📰Конкурс «Я — журналіст!» запрошує до участі

✊Розпочався прийом робіт на XV всеукраїнський конкурс учнівських та студентських творчих робіт «Я — журналіст!». До участі запрошуються учні 5-11 класів та студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти. Приймаються статті, фото і відео.

🇺🇦Тема конкурсу 2024/2025 навчального року — «Джерела стійкості». У межах цієї теми учасники можуть розповідати про те і тих, що/хто допомагає зберігати стійкість, взаємодіяти з іншими, триматися в нелегкі часи повномасштабної війни, вселяє надію, віру у власні сили, бажання жити, навчатися і працювати в Україні, додає енергії, надихає, стимулює до життєвих звершень.

☝️Додатково для учасників молодшої вікової групи (5-7 класи) пропонується на вибір тема «Люди, які мене надихають».
Героями творів можуть бути як військовослужбовці, так і цивільні особи, наприклад, волонтери, медики, психологи, релігійні діячі, освітяни, енергетики, аграрії, залізничники, журналісти, представники бізнесу, діячі культури та мистецтва тощо. При оцінюванні журі віддаватиме перевагу роботам, підготовленим на основі власного досвіду конкурсантів або безпосереднього спілкування з героями, а не опрацювання загальнодоступних інтернет-джерел.

👨‍🏫Організатором конкурсу є секретар Національної спілки журналістів України, засновник Школи універсального журналіста Віталій Голубєв. Детальні умови конкурсу доступні за посиланням.

🟣🟡Академія української преси неодноразово виступала партнером конкурсу «Я — журналіст!». Зокрема, двічі сприяла у наданні призу для володаря Гран-прі. Запрошуємо всіх зацікавлених педагогів поширити інформацію про конкурс і долучитися разом із своїми учнями та студентами до участі.

⚡️IREX in Ukraine вперше запрошує вчителів усіх предметів до участі у загальнонаціональному проєкті «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» 📝

☝️ У наш час, коли швидкість поширення інформації досягла безпрецедентних масштабів, вміння не лише сприймати, а й критично аналізувати та оцінювати отримані дані стає надзвичайно важливим. У контексті інформаційного шуму та маніпуляцій ці навички є ключовими для формування свідомих і відповідальних громадян, здатних приймати обґрунтовані рішення.

✅ Проєкт «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті», що реалізується Радою міжнародних наукових обмінів та досліджень IREX in Ukraine за підтримки Посольства США в Україні, запрошує освітян, які прагнуть стати частиною програми, що змінює підходи до освіти та сприяє розвитку медіаграмотності серед учнівства. У співпраці з Міністерство освіти і науки України та Академія Української Преси IREX оголошує новий набір учасників та запрошує долучитися до активної спільноти проєкту, яка налічує понад 5300 вчителів з усієї України.

🖋 Проєкт спрямований на зміцнення навичок критичного сприйняття інформації для боротьби з дезінформацією та пропагандою, а також формування попиту на якісну інформацію серед освітян та учнівства шляхом інтеграції навичок інфомедійної грамотності в освітній процес.

⚡️ У цьому наборі IREX вперше розширює підходи до відбору учасників проєкту та запрошує до участі вчителів усіх предметів середньої та старшої школи, незалежно від форми власності закладів освіти. Проєкт прийматиме заявки також від вчителів із тимчасово переміщених шкіл та від представників українських закладів освіти, які перебувають за кордоном та підпорядковані МОН.

🔝 Освітяни, які бажають приєднатися до проєкту, мають заповнити та подати електронну заявку на участь індивідуально: https://forms.office.com/r/pUDBsszdHt

Приймання заявок триватиме з 18 листопада до 31 грудня 2024 року. Інформація щодо результатів відбору буде надіслана орієнтовно за декілька тижнів після завершення подачі заявок (січень 2025 року).

🟠 Учасники проєкту отримають всебічну підтримку та наставництво від команди експертів щодо інтеграції медіаграмотності в освітній процес, а також доступ до розширеної електронної бібліотеки матеріалів. Бібліотека проєкту налічує понад 300 уроків, зокрема з української мови та літератури, всесвітньої історії, історії України та мистецтва, а також містить універсальні матеріали для класної та позакласної роботи для вчителів будь-яких предметів. Окрім цього, освітянам пропонується участь у курсах підвищення кваліфікації, а також у різноманітних очних і онлайн-заходах, які сприятимуть їхньому професійному розвитку та вдосконаленню навичок критичного сприйняття інформації для роботи з учнівством.

