Дякую, друзі! Дякую ДУЖЕ!!! 😍❤️💋

Коли я починала цей проєкт минулого червня, я вирішила для себе, що вестиму його, як би він не пішов, рік. Тоді, якщо з цього може щось вийти, за рік це стане видно. Тобто, раніше чекати результату не було сенсу.

Я починала його, бо вірила в 2 речі:

1. Нам всім треба набирати візуальну бібліотеку, щоби збагачувати свої дизайни і бути на одній хвилі з сучасним розвитком анімації.

2. Нам всім треба комьюніті, яке підтримає, допоможе і з яким можна вільно і безпечно обмінюватись ідеями та творчою енергією.

Рік був непростим для всіх. І кожен зробив цього року найкраще із того, що міг в тих обставинах, в яких він завдяки цій клятій війні опинився.

Тому і з моєї сторони цей проєкт був віддзеркаленням власне мого року: колись було більше часу на активність, а колись були сили тільки мовчати, зціпивши зуби.

В будь-якому разі, я дуже дякую, що ви були зі мною весь цей рік, коли я мовчала. Десь в голові я знала, що в мене є це комьюніті і це надавало сенсів мені.

Рік наразі пройшов і щось змінилось. А я все ще не можу говорити. Я мовчу. Я довго думала, чому. Канал, який починався з смішних жартів і аналізів візуального стилю мультів втратив сенс особисто для мене - просто чомусь мозок перестав відпускати ті крихти енергії, що збереглися саме на це. Тема не перестала мене цікавити, я просто перестала розуміти для чого витрачати багато додаткового часу, щоби робити це публічно, якщо я бачу від цього рівно такий самий результат, як коли роблю це наодинці.

Наразі я хочу сконцентруватися на 2х речах:
1. На своєму творчому доробку - зрозуміти хто я як митець. Що я хочу сказати і чи можу я зараз говорити щось взагалі. Бо хвилина мовчання довжиною в 3 роки - це довго. Це включає також питання - до якої авдиторії говорити. Це мені ще треба буде з'ясувати.

1. Становлення в новому комьюніті. Нажаль, з усією повагою до тієї нереальної роботи в нелюдських умовах, що робить українська анімація, я не вірю в можливості її творчого розвитку без перейняття західних підходів. Не тільки до творчої, а й до організаційної частини, яка про ефективність розподілу часу і бюджету.

Ви спитаєте - а що ж з нашою українською анімаційною автентичністю? Я відповім: її ще належить нам створити. Нажаль, наші мізки багато в чому заблюренв насдіддям радянщини, Смірноф-ху*ов скул і плейріксом. Що для того, щоби створити щось про Україну на рівні Картун Салуну, треба пройти великий шлях, який також включатиме вмілу інтеграцію людей які вже роблять круті автентичні речі.

Але поки що, багато що в Україні - про гонитву за виживанням і бюджетом. Це я кажу без осуду. Всі знають що зараз всім важко, тому для кожних часів - свої рішення. Наша анімація робить диво самим тим, що вона вже існує під ракетами.

Отже, оцінивши все я зрозуміла, що особисто для мене настав час повчитися новим підходам. А далі життя покаже куди виведе цей шлях.

Тому на це наразі я планую зорієнтувати ті крихти енергії що в мене зараз є. А далі, побачимо.

Отже, дуже дякую вам, що ви були зі мною цей рік. Сподіваюсь ви всі знайдете те, що шукаєте і не зупинитесь на своєму шляху.

Долучайтеся до моїх соц мереж, щоб бути на зв'язку.

❤️Наразі на цьому проєкті я ставлю крапку.❤️

Я точно планую щось робити англійською мовою, тож, якщо ви захочете попрактикувати свою ,,робочу,, англійську, буду рада зустрічі з вами в новому проєкті, коли настане для нього час.

Що це буде, я анонсую сюди. А до цього часу, бажаю щоби ви і ваші близькі були в безпеці. Бажаю всім сил і натхнення. Вашу підтримку цього року неможливо переоцінити, нехай вона вам повернеться у вигляді здійснення ваших творчих цілей. ❤️

Дуже дякую всім, хто прийняв участь в цій розумовій розвазі і запропонував свої варіанти

По результату розмови з супервайзером, він запропонував досить очевидне рішення: тупо зробити ліву половину фону темну, а праву світлу. Ліву - як ключ 6 а праву як 4.

