​​В дитинстві його висміювали, били, знущалися і цуралися через те, що у нього синдром Туретта. Дітям, вчителям і навіть членам сім’ї було важко перебувати поруч із ним. У підлітковому віці багато хто вважав, що він погано поводиться навмисно, незважаючи на те, що у нього не було влади над посмикуваннями і звуками, які він видавав, особливо під час стресових ситуацій. Навіть сьогодні Бреда іноді виганяють із кінотеатрів та ресторанів.
Але історія Бреда Коена – це не про жалість до себе. Його непохитна рішучість і завзяте позитивне ставлення подолали труднощі, з якими він стикався в школі, коледжі та під час пошуку роботи. Бред ніколи не переставав іти до мети, і після двадцяти чотирьох співбесід він отримав роботу своєї мрії – став учителем в початковій школі. Головною його метою у вихованні підростаючого покоління було стати позитивним прикладом для наслідування і вірити в кожного учня, не зважаючи на недоліки і зневіру інших. У книзі «Перед класом» Бред розповідає історію свого життя, яка здатна надихнути і повірити у свої сили.

В своїй книзі "Крок назустріч" Софі Ґрегуар Трюдо пише: "Почніть ставити себе у незручні сценарії. Робіть щось, чого ви раніше не робили. Адже щойно ви ступите на незручну територію, ви почнете переживати те, чого ніколи не переживали."