Певне, ви чули, що півзахисник «МанСіті» Родрі є фронтменом руху спротиву збільшення кількості матчів у сезоні. Їх, справді, стає все більше і для провідних гравців світу їх кількість за сезон може перевищувати 60, враховуючи чемпіонат, всілякі кубки, Лігу чемпіонів, збірні, комерційні турніри і тп. Це ненормально з точки зору графіку людини, адже помимо самого матчу потрібен час на дорогу, відновлення, треба тренуватися, є певні рекламні зобовʼязання - коли тратити час на сімʼю та друзів? Життя сучасного футболіста - суцільний круговорот робочих днів, за які, звичайно, вони отримають хороші гроші. Але чи зарплати перекривають ці незручності? З точки зору звичайної людини - звісно, так, адже більшість з нас на роботі отримуємо значно менше, а працюємо деколи багато і тяжко. З точки зору спортсмена - ні, адже життя минає, діти ростуть, вільного часу немає, організм старіє, а з нього буквально витискають максимум. Питання дискусійне.

А от в Україні інша ситуація: кількість матчів справді набагато менша, особливо для більшості клубів. З урахуванням кубку їх загальна кількість ледь переходить за 30, а решту часу футболісти просто бʼють байдики, хоч теж і стогнуть, що важко. Важко, бо тренери заповнюють паузи тижневими мікроциклами, а також проводять збори, де дають нагрузки, як в старі-добрі часи. Тим не менш, питання це не вирішує.

Як стало нам відомо, це питання стало актуальним і для УПЛ. Як стверджують наші джерела серед клубів УПЛ - ліга і деякі клуби-ініціатори, серед яких називають «Кривбас» і «Верес», пропонують започаткувати новий турнір, умовний кубок ліги, як це є в Англії і ще в деяких країнах. Поки що формат турніру незрозумілий, адже неясно, що зможуть отримати учасники, враховуючи обмежену кількість місць в єврокубків. Наші джерела запевняють, що поки ідея досить сира і мова йде виключно про комерційний турнір, де спонсором може виступати хтось із традиційних беттінг-компаній, а матчі проводитимуть в паузи збірних. Разом з тим стверджують, що хоч ідея і видається цікавою, але більшість учасників УПЛ її не підтримують, адже не хочуть витрачати зайві кошти і не отримувати жодних нагород. Питання ще в стадії обговорення. Мені здається, що ідея точно цікава і не варто її відкидати, адже матчів справді малувато, гравцям потрібна практика, а клуби в будь-якому випадку заповнюють паузи іграми. А як ви вважаєте, шановні читачі?

Сьогодні Себальйос виглядав дуже достойно. Я чув багато позитиву від людей з «Динамо» про цього захисника, але вже думав, що шансу йому не буде. Проти «Ворскли» отримав і ніби використав.

Але яке ж невезіння! Його перебування в київському клубі мікс нефарту та непорозумінь. Я на секунду навіть злякався, його стик з Ндукве виглядав жахливо, але виглядає, що все відносно обійшлось. Сподіваємося на краще! Себальйосу - здоровʼя, а Шовковський просто зобовʼязаний дати шанс цьому легіонеру. Сьогодні його ставлення до гри було на висоті!

PS: а «Динамо» виглядає дуже якісно. Все ще по грі найкраща команда України станом на сьогодні.

