Пропаганда здорового способу життя у нас з Ашею починається із права людини не обирати здорове життя.

Ми можемо розповісти про плюси і переваги, але право людини - відмовитися про це слухати чи читати.

Було б чудово, щоб людина розуміла, що свобода вибору приходить із відповідальністю за наслідки цього вибору. Але і про це людина може відмовитися слухати. І це її право.

Хочете наставити на правильний шлях близьку людину? Не говоріть про наслідки її поведінки для неї - вона має право сама вирішувати, які наслідки вона готова приймати. Говоріть про наслідки для себе, наприклад: своїм способом життя ти наражаєш мене на небезпеку бути доглядальницею людини з інвалідністю, я не хочу брати на себе такі ризики. Або: твоє куріння поруч зі мною робить мене пасивним курцем, що шкідливо для мене. Питання дітей сюди можна також віднести: твій спосіб життя може призвести до поганої харчової поведінки у наших дітей, які бачать поганий приклад. Якщо діти ваші спільні, звісно.

Навіть найближча людина має свою свободу у своїх кордонах. Якщо вам не подобається чиясь поведінка, але вона не шкодить нікому крім самої людини, це її право. Як би нам не було боляче і гірко.

Тому ми ніколи не працюємо з людьми, які прийшли до нас не через усвідомлення власної потреби, а через вимоги, прохання чи маніпуляції близьких. Це не працює, це просто не дасть результату, як би ми не старалися. Прагнення змін має йти зсередини, за власним усвідомленням і власною ініціативою. Тоді можуть ставатися дива.

«Я не маю часу на тренування, збалансоване харчування та сон»

Якби мені давали гривню кожен раз, коли я чую ці слова, я б вже купила три “Петріоти”.

Я чую ці слова від друзів. Я бачу їх у соцмережах. Можливо, навіть ви, читаючи ці рядки, вже про себе подумали: «Добре тобі, Ашо, сидиш зі світлом і кондиціонером, без війни, без дітей, працюєш на себе, і немає у тебе сто мільйонів задач».

Дійсно, я у привілейованих умовах. Але у мене так само немає часу ні на що. А світло у моїй Барійщині виключають теж, бо мережа не витримує спеку (це окрема моя біль і багато питань).

Але, по-перше, ви пам’ятаєте, що ми тут зібрались не звертати гори, а робити маленькі кроки.
По-друге, ці маленькі кроки мають бути для вас, для вашого життя.
По-трете, ці кроки мають бути зручними для вас.

І я часто на консультаціях даю вправу з пошуку часу. Давайте спробуємо її зробити з вами.

Ця вправа - удосконалений метод «зеленої ручки», коли ви чи хтось інший хвалите за себе за виконані задачі.

Але ж ми шукаємо час.

Будемо вдячні вам за каву і підтримку наших освітніх сторінок♥️

buymeacoffee
Інстаграм

Мій підхід до питань ваги - забути про вагу, принаймні поки ваги мають емоційну вагу для вас.

Сфокусуйтеся на тому, щоб навчитися збалансовано харчуватися, не покривати їжею емоційні потреби, дотримуватися режиму харчування, навчитися робити здорові закупівлі і обирати у ресторані страви, які дарують радість, насичення, здоров'я і вписуються у вашу схему харчування.

Бігайте для вашого серця, судин, мітохондрій і здатності швидко пересуватися у критичних ситуаціях.

Ростіть килограми на штанзі. Це єдина вага, якою вам варто перейматися. Святкуйте кожний тиждень, коли вам вдалося витримати тренувальний режим і наростити якісь тренувальні показники. Тренуйтеся, щоб бути сильними, швидкими, витривалими, гнучкими, спритними, щоб перелізти через завали і розібрати їх, щоб мати приголомшливий активний відпочинок до 100+ років і рятувати життя.

Встановіть пріоритет здорового сну і режим. За потреби не нехтуйте допомогою фахівця.