Чому мені це не прийшло в голову? Тому, що фон дуже короткий а контраст занадто великий і я ще уявляла як можна зробити це на панорамі, щоб не було занадто палевно, але не знала як на одноекранномк фоні.

Тому я попросила уточнити як він це бачить. На що отримала 2 ідеї:

1. Почати з неба. Якщо закласти одразу градієнт неба,все інше підтягнули буде набагато легше.

2. Він мені буквально показав з якого дерева фон має ставати темним. Здавалося би це дрібниця, але мені це дуже допомогло уявити як це зробити.

Коли я закінчила фон, я вже сама бачила, що різниця між першим підходом і другим - як між божим даром та яєчнею.

І це при тому, що при в виконанні цього завдання не постраждав жоден оверпейнт. Тобто питання вирішувалось словами.

Окрім цікавого кейсу в скарбничку рішень, це ще до теми того, що беки які ви бачите в портфоліо - це командна робота. Хороший арт дірекшн реально може покращити роботу на 70 відсотків.

Це можна легко побачити, подивившись в портфоліо художників, які працюють 1-2-3-5 років і порівнявши їх особисті роботи і роботи з проектів.

Друзі, слухайте сюди. Я тут в кулуарах про це вже рік думаю, але це справа для комьюніті а не для пари людей. В мене вже давно є оця ідея, що нашому комьюніті потрібна така річ, як навчальна програма, але з грошовим призом в кінці.

Типу конкурсу але з навчанням. Я знаю як це робити в паблік і комунікаційному плані, але я ще маю докрутити в план навчальної програми. Я маю зрозуміти як зробити, щоб це дало той результат, який треба. І мені тупо не вистачає часу, тож треба допомога волонтерська.

Чи когось з вас би міг зацікавити такий проєкт?

Ідея поста: художник має отримувати кошти за добре пророблену навчальну роботу. Звісно, хтось переможе, а хтось має просто отримати якісну освіту в результаті проробленої роботи, що теж плюс.

Чи комусь міг би бути цікавий цей проєкт? Хто має час на подібне волонтерство?

Художньо-мігрантське, бо знаю, серед нас є мігранти.

Слухаю історії мігрантів і дівчина каже, що для багато людей уходить 5 років тільки на те, щоби знову почати заробляти своєю професією. Не досягнути захмарних заробітків чи кар'єрних висот, ні. Просто знову почати заробляти своєю професією собі і родині на життя.

Втрата соціального статусу - дуже серйозна річ, через яку багатьом з нас доводиться проходити. Рівень життя, який ми дозволяли собі в Україні, може дозволити собі в міграції дуже невеликий відсоток людей.

Коли на другому році війни і на моєму другому ,,першому році міграції,, психолог сказала, що зазвичай уходить мінімум 1 а то і 2 роки щоби хоч якось облаштуватися в новій країні, знайти якусь не надто жахливу роботу, оце все, мені здавалось, що я просто не протягну так довго.

Мені здавалося, що #2-3нєдєлімаксімум.

Мені завжди подобалась думка, що кар'єра художника, це завжди про те, які результати будуть з вами через 5 років, а не в вересні. Тому я постійно првторюю, що зараз вирішується доля професіоналки Каті-Маші-Олі 2029.

Це може бути дуже знезброююча думка, типу: мені вже буде 43! (Мені буде, якщо Бог дасть).

Але далі має йти питання: чи потрібно буде конкретній Ані в 43 мати роботу, кар'єру і гроші.

Бо, life doesn't change by chance. It changes by change.

Чи стали ви сьогодні професійно впевненіші, ніж в 2019? Як пройшли минулі 5 років? Що було зроблено, що не вийшло (зважаючи, звісно, що ці 5 років не були цукром, то давайте з добротою до себе). Але в цілому, як ви можете оцінити свій 5ти річний творчий шлях в ретроспективі?

А я можу потім описати свій. Для мене це були 5 років коли я почала щось трохи головою понімать ? Бо до того я літала в облаках

Розкажу трохи про те, як тут в нас налагоджені процеси.

Нагадую, я працюю наразі Background Painter,що означає що я розфарбовую фони. Лейаути (лінія) приходить мені від попереднього департаменту вже в затвердженому вигляді.