Докладніша інформація та умови участі у проєкті доступні на офіційній сторінці: https://l2d.in.ua/

🤗 Не втрачайте можливість подати заявку на участь у проєкті та діліться інформацією про набір із зацікавленими колегами. Приєднуйтесь до спільноти проєкту, щоб разом формувати освітнє середовище, яке сприятиме розвитку критичного мислення та медіаграмотності серед молоді!

Проєкт виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольства США в Україні та в партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури та стратегічних комунікацій України та Академією української преси.

Українці частіше визначають інформаційні маніпуляції як нагальну проблему, що впливає на їхнє життя, хоча вразливість щодо російської дезінформації зростає ☝️****

Щорічне опитування USAID/Internews про медіаспоживання дозволяє краще зрозуміти звички українців у споживанні новин і показує зміни з 2015 року. Інтерв’ю та фокус-групи проводилися з травня до липня 2024 року.

😎 Більшість українців знають про спроби маніпуляцій та втручання в інформаційну сферу і впевнені, що можуть їх ідентифікувати. Помітно зросла кількість тих, хто вважає це нагальною та актуальною проблемою у своєму житті – 49% порівняно з 38% минулого року. Фактична здатність українців розпізнавати дезінформацію не змінилася порівняно з попередніми трьома роками – 75% правильно відповіли на одне або більше з трьох запитань. Однак, порівняно з минулим роком, більша кількість українців була схильна вірити наративам, які посилювалися Росією з метою підірвати моральний дух в Україні. Більше третини українців сказали, що знають про такі сервіси фактчекінгу, як StopFake, «Детектор медіа», «Без брехні» та «По той бік новин».

Кількість українців, які використовують смартфони для доступу до новин та інформації, зросла до 90%, а кількість людей, що використовують соціальні мережі як основне джерело новин, тепер становить 84%, порівняно з 30%, які згадали новинні сайти та телебачення.

💔 Третій рік повномасштабного російського вторгнення внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, переміщені за кордон, віддають перевагу українським новинам, особливо з рідного міста, щоб стежити за тим, що там відбувається. Більшість респондентів зазначили, що національні новини споживають через соціальні мережі, онлайн-медіа та телебачення, але віддають перевагу регіональним газетам і радіо.
Використання Telegram продовжує зростати, і більшість українців зазначили, що віддають перевагу цьому джерелу для отримання новин (73%). YouTube також демонструє невелике зростання (19%, порівняноз 16% у 2023 році), а споживання Facebook продовжує зменшуватися (16%, порівняно з 19% минулого року). Лише 4% українців підтримують заборону Telegram, 51% – проти, а третина погоджується з тим, що певне державне регулювання необхідне.

Продовження за посиланням.

#2 Штучний інтелект вміє вигадувати — і саме це проблема🧠 #АУПтренди

▪️Зміст▪️

⚡️Чому LLM схильні до помилок
⚡️Як користуватися LLM обережно
⚡️Чому важливо завжди перевіряти

В наш час великі мовні моделі (LLM) — основа популярних AI-технологій — стали незамінними інструментами для різних сфер, від написання текстів до обробки медичних даних. Але є одна серйозна проблема – AI схильний до помилок значно частіше, ніж ми собі уявляємо. Найгірше те, що багато хто із користувачів готовий сприймати такі відповіді як істину в останній інстанції.

😎Останні дослідження компанії OpenAI показали: навіть найсучасніші моделі мають високий відсоток помилок. Так, наприклад, модель "o1-preview" у тесті SimpleQA дала правильну відповідь тільки у 42.7% випадків — тобто більше половини відповідей були неправильними. Інші моделі, такі як Claude-3.5-sonnet від Anthropic, мали ще гірші результати, зокрема правильні відповіді становили лише 28.9%.

▪️Чому LLM-інструменти схильні до помилок▪️

☝️Щоб краще зрозуміти природу помилок LLM, варто заглибитися в те, як вони працюють. Ці нейронні мережі створюють відповіді не через точне відтворення інформації, а за допомогою генерації нових даних на основі аналізу великих обсягів тексту. Вони скоріше нагадують "стиснуті архіви знань": модель, застосовуючи складні алгоритми, відбирає та трансформує дані, щоб утворити зрозумілу відповідь. Однак під час цього процесу деякі аспекти точності неминуче губляться. Це означає, що, навіть якщо модель використовує надійні джерела, не варто розраховувати на повну безпомилковість її відповідей.

🤔З іншого боку, важливий момент — це галюцинації (або "генерація фейкової інформації"), коли модель вигадує факти. Це не баг, а характеристика їхньої архітектури. Мозок людини теж може створювати уявні "всесвіти" у вигляді уяви чи творчості. Проте, коли ця особливість притаманна нейронній мережі, вона може призвести до серйозних проблем у реальному світі. LLM функціонують у сфері, яка розширена далеко за межі реальності, охоплюючи також домен "вигадок", і це не завжди корисно в тих випадках, коли потрібна надійна інформація.