Вивчайте техніки боротьби зі стресом і шукайте усі можливі здорові способи знімати стрес: від приємних пригод до допомоги психіатра.

Тримайте чистою головою. Виключайтеся зі строкатого інфопотоку коротких форматів, особливо з того, що несе токсичну емоційну інформацію. Читайте і дивіться довгі формати, які вимагають роботи інтелекту, уяви, занурення і концентрації.

Тримайте біля себе людей, які вас наповнюють і надихають. Без жалю ріжте соціальні зв'язки, які вас отруюють. Якщо не можете, звертайтеся до психотерапевта.

Здорові, маленькі, посильні рутинні дії щодня і таке ж по цеглинці формування здорового середовища - це рецепт здорового тіла, здорової голови і здорової ваги.

? Як говорити з близькими про доказову медицину?

Тадам! Це той випадок, коли вся наша команда дуже чекала на цей матеріал. А як щодо тебе?)

Імовірно, тобі знайома ситуація, коли хтось із рідних не розуміє та не підтримує доказового підходу, натомість за звичкою продовжуючи послуговуватися «народною» медициною й почасти каральними методами лікування. І переконати близьких відмовитися від цих практик вкрай важко.

Як же говорити з людьми про доказовий підхід? А головне — чи потрібно? З’ясовуємо спільно з сімейною лікаркою Дариною Дмитрієвською.

❗️ Читай поради тут.

Коли є сенс говорити з близькими про доказову медицину?

1️⃣ якщо від цього безпосередньо залежить її/його життя. Коли, наприклад, при важкій хворобі пацієнт/ка відмовляється від ефективного лікування на користь гомеопатії, БАДів і викачувань яйцем;

2️⃣ коли людина намагається реалізувати свої вірування стосовно твоїх дітей, і їй/йому це вдається. Наприклад, коли ви мешкаєте спільно, й малеча часто лишається на самоті з родичем;

3️⃣ якщо близька людина має сумніви й потребує додаткової інформації, проте не категорично налаштована проти.

Менше підводок, більше корисностей! Переходь на сайт і сам/а все побачиш. Дуже тішимося з того, що врешті написали цей матеріал, адже знаємо, як це інколи буває складно — говорити з найближчими про науковий підхід до піклування про себе. Впевнені, кожен і кожна знайде для себе щось помічне туть.

Поділись цим текстом із друзями та пам’ятай, що інколи варто прийняти — не всіх можливо переконати — і це нормально. Не завжди є сенс витрачати час і енергію, адже переконання деяких людей надто сильні та додатково пов’язані з їхніми страхами, які вони самі часом не усвідомлюють.

#ПрактичніПоради

Бережи себе ❤️
@berezhy_sebe

Чим довше я працюю, тим частіше доходжу висновку, що різні там бандажі, наколінники, пояси, ортопедичні устилки потрібні значно меншій кількості людей, ніж вони думають.

У нас загальноприйнятою є концепція крихкості людини. Болить коліно? Сиди. Болить спина? Лежи. А насправді, усе навпаки.

Розумієте, людське тіло - це не машина, у якої є втома металу і фізичний знос. Тканини людського тіла живі, і вони відновлюються. Але щоб організм - цей архаїчний бюрократ - почав виділяти ресурси на відновлення чи ріст чогось, ви маєте йому відчутно довести: воно мені треба! Я хочу рухатися, я хочу стрибати і бігати. Дай мені міцні зв'язки і сухожилля. Усе просто: use it or lose it.

