо Вас теж до нього долучитися 🙂 Хочемо ввести новий інструмент для передзамовлення - гугл-форму, яка дозволить нам нікого не загубити. Ціна книги за передзамовленням буде 150 грн, потім, як завжди, трохи дорожче.

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОСЛАВ’Я В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ, ПРОБЛЕМИ, ПРОГНОЗИ»
Основні напрями роботи Конференції:
- Міжправославні процеси в Україні під час війни з росією
- Міжнародний контекст міжправославних процесів в Україні
- Міжправославна комунікація: спільне та відмінне
- Суспільство, держава та церква - актуальний стан відносин
- Підготовка та діяльність капеланів.

Деталі реєстрації та формати участі за посиланням.

Лікувальна церемонія арікара з ведмедями 🐻🐻, 1900-і роки, фотограф Едвард С. Кертіс(1868-1952).

Колекція Едварда С. Кертіса (Бібліотека Конгресу США 🇺🇸).

Насправді темряви не існує, адже навіть чорнота є лише прояв світла. Все, що нагорі, направду, те і знизу. Світ приймає світло божественного, а земля тягнеться до неба. Чоловіче запліднює жіноче. Народжується світ.

Книжку Марсіліо Фічіно можна було б на манір Мішіми назвати "Сонце і ртуть". Під однієї обкладинкою зібрано два трактати мага і священника Марсіліо Фічіно і один трактат, який може не належати філософові.

Перші два – "Про Сонце" і "Про світло" розповідають нам про пізнання Сонця і світла, про їхні прояви, еманації. Про те, що все є лише проявом божественного. Фічіно пише довгого красивого вірша, але не варт думати, що його захоплює лише примат естетичного. Зовсім ні. Для Фічіно дуже важить апологія і традиційна спадковість тих знань, які він несе. Будучи неоплатоником, Фічіно зводить в один корпус християнські (себто, авжеж, семітські) концепції і старе європейське язичництво (себто індоєвропейську протокультуру). І саме цим Марсіліо підводить основу від те, що невдовзі стане інтегральним традиціоналізмом (що там якихось 400 років?), об'єднавши найкраще від спадку християнства і далеких відлунь язичницького співу. І, можливо, таку велику задачу сам Фічіно собі не ставив, а втім таки досяг її.

Третій трактат, "Про алхімічне мистецтво", належить, скорше за все, не руці мага. Він подає алегоричну інструкцію (радше корпус порад) щодо створення, а вірніш осягнення Каменя Філософів. В тексті левова частка приділена алегоріям залежності божественного і земного, чоловічого і жіночого, активного і пасивного, гарячого і вологого. Але тут проступають певні самозапереченя, які і доводять, що автором була, ймовірно, інша людина. А втім, можливо, ми маємо справу з шифром чи пак просто змінами світогляду. Факти губляться в часові.

Фічіно геніальний автор, повний поетичних метафор, але читання його не для слабкодухів. Тексти ці написано складно (і не дивно – 15-16 століття), вони шифровані (і не дивно – інквізиція), в них проступають натяки на погляди автора (віра в переродження), численні посилання на єврейських (Рамбам), перських (Ямвліх), арабських, ясна річ, грецьких авторів (першочергово, авжеж, Платона).

Книжки Фічіно, зібрані під однією обкладинкою за прекрасного перекладу Віталія Щепанського і вмілої редактури Анни Врядник, стають іще однією сходинкою від становлення до буття.

"Тінь похмурого сходу. За кулісамиросійського життя", Ф. Оссендовський (Видавництво РХ) — надзвичайна книга. Напевно, найкраща, що я читав за останній час. Читаючи опис повсякденного життя в блінолопатній скотоублюдії на поч. ХХ ст. (перед і після революції), можна для себе глибше зрозуміти психологію московитів у історичній перспективі. Дехто нас переконував, що теперішній безрідний московит є продуктом радянських експериментів і що раніше расєюшка була-то based orthobro tradwife, поки совіти не сплюндрували третій рим і православную цивілізацію.

Але ці погляди важко корелюють з фактами повсякденного життя росіян того часу (і це не тільки на основі опису Ф. Оссендовсього!), що описують мешканців Росії і Сибіру затурканими нехристями і обскурними баняками. Міт про православну цивілізацію розвінчується фактом відсутності церковних приходів у значній кількості сіл в центральній і північній Росії, наявністю десятків божевільних сект (хлисти, скопці і тп), популярністю магів, чаклунів і відьом навіть серед аристократії. Все російське православіє від самого початку трималося на вихідцях з України: починаючи від реформ Нікона, закінчуючи релігійними діячами ХVIII ст., серед яких 2\3 були малороси. Найбільш очевидним фактом фейкової православності росіян може свідчити народна підтримка більшовизму та інших нехристиянських сил — де в світі марксистькі сили мали таку жваву і масову підтримку, як не в православній московії?

"У російських містах — від Петербурга і Москви до найменших провінційних містечок — всюди можна зустріти тільки тепер, під диктатурою Рад, усталений культ Диявола".
— Ф. Оссендовський.

Описи Оссендовсього дуже багаті на різні деталі, які допомагають краще уявити загальний фон і атмосферу тогочасних росіян. Але щоважливіше — це опис російської знаті й керуючих державою. "Риба гниє з голови". Тільки російська, вєлікодєржавна знать разом із попáпи могла практикувати сатанизм, оргії, наркоманію і шаманізм, а у неділю рано-вранці піти у церкву.

Ф. Оссендовський, один із небагатьох, хто змалював життя росіянина у Сибіру і, найголовніше, на Далекому Сході. Великі московські колонізатори, які займалися крадіжками, вбивствами і наркоманією, а потім, сколотивши чималий достаток, стали панами і магнатами.

Але найбільше мені сподобалось — це опис тих самих іванушек да аленечек, які молилися дірці в стіні читайте книгу.

Взагалі, ці описи можна було би підставити під сумнів, якби не їхня очевидна схожість з сучасними жителями Росії. Якби хтось так само описав, як росіянин махає прапором СРСР на уламках фасаду житлового дому в Білгороді — хто б повірив одразу? Отож-бо. Секти, змови, політичний фон, — загалом декорації, — змінилися, але той самий хтонічний дух і демонічна сила залишились. І залишилось лише гадати — чи-то наше недопрацювання в колонізації півночі Руси, чи-то вже мешканці Залісся самі відкрили портал в потойбіччя. ⁦

Вечір п'ятниці 🍷. Вміли колись люди і нелюди розважатися.

"Бенкет за столом з чортами та відьмами", 😈з "Історії відьом і чаклунів" 🧙‍♀️, бл. 1720 року.