?8 спостережень напередодні 1/4 фіналу Євро-2024

1. Абсолютно всі команди в світі, окрім геть карликів, навчились грати в футбол і тримати удар. Збільшення міжнародних трансферів, міграція гравців, робота іноземних тренерів, поява цифрових технологій - глобалізація зробила футбол більш конкурентним на всіх рівнях.
2.Переважаюча тенденція захисного структурного футболу над атакуючим. І разом з тим ми зрозуміли, що чисто атакуючим командам зараз непросто, особливо на рівні збірних. Їх і нема уже, особливо. Низький і середній блок, щільність і компактність, концентрація - і будь-який середняк якісно тримається перед грандом, ще й вибігає в контратаку в перехідних фазах. Важко протидіяти цій тенденції.
3. З попереднього пункту випливає ще один висновок: непрості часи для топ-форвардів (гравців групи атаки) на рівні збірних. Ми критикуємо Довбика, але гляньте на інших. Наскільки несправедливо склався турнір для Лукаку, як мучається Кейн, наскільки малоефективний Мбаппе, як гірко плаче Кріштіану. В клубах це компенсується за рахунок зіграності і підібраних партнерів, а тут - тут важче, страждають буквально всі.
4. І звідти ще один take - все більше виростає роль стандартів. Саме награні ситуації в статичному положенні - це гіперзброя на фоні цих мук. Будь-який кутовий, штрафний, якщо є відповідні гравці і проведена робота - важливіші за довгі позиційні атаки.
5. Матчі збірних взагалі не про естетику. Скоріше про емоції, патріотизм, відчуття тотального свята, чувака з саксофоном посеред натовпу німців. Відверто кажучи, в матчах ЛЧ чи провідних чемпіонатів бачиш набагато більше естетичних красивих моментів, ніж на Євро. Там і комбінації, і геніальні передачі, і зміна схем. Тут все більш вертикально і просто, все більше про те, як престижно і класно бігати по полю за свою країну.
6. Збірні все більше не про найкращих футболістів з паспортом тої чи іншої країни, а саме про найбільш вдале поєднання доступних опцій. Збірна Іспанії тому підтвердження. Звичайно, це якщо є вибір, бо якщо його нема - беруть всіх, хто є. Якщо доступно більше, ніж треба - більш доцільним є все таки підбір гравців під своє бачення, свою модель. Просто взяти топ-виконавців і кинути їм мʼячик - так не працює у більшості випадків.
7. Тренерам збірних стає все важче. Майже неможливо налагодити будь-яку гру, особливо в пресингу чи в білд-апі, де треба награвати схеми і взаємодію. Залишається сподіватися на гравців, їх майстерність, фізичну форму і мотивацію. При чому тиск на них більший, ніж на клубних наставників: умовного Тен Хаага ненавидять фанати МЮ, а Саутгейта - вся країна. Будь-який вибір заявки чи стартового складу породжує тонну критики: а чого не той, а чого не сей? І якщо в клубі можна позбавитися від непідходящих футболістів, то тут доводиться терпіти і вивертатися.
8. Важливо бути сміливим і вчасно покинути збірну. Дивишся на Роналдо і шкода: його і всіх навколо. Для вболівальників він магніт, однак зі спортивної сторони розумієш тренера і партнерів - вони його поважають, але час нікого не шкодує. Насправді, Куртуа заслуговує поваги: не має людина мотивації і сил грати за збірну - і нікого собою не мучить. Я не кажу, що Кріш не заслуговує, що він поганий футболіст чи він у поганій формі - просто вік уже такий, коли фізично португалець не може бути тим старим КР7, а іншу роль для себе він так і не прийняв. Таке людське життя, се ля ві.

Нагадаємо, що якщо ви і надалі хочете отримувати багато свіжої інформації, новин і аналітики від нашого ТГ-каналу, а також очікуєте на більше наповнення контенту - підтримуйте донатами наш проєкт

https://send.monobank.ua/jar/6USVbrKqSE

send.monobank.ua

Безпечний переказ коштів

Надсилайте безкоштовно та безпечно кошти

Відомий український півзахисник Євген Банада, судячи по всьому, продовжить свою карʼєру в Першій лізі. Хавбек, в активі якого понад 180 матчів в УПЛ, близький до оформлення трудового договору з амбітним «Лівим Берегом». Для гравця, відомого в першу чергу матчами за «Олександрію», важливо продовжити карʼєру і отримати важливу роль на хороших умовах - тому клуб колишнього власника «Олександрії» Лавренка видається хорошим варіантом для досвідченого футболіста.

?✔️5 висновків для збірної України після Євро-24

1. Тренерський штаб наробив купу помилок ?****

Перша гра - повний і цілковитий провал Сергія Реброва і компанії: не розібрали Румунію, не налаштували, не правильно вибрали склад і план на гру. По суті, тоді вже і програли Євро. І навіть зі словаками теж є до чого причепитись. Чому словаки возили нас, поки вистачило сил, який був наш розрахунок, у звʼязку з дефіцитом голів - ми ж по суті молилися на чудо, яким був гол Яремчука? З Бельгією ніби краще, але ну давайте відверто - укріпили тили, щоби сподіватися на контратаку, на шанс при стандарті. Так, у бельгійців не було моментів, але й наші моменти були несистемні. Сергій Станіславович - однозначно один із винуватців цього дійства, хоча треба і відзначити певні позитивні зміни по ходу турніру, але цього занадто мало.

2. Питання іноземного тренера стало знову актуально ?️****

І з попереднього пункту випливає такий висновок. Вкотре переконуюсь - нам вже варто спробувати з іноземцем. Дивіться на роботу Віллі Саньйоля в Грузії, на роботу Кальцони в Словаччині. Думаю, прийшла пора і для нас поглянути в ту сторону. Тим більше, за зарплатню понад 1 млн євро.