6 років тому ортопед продіагностував мене на якомусь хитрому приладі, видав ортопедичні стельки і сказав, що мені треба скинути "хоча б" 10 кг (ага, от з мене такої, як я є зараз) і ніколи не бігати, а тільки ходити. Тому що поздовжня і поперечна пласкостопість. Глибоко всередині я пореготала, в уяві показала лікареві непристойний жест і більше ніколи у ту клініку не поверталася. Устилки, я, до речі, поносила тиждень, у мене заболіла п'ятка, і більше я їх не чіпала. Мої зв'язки давно звикли до різноманітних навантажень з такою анатомією стопи. І "правильна" хода для мене виявилася болючою. А причина, з якої я прийшла до ортопеда, виявилася потім просто наслідком того, що я взяла взуття, яке маломірило і тисло мені на носок.

Лікар обіцяв мені, що у мене розсиплються усі суглоби ніг і спина, якщо я буду бігати "з такою" вагою і такою пласкотопістю. Як я дізналася пізніше, є повно бігунів з різними формами пласкої стопи та іншими анатомічними особливостями. Зв'язки стоп, колін, кульшових суглобів при регулярних тренуваннях адаптуються під анатомію конкретної людини. Так само повно елітних силових атлетів, у яких є грижі, операції на спину в анамнезі тощо. Я не закликаю вас ані бігати марафони, ані прагнути бити силові рекорди - все це винятково, якщо вас реально пре. Але це історії про адаптивність людського тіла.

І єдиний спосіб зробити так, щоб ваші анатомічні особливості рухали ваше тіло у бік втрати можливості пересуватися - це не рухатися, тобто дати вашому мозку зрозуміти, що ті ноги вам не сильно-то і потрібні. І спина теж.

Я вже маю досвід роботи з людьми, яким було важко робити елементарні прості рухи, і яких дуже повільною, але регулярною роботою ми спільними зусиллями довели до свободи руху і навіть гарної фізичної форми у тому місці, де були біль і обмеження руху.

Безумовно, гострий біль треба лікувати з лікарями. Безумовно, інколи вам потрібні операції і спеціальне приладдя. Але і після операції важливо за першої ж нагоди починати рухатися, щоб тіло звикало взаємодіяти з навколишнім світом і розширювало ваші можливості, наскільки це можливо. Навіть якщо ви втратили кінцівку чи отримали страшну травму. Важливо набути максимальну кількість рухових можливостей, яку тільки можна. І майже завжди можна набути значно більше цих можливостей, ніж вважають українські лікарі (крім спортивних, у тих якраз все чудово з розумінням, як зібрати людину по кісточках, щоб підготувати її до міжнародних змагань).

Коли важко рухатися, найперше, що треба робити - це рухатися.

Попередній пост був від Аші (ви вже задонатили пару гривень на збір? Будемо дуже вдячні). Тепер цікавинка від Аліси.

А ви знали, що коли ви набираєте м'язову масу, то вам може бути потрібно менше білку, ніж коли ви худнете? А молодій людині - менше ніж людині похилого віку?

Чому? Бо коли ви худнете чи старішаєте, ви втрачаєте більше протеїнів. Коли ви худнете, ви ще й споживаєте менше вуглеводів, швидких доступних енергетичних ресурсів. І крім того, що організм дуже-дуже повільно і неохоче витрачає жирові запаси, так він ще і білок під'їдає, бо енергії йому не вистачає, а жирове забезпечення повільне, як американська допомога цього року. Причому він може їсти білок не тільки м'язів, а і крові (зокрема, імунні білки), ті, що входять до складу шкіри (ось чому люди на жорсткій дієті можуть дуже погано виглядати і навіть старшими), кісток, суглобів тощо. Ми з вами білкові організми. Коли вам бракує білку, травми будуть загоюватися погано, а старі проблеми будуть частіше про себе нагадувати. Де там вже м'язи тримати, цих стрьомних ненажер (адже можна просто змусити людину сидіти і лежати, урізавши їй "енергетичний бюджет", тому ви навіть з великим дефіцитом можете худнути погано, бо починаєте економити енергію навіть на кліпанні очима). Тому нема сенсу худнути на дуже великому дефіциті. Вагу ви втратите швидше, а жир - ні. Якщо вам неважливо, чим ви худнете, можна ногу відрізати.

