досвідчені механіки снів повідомляють що ми стикаємося з повною неможливістю наступати. лінія фронту насичена засобами вогневого ураження, артилерією, розвідкою, засобами радіоелектронної боротьби та авіацією, яка здалеку десятками запускає смертоносні керовані авіаційні бомби. наземний і повітряний прорив через кордон нині теж не виглядає можливим.

на даний момент нам доступні такі чи інші способи боротьби з усіма переліченими видами ворожих засобів, окрім керованих авіаційних бомб. цю карту нездатні будуть перебити навіть винищувачі обіцяні країнами заходу. з-поміж інших фактуальних аспектів боротьби з арсеналом ворога нині вкрай гостро постає необхідність убезпечення від керованих авіаційних бомб.

ми провели довгі консультації з кількома поколіннями спеціалістів, ми знаходили тих хто давно вийшов на пенсію й стрімко старішали щоб говорити на рівних, ми знаходили тих хто припинив говорити і для взаємодії з ними вчилися розумітися мигцями у медоносних бджіл, ми знаходили тих хто вже давно не дихає повітрям а тому нам доводилося вчитися перебуванню у різних середовищах одночасно часто на межі агрегатних станів, деякі з тих кого ми знаходили сформувалися земноводними і нам довелося відрощувати хітинові панцирі щоб прикрити зябра що забезпечували присутність духу під час розмов, дехто з тих кого ми знаходили давно існує лише у шелесті дерев й нам ставалося переміщатися по рівнинах не розтискаючи обіймів вітру щоб не пропустити ні одного промовленого слова. всі говорили про одне, консенсус вилитий однозначно: єдина можливість для подолання проблеми кабів це протикосмічні ядерні дрони-антисперматозоїди.

коренева ідея проста і належить не нам: потрібно вимкнути зв'язок. росіяни мають власну систему супутників, яка забезпечує їх своїм зв'язком. технічні можливості наразі не дозволяють ніяк цьому зарадити окрім як знищити самі супутники, продірявити цю мережу. про те, як це зробити, ми і спілкувалися зі спеціалістами, вишукуючи їх навпроти скупчень рудого попелу. задача виходу на орбіту розв'язувалася тисячоліттями, і сперматозоїд в точності став оптимальним в наших земних умовах розв'язком. його характеристика полягає в подоланні меж між подібними до вакуума космічними середовищами та середовищами ізольованого тепла, вологи і крові. антисперматозоїд повинен нести функціонал повноцінного сперматозоїда, втім долати межу у зворотньому напрямку. обговорення цієї конструкції довго точилися за закритими дверима поки нам не вказали на те, що навіть кількатонний сперматозоїд не обов'язково буде здатен нанести достатнього пошкодження супутнику на орбіті. тому наступна подорож по шматками засохлого моху в пошуках поколінь спеціалістів дала відповідь на цю проблему: вибух на ядерному заряді. так, сформувавши цілісну концепцію, ми підходили до найцікавішого: навігації. проте за доброю традицією про найцікавіше ми промовчимо - аж надто це чутлива тема до тих пір, поки мережа супутників не почне скидати свої перші грона.

ми мовчимо, а довколишні події несуться із запаморочливою швидкістю. нещодавній теракт на околиці москви для когось став приводом печалитися, для когось радіти, для когось - нашорошити вуха. втім подальший розвиток подій показує, що цей теракт важливіше, ніж просто масове вбивство людей.

ми бачимо, що росіяни нездатні випустити з уваги образ українців. теракт, не будучи взагалі ніяк на поверхні з нами пов'язаним, вцементував їхню зачепленість та страх дедалі сильніше.

