сонце щовечора рáзом з тобою йде за межу в дивокрай,
за обрієм ллється сік помаранчевий - там будеш шукати з ним рай.
в променях світла купайся до темряви,
поки ще серпень не зник,
літо примружено дивиться-сердиться, бо ти ще багато не встиг.
до осені буде пару зупинок, кінцева на станції «С»
поки теплó не завершило відлік - застрибуй в останній експрес.
встигни набутись в обіймах до ранку,
ніч хай притримає час,
вдосвіта встанеш - фреш на сніданок,
сонця вітамінний запас.

Вона може забути твоє ім'я
війни йдуть, тягнучи за собою безжальне лихо
так віддають на колінах в пошані усе своє Я
й навіть боги, утрачені часом,
для Неї стають безликі

навіть пустий Пантеон, попри все,
вже не більш, ніж старенька дитяча забавка
Вона авторка ніжних рим, сталевих мечів і сліз
що протягують руку й рятують тебе
із безпечного закутку

Її воля окутана снігом,
Її біль вже не той, до якого так просто звикла
допоки зорі воюють за місце під небом
Вона стискає білий, мов лід, бутон,
що витканий рядками з поем, в роках пониклих

та тисячолітні імперії падуть долілиць
одного серпневого ранку,
в той час, як Вона, сховавши усю свою міць,
зачерпує воду з криниці
і підмітає листя з росою зі свого ґанку

темряву окутує тиша,
моря омивають Її невловиме й незгасле світло
все, що Вона пам'ятатиме - старі книжки,
що скупчились пилом,
та власний попіл, розвіяний вслід за вітром.

сукупність протиріч (ML)
06.04.2023.

Не схиливши в покорі коліна,
Не піддавшись брехні і прокльонам,
Посміхається Богу моя Україна –
В камуфляжному вбранні мадонна.

Незалежна від смерті і страху,
Попри біль кайданів і полону,
Ти відправлена, навіть, катами на плаху,
Королевою сходиш до трону.

Твоє серце - любов і надія,
А душа і простори – безмежні.
Ти навчила дітей воювати за мрію,
Від числа ворогів незалежно.

Ти навчила - нащо ми, і хто ми.
Щоб триматися навіть в облозі.
Ти покликала йти незалежно від втоми,
По прямій і тернистій дорозі.

Ти як пісню співаєш свободу,
Колискову – святу і бентежну.
Ти джерельну, живу, незабруднену воду -
Нам з долоней даєш обережно.

Незалежно від щільності бою,
Не хвилюйся - все буде як треба.
Щоб не сталося, знаєш, завжди над тобою
Твої діти утримають небо.

Я світанок у полі зустріну,
І побачу, крізь ранок бездонний,
Бог до сонця за руку веде Україну –
Камуфляжну, щасливу мадонну.

Гліб Бабіч
2018

Хто ше не пОняв : ти знаєш, що ти поетка?!- канал з моїми віршами
Прастіхоспадє?

Тиждень «Близнюків»

Мої дорогі саламандрики,
Вітаю з початком цікавого і важкого тижня)

Я підготував для вас конкурс, який пройде у двох етапах.
Перший: у мене є для вас 20 різних тем, які наведуть вас (або ж наштовхнуть) на думки, про що і який написати вірш. Після отримання теми, не спішіть писати вірші, бо вас чекає другий етап.
Другий: це секретний етап. Він відкриється з більшою кількістю людей і створить хороший челендж для наших авторів-одинаків.

Обмежень ніяких немає. ГЕТЬ РАМКИ З ВАШОЇ ГОЛОВИ! Дайте волю собі та іншим) Головне експериментуйте.

На все про все є тиждень)
Успіхів

Есфґік єубр: обрітбуі трїмюоік гїсщ

#танок6

Я при кожній нагоді кажу, як важливо для мене писати. Кажу, що поезія – моє призначення.

Але

Пишу я рідко. І стою на місці. Законсервувався мій "талант".

І весь цей неписун – просто дурна відмовка.

Добраніч. Лишилось 6030 грн. ??❤️