З іншого боку цієї образної логіки стоять пігулки для довголіття. Як ви здогадуєтесь, їх робили з окису ртуті 💊☠️— ними мудреці древності вкоротили віку багатьом китайським вельможам і навіть одному імператору 🤴
Власне для мене однією зі спонук отримати магістра психології, було зрозуміти реальні процеси за древніми практиками щоб так би мовити не нажертися цинобри

Мало не забув. Підчитуючи про етимологію емоцій, дізнався що авторитетний славіст André Vaillant у своїй "Компаративній граматиці слов'янських мов" 1950 року довів що і "страх" і "страждання" несподівано походять від індо-європейської основи *sra- . "На жаль, — пояснює француз, — немало піднесених слів часто мають вульгарне походження".

Етимологія тривог

Коли клієнти приходять з тривогою, їм насамперед розказується що це нормальна емоція у відповідь на неясну і загрозливу ситуацію; ми дістаємо приплив енергії і фокус щоб впоратися з важливим завданням. Тому тривога не є проблемою.

Проблемою є наша реакція — наприклад, коли ми не скеровуємо цю енергію і фокус на зміну ситуації; це наче в нас крадуть машину, зривається сигналізація, а ми стараємося закрити вікна бо шум не дає нам спати.

Нещодавно я дізнався що за одною з версій (Фасмера), "тривога" походить від старослов'янського кореня на позначення відваги. Деяким клієнтам це сподобалося, бо класно насвітлює адаптивне значення цієї емоції. Тепер вони замість "Мені робиться тривожно перед публічним виступом" кажуть "мені робиться відважно"; замість "я відчула тривогу перед розмовою про підвищення" — "я відчула відвагу".
________
І просто цікавинки — тривоги не було в наших письмових джерелах до початку 18 століття, англійської anxiety — до початку 16 ст. Аnxiety походить від грецького "ango" що має сенс стискати.

В силових тренуваннях є важливий концепт greasing the groove (GG)— змащувати жолоб, дослівно. Наприклад, ви хочете збільшити кількість підтягувань. Для цього є олімпіард протоколів, але GG полягатиме в тому щоб робити 10-15% від своїх можливостей, але часто: тобто щоразу як проходите перекладину в дверях пару разів підтягуєтесь. Дослідження показують що це дає значне покращення (сили, не об'єму м'язів якшошо), але без поту, сліз і крові. Причина в тому, що таким макаром ми тренуємо нервову систему — навик краще активізувати вже наявні м'язи ( через це при однаковому м'язовому об'ємі тренований атлет буде сильніший від нетренованого здоровила).

На курсах з медитації я даю GG для розвитку медитації. Спробуйте кілька разів на день робити лагідні але повторювані медитативні зусилля. Пройдіть 10 кроків повністю відчуваючи кожен контакт стоп з землею; або простежте 10 усвідомлених видихів; або пройдіться увагою по своєму тілу зверху вниз відчуваючи і називаючи кожен м'яз.

Хай це буде 3-4 рази на день. Кожна така мікро-практика — як дірочка для провітрювання. Дірочка за дірочкою в теплицю наших тривог просочується повітря притомності.

Медитація співчуттяВчора ми почали медитацію співчуття. Ми брали наше побажання добробуту

Нехай усі істоти живуть у спокої
Нехай усі істоти живуть у щасті
Нехай усі істоти живуть у злагоді
Нехай усі істоти живуть у безпеці

і заміняли "усіх істот" на "я": "нехай я живу у спокої" і тд. Причому називаючи "спокій", "щастя" і тд. ми робили паузу на кілька вдихів щоб справді відчути що стоїть за цими словами. Як було сказано під час обговорення, декому легко побажати добробуту іншим, але не собі; хтось не може відчути відповідну емоцію; ще комусь важко навіть 5 хвилин робити цю практику, такою безглуздою вона видається. Чому нам так важко побажати собі щастя?

Коли перші азійські вчителі почали навчати на Заході у 60-х рр, вони були дуже здивовані реакцією учнів. У тих дуже швидко починалися докори і нагінки на самих себе – за брак поступу, за неналежну увагу, за "нездатність медитувати", тощо. Для вчителів це була нова проблема.

На одній із тих конф де Далай лама говорить з науковцями, це намагалися пояснити через різний тип сім'ї. На Сході ще донедавна це була велика родина, що мешкає в одному місці. Під час непорозуміння з батьками, дитина може втекти переночувати деінде, і все одно буде оточена турботою і в безпеці. Не так в західній нуклеарній сім'ї, де батьки єдине джерело любові й опіки — і як тільки у них псується настрій а вони зриваються, дитина переживає паніку від розриву.

Відтак і в медитації такі люди починають з досягання результатів щоб закінчити самодокорянням. Антидотом до цього є практика співчуття до себе.

У чаті питання від "цьомчика бомчика" про практики прощення і схему дефективності. Перепощую старіший пост що може містити відповідь

Продовжую відповідати на питання:
"Привіт, тоді цікаво почути думку чим майндфулнес за своїми ідеями подібний і відмінний від нігілізму ;)"

Я не чув про нігілізм і майндфулнес, але багато чув про буддизм і нігілізм, тому почну з цього.
Почалася тема з Геґеля, який у "Філософії релігії" розглянув буддизм і сказав що це форма нігілізму, де "заперечення реальності є найвищим станом" . Його за це багато критикували, але хочу віддати Геґелю належне. Як ще зрозуміти месидж, що кінцева мета — це вихід зі світу і, дослівно, згасання розуму.

Майндфулнес, натомість, з'явилося як переклад палійського слова "саті" (воно ж "смриті" на санскриті) що дослівно значить пригадування — стан розуму, протилежний до забудькуватості. Саті-майндіулнес є засобом досягнення нірвани — але може бути засобом для будь-чого, бо якщо ми уважні, ми дієвіші.

Добрий день, хочу внести інтерактиву в цей канал. Напишіть в коменти якісь питання і я відповім; я чуюся досить впевнено коли це питання будуть про медитацію і психотерапію (і зв'язок першого з другим) , але й на інші теми спробую)