ми бачимо неспроможність російської силової системи відреагувати жорстко, а ювенальної - справедливо. жалюгідні публічні виступи представників влади. гротескно перебірлива жорстокість до затриманих, яку вирішили транслювати на весь світ. запах слабкості. запах страху. на тлі: безпрецедентно кривава бійня, яку росія розв'язала на нашій території. на тлі: сюрреалістична темрява - хтонь - звичної російської реальності, яку тепер ще й щедро збагрили кров'ю. на тлі: щоденні жорстокі вбивства співгромадян, часто - ветеранами сво, часто - випущеними з тюрем убивцями.

навіть на такому грубому рівні зібране в загальну картину це свідчить що російська влада все більше консервується в кривавій бані, яку заварила. її колективний погляд застилає червоним кольором, за щільними порт'єрами якого вона перестає відчувати настрої народу. народ відчуває це розз'єднання навіть попри те, що ніколи не був щільно приєднаним до своєї влади. це розз'єднання незнайоме, воно дратує, ятрить, змушує губитися, дивитися навколо. народ відчуває відчуженість влади, він починає блукати, боятися, йде вихорами. побутових вбивств стає дедалі більше, їхня жорстокість перевершує межі глузду, побутова злоба продовжує закипати, суспільні поділи набувають все чіткіших меж, об них все легше порізатися. багатооке тіло влади бачить плоди цих вихорів, воно бачить поведінку стихії людей, поки що точкову. таку ж точкову як окремі нитки, якими починає співати вода, що наближається до кипіння - вони з'являються в різних точках резервуару, ніби незалежно одна від одної, а втім майже одночасно, і їх стає більше. владні міркувальні центри усвідомлюють те, що більше не відчувають дозрівання цієї поведінки, що втратили контроль над температурою цієї води, що рівновага порушилася, і речі існують у старому устрої лише за інерцією. влада панікує, намагається посилити хват, відрощує більше силових кінцівок, згадує про давно атрофовані, видобуває з себе все більше страшних видимостей. вічний лейтмотив: они должньі жить в постоянном страхе, каждьій их жест должен сопровождаться дрожью. народ відчуває ці удари нагайкою, звичні стимули, він вбирає їх в себе як і вбирав завжди. і помічає, що вони не гаснуть, що цей звук йде луною, ізоляція була порушена. народ чує тремтіння тіла влади і починає ще сильніше тремтіти сам. навіть якщо досі не помічає, не фіксує цього свідомо.

теракт на межі москви в цей час стався невипадково. я не знаю хто стояв за його плануванням та ким насправді є його виконавці. зв'язок з іділом, вечір п'ятниці, рамадан - енергія молодої релігії, мучеництва, вогонь помсти заснований на щирій вірі та мусульманській молитві, яка розноситься храмами та площами міст близького сходу в цей час. місячний календар, три дні після важливого дня в традиції що походить з витоку річки сват, що протікає сучасним пакистаном, три дні до повні - це тонко збалансована межа. локація - торговий центр на межі між столицею та областю, брама для тих хто в'їжджає в та останній форпост тих хто покидає головну твердиню сучасної росії. період року - кінець березня, весняний вибух, прорив крізь в'язку ковдру зимньої сонливості, злам, зсув, час коли разом з природою простіше прокидатися тим та будити тих, хто спить. й звісно кров і вогонь всередині самої події - біль, страх, зосередження та останній подих сотень людей.

я не знаю ким були ці терористи, не знаю достеменно їхніх справжніх мотивів. я знаю, що росія була в майже наркотичному стазисі больового шоку досить давно, і що на її теренах законсервовано багато нехорошого. я не знаю кого і що мав на меті пробудити цей теракт. але тепер вже й не треба знати щоб бачити.

[нагадування ще раз - підтримайте збір, якщо маєте можливість. це важливо]

Telegram

Sample Channel Name #32

Братва, ситуація наступна. Група вогневої підтримки одного підрозділу для виконання завдань терміново потребує ремонту двох позашляховиків – їх вартість на сто оцінили в 32 832 та 34 490 грн. відповідно – та засобу РЕБ широкого діапазону вартістю 79 000…