Тестування РЕБ засобів.
Лишають надіятись на краще.

В підтримку 80 бригади та їх комбрига Emil Ishkulov поділюсь деяким досвідом.
Рік тому наша снайперська група була прикомандирована до 80ки під Бахмутом. Роботу комбрига мала можливість оцінити на позиціях. Це було вперше в моєму досвіді, бачити таке блискуче злагодження наших дронів, ребів, штурмових груп і піхоти. В боях під Кліщіївкою поруч з нами окрім бійців 80 бригади, працювали азовці і ТРО. Ми тоді віджимали посадку за посадкою. Це дуже надихало. Але це не фарт, така удача мала абсолютно конкретні причини і найперша з них це організація оборони і штурмів під керівництвом і контролем комбрига 80ки.

На бойових виходах ми завжди знали, чиї над нами дрони, нас завжди вчасно попереджали про крила, "над вами Орлан, шкіртесь". Ми завжди знали, хто стоїть поруч по сусідніх посадках і мали з ними і зв'язок і підстраховку, коли треба донести БК, чи винести пораненого. В нас не було проблем зі зв'язком, з водіями чи автівками. Групи завжди вчасно міняли одна одну, не було такого, що ми домовились вийти на дві доби, а застрягли на 6. Вийшли відпрацювали, помінялись, відіспались, знову вийшли. Все працювало як годинник і не виснажувало надмірно людей. Звісно і бойова обстановка дозволяла, бо це період якраз перед вереснем, коли почнеться етап засилля руских дронів. Тим не менш, нас тоді в основному розносила арта, танки і міномети, а що стосується злагодження наших підрозділів, мало де можна було подібне спостерігати. Особливо безпілотчики і ребівці знають, як бувало важко знайти порозуміння в комунікації і, якщо ще й комбриг, вибачте, вклиниться, не розбираючись в нюансах, то буває взагалі ахтунг. Ми мали вже плачевний попередній досвід, тому порівняти от прям є з чим.

На той момент поділилась цим досвідом зі своїм братєльніком ребівцем з 78 полка, він спорив зі мною, що такого бути не може, бо з нашими дронами в небі завжди повний хаос. Але комбриг вочевидь небезпідставно довіряв своїм фахівцям і їх пропозиціям, бо ж мабуть не кумів тягнув на вищі офіцерські посади, а досвідчених бійців. Це був саме той рідкісний випадок, коли в окопах зрозуміло, що штабні відпрацьовують добре і хтось приймав рішення, маючи за плечима досвід роботи в землі.

Як наслідок, в моїй військовій частині мріяли попрацювати у 80тці, а не прикомандировуватись в чергову безголову м'ясорубку. От вам всього лише правильна людина на своєму місці.

Десантники 80ї пишаються своїм комбригом, кажуть, що він слухає і чує своїх офіцерів і сержантів і рахується з їх думкою, як краще виконати наказ. Не всім пощастило мати зі своїм начальством ДІАЛОГ. Але 80ка його мала.

Не знаю, як там повернеться з цим звільненням, але констатую, що завжди 80ку ставлю в приклад і вдячна, що маю докази того, що ТАК!!! Все може бути нормально сплановано! Воно ж так і має працювати взагалі-то!

Сподіваюсь, що колектив матиме й надалі достойне керівництво. Комбригу теж бажаю бойового фарта, можливостей втілювати свої підходи до роботи в обороні країни і дякую за досвід роботи в бригаді здорової людини ;)

Дякую Юрій Бутусов Олексій Гончаренко Sofiya Fedyna і іншим, хто підтримав однозначно достойного командира.

К...п смердить, якшо влітку то вже метрів за сто. Нового сенсу для мене набув вираз з дитячих казок "тут рускій дух, тут Русью пахнєт". То хєр коли тепер забудеш. Місиш оте російське гівно в окопах, шоб потім повернутись, якшо не забаранять по дорозі, аби почитать про себе в інтернетах про, а в неї манікур, накачані губи, а де вона воює, в неї укладка, шось вона сильно чиста, сидить в штабах... дуже співчуваю дівчатам, які щодня з цим хейтом зіштовхуються, це надзвичайно несправедливо. Одгрібають і чоловіки військові від таких експертів чистоти. Ревізори блть.

Цивільні не в курсі, що:
Якщо ти штурмовик чи снайпер то маєш бойові виходи часто від доби до кількох днів і повертаєшся в умовне ппд взводу де є можливість помитись, попратись, відпочити.

Якщо піхота, виходиш на СПшки в середньому від 5 днів до тижня, це якщо керівництво нормальне і оперативна обстановка дає можливість ротації.

Воювання в окопах на лінії бойового зіткнення це постійні ротації.

Важче, коли трохи далі від ЛБЗ, де неактивні обстріли і керівництво розміщує взвода постійно жити в посадках. Але й там якусь вже баньку собі бійці організовують.

Українці не живуть, як свині.

Тому менше слухайте диванних експертів.

А нігті наростити дівчатам, то вопше нормальна тєма, якшо коротенькі, бо задовбує, що їх важко вичистити, так хоч не сильно бісять, як лак зверху))
Ну це, якщо є можливість виїжджати інколи десь в місто. А часто така можливість є. Там пацани собі ще й по барбершопах умудряються сходить.

Життя військових на війні, то не лише окоп.
Можливо саме через таке пласке бачення служби, в армію й бояться йти.

Тим не менш, подібна критика військових за чистоту, це якась кончена х*йня, за яку треба давати тягла. Тож не спускайте подібне з рук.

Передислокація )

Прикриття штурму посадки, 80 ОДШБр.

Бої за Кліщіївку. Вихід на позиції.

Ротації не буде! Та й х#й з нею! ПРАЦЮЄМО ДАЛІ! ;)
Стіралку вже все одно купили і хату обжили. Ні хатім уєзжать, тут так тєпло, по-домашнєму )

Любов зобов'язує. Якщо любиш, то доведи це справами. Я люблю свою державу. Вона варта мого життя. Бо я вільна людина і асоціюю успішну Україну з абсолютною свободою.
А ошийник раба для мене значно ВАЖЧИЙ за обладунки воїна!

Обідня перерва, шо.

Люблю свою роботу)
Сидиш в засаді, нічого не робиш )))