Достатня кількість білку і вуглеводів у раціоні дозволяє нам процвітати, тобто відновлювати і навіть ростити усі білкові структури організму. Тільки жировим клітинам білок майже не потрібний (тому білок і розраховується на приблизну, хоча б умовну масу тіла без жиру, вам не треба для цього платити за дорогі сканування, а недорогі - неточні настільки, що можна вашу суху масу на Таро розкласти з тим же успіхом).

Але і жири нам потрібні, бо з жирів робляться гормони, оболонки клітин і ще дуже багато чого корисного. Так що неважливо, худнете ви, набираєте вагу - збалансоване харчування без знущань - наше все.

Хочете більше цікавих фактів і обговорень?

Реєструйтеся на наші "Субкультурні посиденьки" о 20.00 цієї п'ятниці!

Здорове харчування часто асоціюється у людей з відсутністю смачної їжі, жорсткими дефіцитами і взагалі, що Їжі більше не буде!

Про це нам говорять з кожної праски, але це неправда!

Контроль їжі не дорівнює відсутності смачної їжі. Навіть калорійної і "некорисної" (це хибне і навіть шкідливе визначення як для незіпсованої і непротермінованої харчової продукції).

Контроль їжі не дорівнює голод.

Контроль їжі - це можливість! Багато можливостей!

Наприклад, замість великого тортика ви можете з'їсти тортик поменше і фруктовий салат.

Замість шаурми у майонезі - курку гриль і кускус із травами.

Замість чебурека - лаваш із м'ясом і овочами.

Дуже часто здорове харчування - це набагато більші порції ніж ви звикли. Та ще й до того - дуже багато різних смаків.

Також здорове харчування - це не тотальний контроль усього. Здорове харчування - це багато маленьких звичок, які ви робите маленькими кроками (ви ж пам'ятаєте, що ми любимо поступові зміни, а не все і одразу?), які вплітаються у вашу повсякденність.

Не бійтеся здорового харчування! І руху не бійтеся! Нам з вами завтра не бігти марафони. Нам з вами йти по життю у комфортному для нас темпі!

Ну і щоб було, де йти по життю, не забувайте про донати.

Сьогодні ми дуже хочемо допомогти закрити збір на дрони DJI Аir 2s та рації Motorola DP4400 VHF для 151-ї окремої механізованої бригади аби допомогти їм нищити ворога.

Ціль: 55000 гривень.

Банка тут.

Сьогодні ми святкуємо Міжнародний день без дієт. 

В цей день ми святкуємо не просто відсутність дієтичного харчування, але й згадуємо що у боротьбі з РХП загинули люди, підіймаємо питання безпеки комерційних дієт, пам'ятаємо, що здорові відносини з харчуванням приносять більше користі ніж жорсткі обмеження.

Це свято проходить під егідою Національної асоціації з розладів харчової поведінки.

На жаль, за статистикою, перший дієтичний досвід жінки отримують у віці 8 років, а хлопці - у 12. 

Деякі діти цей досвід отримують ще раніше, наприклад, коли вони були немовлятами. Бо мами, які годують грудьми, дотримуються дієти з гречки, індика і води. 

Але давайте розбиратися, що таке дієта? 

Дієта – це просто спосіб харчування, тобто їжа та напої, які зазвичай споживає людина, або група людей.

Тому, оцінюючи дієту як явище, я, як спеціалістка зі здорового харчування, вважаю, що вона потрібна, адже це просто харчування людини.

А от коли люди кажуть «я сиджу на дієті», у мене виникають питання. Тому що всі ми так чи інакше «сидимо на дієті» просто щоб жити. Без їжі ми вимремо.