Раніше я працювала в менших мульт студіях. Ще з гейму я знаю, що чим крупніша студія, тим більше там керують процеси а не люди, тому що контролювати велику кількість людей важко і для цього створюються ефективні процеси. Якщо процеси будуть неефективні, студія не переживе кризу росту.

Хочу розказати сьогодні про процес перевірки зданої художниками роботи. В нас кожен день ввечері є чіткий час, коли ми маємо здати роботу за день. Пресінгу немає - якщо не встиг, здаєш до того самого часу на наступний день, але це дуже зручно для лід артіста.

В цей час фони вивантажуються, збираються всі разом і відправляються йому на завтра на перевірку.

Це означає що для нього процес надання коментарів стає контрольованим і структурованим. Люди не відволікають його від роботи рандомно, коли закінчать свої фони, як от: подивись фончик, плз.

Все зібрано в одному місці і не треба витрачати інтелектуальний ресурс на те, щоби пам'ятати в якому чаті кому відповісти. Зі сторони лід артіста також зручно давати коменти - всі коменти на всі фони збираються в таблицю, яку на наступний день розсилають художнику. Задача в тому, щоби сформулювати свій комент в 1-2 речення.

Іноді робляться оверпейнти, якщо треба щось показати. Але це ніколи не реально великий оверпейнт. Якщо треба глобально щось переробити, скоріше за все буде вказано текстом. В оверпейнті може бути показано якийсь невеликий приклад, чи може показано як саме оформити ефект, чи форму тіні. По дрібницях.

Є чіткі вимоги щодо назви файла та структури його подачі.

Зекономлю вам гроші на консультацію.

Припустимо, питання не стоїть в загальному терміновому хоч якомусь заробітку. Є якась арт робота, але ви знаходитесь в арт тупіку і не знаєте як далі розвиватись в професії. Вроді треба робити портфоліо щоби попасти кудись в краще місце, але не зрозуміло що саме робити і вакансій нема.

Що робити в такій ситуації?

Перше, треба виключити з рівняння всі перемінні. А це, як не дивно, власне Ви і власне, вакансії.

Які вакансії зараз є - не важливо. Побудова кар'єри це не питання рамок 1го місяця. А питання рамок 5ти років. Скільки разів за 5 років змінюється ситуація з вакансіями? Вірно, 56 разів. Тому не важливо, які вакансії представлені в даний конкретний короткий проміжок часу.

Важливіше розуміти які гравці є на ринку. Щоби орієнтуватись і бути готовим на момент, коли з'явиться нагода.

Мисліть як полювання, як воно описано в Тигроловах. Не так важливо чи є власне в цю секунду тигр там, де ви на нього полюєте. Важливо мати відповідні навики, щоб не випустити тигра, знати куди він прийде рано чи пізно і вміти чекати. Але ключове - навики. Голими руками тигра не візьмеш.

Чому ми виключаємо з рівняння себе, як змінну? Не важливо які навики є в нас зараз. Якщо ви сильно загориться чимось, чого ви не вмієте, ви з радістю і задоволенням це вивчите. Якщо в вас є гарно розвинені навики від використання яких вас нудить, ви уникатимете застосовувати їх.

Тому абсолютно пофіг чи ви знаєте анатомію і чи вмієте у 3д.

Що важливо? Розуміти, що саме для вас є цінністю: сума зарплат, конкретний тип задач, певний стиль арту? Що стоїть на верхівці піраміди? Що дозволить не відступити від мети коли вас в сотий раз нокаутує відмова заради чого саме ви спробуєте ще разок?

Оце і буде константа. І початок. А після цього можна і поговорити, як до цього дійти.

,,Гарно отримувати безкоштовну вечерю під час овертайму. Але ще краще отримувати гроші за пророблену роботу,,

Вчора мала зустріч з юнією (профспілкою) аніматорів. Мене вразило, як реальні люди в реально невеликий період часу забезпечили собі і наступникам велику кількість прав.

Моя перша думка була: шкода в нас такого немає. Але насправді, ні в кого такого не було, поки вони собі самі це не зробили.

Хочете розкажу про це?

Друзі, нам тут передали, що є така вакансія, може комусь стане в нагоді. https://www.instagram.com/reel/C-N-lCXy0XZ/?igsh=MWx4bTYxOGFsM3gyNA==