3. Атмосфера всередині делегації знову зіпсувала все ?✂️

От починають просочуватися чутки. Що Зінченко мав напруженість з Ребровим, кажуть і серед інших гравців були нюанси. І зникнення Мудрика може мати певний підтекст, і заміна Коноплі на Тимчика не випадкова. Вкотре наші прими не можуть налагодити стосунки всередині колективу на великому форумі. Ми жодних висновків не зробили після Євро-2016. Така вже наша доля.

І тут ще питання до всього цього шуму навколо. При всій повазі не розумію, нахріна були всі ці ручні блогери під час етапу турніру. Так, з точки зору епохи тіктоку - це, мабуть, круто. Але оця медійність зіграла і злий жарт.

4. Надута зірковість ??

Отже, ми прийшли і до цього. Всі ці блогери, журналісти, всі ці Романо, створили ажіотаж навколо команди. Кращі із кращих, золоте покоління. Мудрик коштує 100 млн, Судаков мінімум 150, Зінченко посміхається нам із кожної праски. І ми просто непомітили купу ігрових проблем як всієї команди, так і окремих виконавців. Ми самі набрали теплу солодку ванну і самі ніжились в ній. Похмілля вийшло дуже жорстким.

5. Сталося те, що ми заслуговували ?****

І ми підійшли до парадоксального висновку. Насправді, ця команда зіграла рівно так, як і весь період Реброва. Натужно, не структурно, роблячи шалені помилки і намагаючись швидко їх виправити по ходу пʼєси. Вилітати неприємно, але справді ситуація вийшла десь комічна, адже мати 4 очка і вилетіти - це неординарно. Тому очікувати кращого ми могли, але напевне ця банда в такій конфігурації і з цим тренерським штабом більшого не може. Одне турбує, вкотре не розумію, як вийшло, що Сергій Ребров сам собі керівник. Вся ця українська модель управління просочились і сюди: кумівство, родинні звʼязки і так далі. Оце проблема. Адже по хорошому сентиментів тут не потрібно, треба робити висновки, і я стверджую, що пошук іноземного спеціаліста - оптимальний варіант в такій ситуації.

А Євро для нас вкотре зіпсоване. Хоча справді, для нас зараз не це головне, дай Бог, отримати інші результати, інші перемоги в справжній війні.

Думаю, багато хто буде хвалити збірну за нічию з Бельгією. Я точно ні. На жаль, був великий провал з Румунією. На жаль, сьогодні зіграли недостатньо сміливо. Тому, в цілому, це невдача. Так, несправедлива, так, набрали 4 очка, вдвічі більше умовних хорват. Але…

Ми все прекрасно розуміємо. Дякуємо, що сьогодні намагалися. Але питань дуже багато. На свіжу голову спробуємо структуризувати. Це Євро вже точно без нас…

Львівські «Карпати» предметно цікавляться вихованцем львівського футболу і одним із найяскравіших футболістів нижньої половини УПЛ Віталієм Дахновським. Відомо, що сам Віталій є вихованцем ДЮСШ «Львів» Романа Михайліва і був би не проти продовжити карʼєру у рідному краї. Його нинішній клуб «Верес» націлений на продаж свого лідера, враховуючи факт, що контракт Дахновського закінчується через рік, тому зараз найкраща пора для такого трансферу.

Але у «Карпат» є, як мінімум, один конкурент. Наші львівські джерела стверджують, що і «Рух» прицінюється до купівлі вінгера, хоча начебто не готовий задовольняти бажання керівництва рівненського клубу. Враховуючи обставини, є переконання, що Віталій так чи інакше змінить влітку клубну прописку.

Сьогодні пройшла наглядова рада НК «Верес», на якій чітко прозвучала задача уникнути в майбутньому перехідних матчів і потроху покращувати результати. Перед тренером Шандруком і спортдиректором Габовдою будуть поставлені чіткі задачі. Рівненський клуб справді активно працює на трансферному ринку, будучи одним із найбільш активних в Україні станом на середину червня.

Ми вже писали, що клуб по факту домовився з Романом Гончаренком, залишилось формалізувати деталі, а ще - інформацію, що до Дмитра Кльоца проявляє інтерес «Металіст 1925». Сьогодні можемо додати, що за нашою інформацією, «Верес» з імовірністю 95% залишать бразильський захисник Жуліо Сезар і центрхав Андрій Кухарук.

Щодо потенційного підсилення, то окрім Гончаренка, виділимо, що клуб працює на зарубіжному ринку, розглядаючи деяких легіонерів. Один із них, півзахисник із Гани, який останні сезони виступав у Вірменії, Ісраель Нана Опоку, приїде до «Вересу» на перегляд. На підході і інші виконавці, про яких ми розповімо з часом.