Інше питання – що люди вкладають у поняття дієти. У наш час це слово настільки спотворено, і сенс його загублено, здається, назавжди. Люди "сидять" на усіляких дієтах щоб схуднути, набрати, покращити здоров’я. І, зазвичай, у сучасному розумінні дієта – це щось, що дуже обмежує наше харчування і наше життя. 

Тому, у самому слові я не бачу шкоди. Але явище включає у себе дуже багато заборон, навіть цілі групи продуктів підпадають під заборони, наприклад, молочні продукти, які багаті на білок та кальцій. Саме у цьому я вбачаю величезну шкоду.

А от зробити ваше харчування здоровим - ось що потрібно всім нам. Не заборони, відмови і чисті продукти зроблять вас здоровими. Здоровими вас роблять звичка їсти овочі і фрукти, обмеження (а не заборона) простих цукрів, достатня кількість м'яса, риби (або риби без м'яса), яєць і молочних продуктів, перевага у виборі цільнозернових продуктів, любов до корисних жирів у межах здорового глузду, фітнес та повсякденна активність, сон (хоча б між обстрілами), відсутність (або за можливості - відсутність) стресу. 

Так, у здоровому харчуванні є і заборони:

- їжа, від якої вам фізично погано (діарея, болі, нудота);
- їжа, яка викликає алергічні реакції;
- їжа, у якої вийшов термін придатності, змінились смакові якості, органолептика, виросло нове життя (горгонзола не рахується);
- несмачна їжа.

Ось і всі пункти нездорового харчування.

А сидіти на дієті? Залиште це моделям та іншим людям, які заробляють своїм тілом. Ваша дієта - це різноманітне і збалансоване харчування, здоровий сон, адекватна реакція на стрес, прогулянки, фітнес, сім'я, робота, тварини.

Найбільша моя перемога як тренера і коуча - це коли підопічний робить фізичну активність характеристикою своєї особистості.

Проблема у тому, що люди сприймають фізичну активність як щось окреме від себе, як тягар, як обов'язок, якого в один день можна/треба позбутися.

Якщо ваша програма для вас шалено обтяжлива фізично чи психологічно, треба передивлятися програму, підходи до неї і мислення щодо процесу, бо є велика прірва між зусиллям і насиллям. Але це окрема тема.

Коли ваш спосіб життя стає частиною вас, ви тренуєтеся, активно відпочиваєте, багато гуляєте, бо це просто ваш спосіб бути і мислити. Я - жінка, я - українка, я - мама/донька/сестра, я - активна людина.

Те ж саме з вашим способом харчування. Вегани показують високу прихильність до своєї дієти, бо це не тимчасовий обтяжливий захід для них. Це просто частина їхніх цінностей та їхньої особистості, і вони просто не знають вже, як може бути інакше.

Старі звички у харчуванні чи низькому рівні активності можуть піти, як пішли у більшості з нас звички слухати та дивитися російський контент. Раніше було так, але наші цінності і погляд на світ змінився, змінилися пріоритети у споживанні контенту.

У цьому аспекті важливо також розвивати самоефективність. Самоефективність - це ваша віра у те, що рано чи пізно ваша поведінка стане такою, як вам треба, що ви маєте усі ресурси і здатні досягати мети. Самоефективність розвивається святкуванням маленьких перемог: ви вперше зробили пробіжку - круто! Ви вже декілька днів дотримуєтеся збалансованого харчування - ви неймовірні!

Допомогти у цьому може "метод зеленої ручки" - не підкреслювати червоною ручкою те, що не вийшло, а жирно обводити зеленим те, що вийшло, і сприймати усе інше (відхилення, зриви) як невід'ємну частину зміни і заведення нової поведінки.

Прийнявши рішення стати більш активними чи харчуватися краще, ви приймаєте рішення додати ще одну грань своєї особистості і, можливо, позбутися якихось інших. Поступово, маленькими кроками, через відкати і паузи, заохочуючи кожний вдалий крок, ви будете формувати нове мислення і нову версію своєї особистості.