Реалії війни

✔️варто розділяти військові заслуги і людські якості.
Для того, щоб успішно нищити і зупиняти ворога не треба бути незайманим та святим.

Тому, іноді так буде, що людина справжній герой на полі бою, але має людськи слабкості і навіть серйозні вади і взагалі може поводитись непристойно.
Від того вона не стає меншим героєм, але це і не виправдовує непристойність та не звільняє від відповідальності, раптом що.

Просто не треба все змішувати.

✔️ як в 2014, так і в 2022 - в армію потрапили люди всіх соціальних прошарків і груп. В одних окопах сьогодні може опинитись інтелігентна освічена людина і людина, яка раніше вела асоціальний спосіб життя і не витрачала час на освіту.
І це складне вимушене співіснування. В цивільному житі вони б мабуть не обрали таку комунікацію.

Але держава у нас одна і мета теж.

Я не розумію як можливо проводити вибори найближчим часом. Не розумію це як юрист і як людина обізнана щодо ситуації на фронті.
Тому все що я напишу нижче не означає, що в мене є якісь інсайди щодо цього. Я взагалі живу іншими проблемами. І вважаю, що кожен зараз повинен сконцентруватись на допомозі армії. Що я і роблю.

Але я бачу публічне пожвавлення проросійських, а реально - російських, політичних сил в Україні. І різних гібридних проектів, які умовно проукраїнські, але будують свою публічну позицію на руйнації армії зсередини в найскрутніший момент. Звісно, під виглядом благих намірів. Ніяк інше.

Ми з вами з 1991 року кожні вибори проходимо одне і теж роздвоєння і протистояння - проукраїнські vs проросійські сили.

Нам потрібен хоча б один виборчий цикл без цієї ворожої дихотомії. Нам треба ламати це нищівне замкнене коло по якому ми ходимо. Я не знаю коли будуть вибори, але якщо ми зараз у гонитві за популізмом не розвалимо армію і збережемо державність, то вони точно будуть.

І вже зараз - якщо нація дозріла позбавлятись цього роздвоєння свідомості, треба це чітко артикулювати.

Але ключова відповідальність на правоохоронних органах.
Вони зараз або відсидяться в стороні і заведуть нас на нове коло цієї боротьби, або притягнуть до кримінальної відповідальності всіх, хто підриває Україну за російські гроші.
Підриває навіть у часи такої кривавої війни.

Головне, щоб присутність російських партій нащадків Регіонів у політиці не стала однією з умов РФ.

Бо «демократія» у цьому сенсі на стороні ворога і електорат в них теж назбирається, навіть після такої війни.

Для того щоб захід не сприймав ці умови за демократію, потрібні кримінальні провадження з доказами і вироки.

Трамп дав перше інтерв‘ю, в якому зауважив, що США платить за війну в Україні 350 мільярдів, а Європа - 100 мільярдів. На його думку Європа повинна платити більше, аніж США.

Ось тут я говорила місяць тому, що так буде. Бо він уже так вирішував безпекові проблеми європейських країн. Перекладав їх на Європу.
⬇️
https://t.me/annamaliar/1381

Новина про падіння режиму Асада - чудова! Головне, щоб це був наслідок природньої боротьби, а не домовленостей і торгу за лаштунками великоі геополітичної гри.

*☝️Для довідки:*

найбільш цінні та масштабні за запасами природні ресурси Сирії представлені родовищами нафти та меншою мірою газу. У континентальній частині країни відомо понад 65 нафтових родовищ, а в її територіальних водах прибережної зони Середземного моря ще 14 родовищ. Ці родовища вуглеводнів за запасами можна порівняти з нафтовими запасами Кувейту.

Сьогодні день найсильнішої армії в світі.
І це не перебільшення. Так довго триматись і протистояти ворогу, який значно переважає по всім показникам, навряд змогла б якась інша армія. Що власне вже зрозуміли і західні країни.

Так, практично вся держава сьогодні об‘єдналась заради перемоги. І внесок багатьох цивільних - величезний. Але свої життя за наше майбутнє на полі бою поклали і кладуть військові. Це вони знищують ворога, вони його зупиняють, вони звільняють наші території, вони живуть у надважких побутових умовах у підвалах, вони не бачать свої родини, вони отримують поранення - але не здаються і не зупиняються.

Перші місяці великої війни я провела безпосередньо з Головкомом, Генштабом та у Штабі оборони Києва. Крім того, півтора роки майже кожні вихідні - на східному і південному фронтах.
Я бачила як приймались ключові військові рішення.
У нас військові високого професійного рівня і в окопах, і в штабах - інакше ми б просто не зупини ворога у 2022 і не захистили б Київ.

Армія - це єдина система. Вона не може воювати - як без солдата, так і без генерала. У кожного свої задачі. Разом з тим, в армії на всіх рівнях, як і в кожному цивільному колективі - є компетентні, а є і некомпетентні люди.
Крім того, армія сьогодні майже вся складається з цивільних до 2022 року людей. Вони не планували пов’язувати своє життя з військовою справою. Це теж треба брати до уваги.

І мені сьогодні сумно від того, що вибори наразі лише гіпотетичні, а передвиборча технологія розколу армії вже стає реальністю. Протиставлення окопів і штабів - це вже наратив. Але ж вони поодинці не воюють.
Звісно, армію треба змінювати. Постійно і не зупиняючись. Тому що війна швидко продукує нові технологіі і підходи, ворог швидко вчиться і щоб вигравати, треба розвиватись. Іншого шляху в нас немає.
Але розкол армії точно не призведе до позитивних змін. Навпаки.

Втім, я вірю, що наша армія, яка вистояла перед переважаючим ворогом, вистоїть і перед політичними технологіями.