Бо LLM не лише генерують відповіді, а й цитують джерела, структурно представляють інформацію, додають коментарі й деталі — усе це надає їм видимість достовірності. Людський мозок, зі свого боку, починає сприймати ці відповіді як правду, адже коли щось виглядає переконливо, у нас виникає спокуса довіряти без питань.

⚡️ Цей феномен особливо важливий у контексті критичного мислення, яке, по суті, здатне "вимкнутися", коли ми зіштовхуємося із систематично чіткими й добре структурованими відповідями. Коли модель впевнено подає помилкову інформацію, супроводжуючи її джерелами та деталями, критичне мислення з легкістю може піти на відпочинок.

▪️Як користуватися LLM обережно▪️

Мовні моделі вимагають уважного та критичного підходу. Хоча надійність інформації завжди була пріоритетом, у випадку роботи з AI цей аспект стає важливішим як ніколи. Варто зберігати певну дистанцію до довіри та перевіряти будь-який текст, згенерований AI, особливо уважно.

Прості правила для користувачів:

⚡️Перевіряйте ключові факти самостійно навіть якщо відповідь виглядає правильною, знайдіть підтвердження в надійних джерелах.
⚡️Ставте під сумнів упевненість моделі, якщо відповідь виглядає надто категоричною, швидше за все, вона може бути помилковою.
⚡️Звертайте увагу на зміст посилань і джерел, AI часто цитує джерела, проте це не завжди означає достовірність.

👀 Продовження матеріалу - на сайті АУП.

⚡️Друзі, п'ятнична вау-новина!

🧑‍🔬👨‍🔬Для того, щоб ви встигли відправити на конкурс АУП "STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ" вправи, які апробуєте під час Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності ми продовжили дедлайн до 4 листопада 2024 року!

📣Академія української преси оголошує Всеукраїнський конкурс «STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ» на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності у предмети природничо-математичного та інформатичного циклів для 5-11 класів.

📈Основні критерії оцінювання розроблених вправ такі:
✅Інтеграція медіаграмотності у конкурсні дисципліни: вправа має поєднувати елементи медіаграмотності з вивченням предметів природничо-математичного та інформатичного циклів (фізика, хімія, математика, біологія, географія, інформатика та інші), показуючи практичне застосування критичного аналізу інформації.
✅Інноваційність та креативність: пропоновані вправи мають демонструвати новий, оригінальний підхід до навчання, включаючи використання сучасних технологій, методів або підходів для розвитку медіаграмотності серед учнів.
✅Практичність: завдання повинні бути реалістичними та придатними для використання під час освітнього процесу.
✅Розвиток критичного мислення: вправа має сприяти розвитку критичного мислення учнів, зокрема навичок аналізу та оцінки інформації, розпізнавання маніпуляцій та фейків у медіа, що є важливими компонентами медіаграмотності.
✅Можливість оцінювання результатів: вправи повинні включати критерії оцінювання, які дозволяють вчителям об’єктивно оцінити результати виконання завдань, а також рівень засвоєння учнями навичок медіаграмотності та інтеграції цих знань у навчальні предмети.

🤝Конкурс реалізується спільно з Головним управлінням загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України.

🏆Пʼятнадцять переможців/переможниць конкурсу отримають дипломи від МОН України та АУП, а також авторські гонорари за розробку вправ (50$).

📅Дедлайн: 4 листопада 2024 року.

📣Результати будуть оголошені до 8 листопада на сайті АУП, сторінці у Telegram, Facebook та надіслані електронною поштою усім учасникам/учасницям конкурсу.

ℹ️Для участі у конкурсі необхідно завантажити на ваш комп’ютер та заповнити цю форму.

📄До вказаного дедлайну заповнену форму необхідно надіслати організаторам шляхом заповнення гугл-анкети.

🔋Кожен/кожна учасник/учасниця може надіслати не більше 3 матеріалів.
☝️P.S. Друзі, просимо особливо звернути увагу, що до конкурсу приймаються тільки вправи (!), оформлені за шаблоном (!).

📃Усі плани-конспекти вправ, що подані на конкурс та відповідають його вимогам, будуть розміщені на порталі Медіаосвіти та медіаграмотності, а їх автори отримають дипломи від МОН України та Академії української преси.

✉️Контактна особа: Юлія Рицик, асистентка проєктів Академії української преси, [email protected], 067-372–27–33.