Раз десь років на 7-8 ваша синхроністка замислюється, чи не спробувати їй себе в художньому перекладі, робить тестовий і видавництву він не подобається.
Тож ніколи такого не було і от знову (с)
А перекладати нонфікшен, як я виявила емпіричним шляхом, мені дуже нудно.
Тому не питайте мене, як пробитися в художні перекладачі, правда 😁

Останні кілька тижнів вас багатенько додалося до каналу, тому знову час повторити акцію "Спитай мене про що завгодно". Чекатиму вас у коментарях!

А якщо ви старожили і вже все цікаве для вас дізналися, буду вдячна, якщо ви порекомендуєте цей канал своїм знайомим. Тут немає і не буде реклами, тож зростання можливе лише за допомогою сарафанного радіо. Дякую!

Після ночі в поїзді сиджу і дивлюся на назву фільму, який незабаром перекладатиму - I Am Still. Дуже кортить написати "Я без газу", бо це прямо про мене сьогодні. А якщо серйозно, то що ж придумати? Незворушний? Спокійний? Чи просто "Я стою" (тут у голові заспівав Тарас Тополя)? А то люди у перекладацькій ФБ-групі дивуються, як це на фрілансі не нудно. З такими розмовами в голові - ніколи!

Апдейт: прийшли додаткові інструкції, назва має залишатися англійською мовою. А ми тут уже так добряче набрейнштормили!

Ох уже цей високий сезон. Телефон і месенджери розпечені від запитів, а один із постійних клієнтів обурюється, чого це, коли в понеділок спитати, чи є в мене час на тижні, його раптом немає. "А ми думали, що ви ставите нас вище за пріоритетом!" (не було такого в контракті написано, їй-бо)

Їду до Дніпра, де моє завдання - "відшепотіти" на двогодинному круглому столі для іноземного донора. Аж раптом: "ой, а у нас у Зумі ще іноземці сидять... а ніяк не зробити, щоб вони теж чули ваш переклад?"

Багатостраждальне замовлення французького синхрону в Києві, нас тут із цією мовою і до повномасштабної мало було, а тепер узагалі троє лишилося (із тих, хто реально перекладає, а не з посольства попросили чи з викладацьких пар витягли). І двоє з них у потрібну дату не можуть 😊

Ну і традиційно наприкінці травня і на початку червня в мене робота на Книжковому Арсеналі та ДокуДейзі. Бо перекладати культуру — то святе. Якщо побачите мене, а ми з вами ще особисто не знайомі — не соромтеся, підходьте, розвіртуалимося 😊

Натрапила в одному сусідньому каналі на коментар-питання, чи багато перекладачів мріють доробитися до "серйозних" структур.

Можливо, автор не мали цього на увазі,
але звучить так, наче всі інші переклади в інших контекстах - несерйозні.

Типу - біжиш-біжиш, крутишся і тупцяєшся у світі неінституційних перекладів, такий собі "добігаючий", доки не втрапиш нарешті в ООН чи Єврокомісію?

Так-от, це трохи хибна і стереотипна думка.

Кожен мій переклад важливий, цінний, і точно серйозний.

Я можу безпосередньо порівняти і з Єврокомісією, і з Європарламентом, і з ООНівськими структурами та іншими усталеними інституціями,
тому дозволю собі таке стверджувати.

Ані ставлення до підготовки, ані якість не повинні тут ранжуватися для перекладача по-різному.

А загалом - відмінність в тому, коли працюєш на всьому готовому і коли доводиться всю оргроботу самому робити.

Кого від чого пре, так би мовити.

Пам'ятаєте, у чаті питали? Колега дуже вичерпно сформулювала те, що про це думаю я.

На тему "та що там перекласти ту довідку про щеплення", і це лише в одному документі, написаному від руки:

- довідок на одну особу видано дві, і в них не збігається рік народження, хоча збігається дата. З урахуванням дати першого щеплення від туберкульозу, що робиться через кілька днів після народження, таки визначила потрібний рік;
- "руб" виявляється "рубчиком від місцевої реакції на щеплення" (scar);
- чомусь тип вакцини під час останнього щеплення від гепатиту зазначено просто як Hepatitis B, хоча попередні були Euvax. Лізу в гугл - виявляється, індійська вакцина так буквально і називається (а Euvax то корейці);
- звісно ж, оскільки написано все від руки, серійні номери того ж Пріориксу від дифтерії доводиться перевіряти за наказами МОЗу;
- друга довідка видана на тому самому стандартному "дитячому" бланку, і прямо в табличці для туберкульозу, яка йде першою, стоїть AstraZeneca без зазначення нозології. Судячи з того, що доз дві і обидві були введені восени 2021 року, на 99% упевнена, що то коронавірус, але таки перевіряю, чи нема ще яких актуальних вакцин того самого виробника. Є грип і РС-вірус, але там вводять лише одну дозу, тож таки COVID-19.

Ну що ж, упоралася. Добре, що медичні документи від руки все більше стають винятком, аніж правилом. І у друкованих лікарі допускають помилки, але там хоча б почерк розбирати не треба.

Після ранкової атаки мізків вистачає тільки на картинки с котиками, а сьогодні ще перекладати цілий день.

До речі, замовник із попередньої публікації таки надіслав матеріали :-)

Цитата від замовника щодо триденного заходу наступного тижня:

«На жаль, інших матеріалів [крім програми заходу - прим. Word4Power] не маємо і, найімовірніше, мати не будемо. Вибачте. Спікер не планує ділитися презентацією з мотивів конфіденційності. Натомість, за його словами, специфічної лексики не буде, адже аудиторія не є професіоналами у сфері аналізу даних. Колеги, які спілкуються зі спікером, кажуть, що говорить він дуже просто і зрозуміло. Наша віра у вас безмежна, тому, сподіваємося, все буде добре ❤️».

Так і живемо.

Читаю зараз автобіографію Стіва Тайлера, фронтмена Aerosmith. І цей уривок наочно демонструє, чому я завжди обираю оригінал, а не переклад. Хоча з нальоту і не розпізнаю всі алюзії, це все одно смакота.