Нагадування, що сьогодні вночі приходить Святий Миколай✨

Що писали йому у листах?

Черговий масовий обстріл чи будь-яка інша трагедія може викликати завмирання емоцій та відчуття заморожування в тілі. Вкотре нагадаю — це абсолютно нормальна реакція на максимально не нормальні події та обставини. Сьогодні, 29 грудня, чимало людей відчуває…

Черговий масовий обстріл чи будь-яка інша трагедія може викликати завмирання емоцій та відчуття заморожування в тілі.

Вкотре нагадаю — це абсолютно нормальна реакція на максимально не нормальні події та обставини.

Сьогодні, 29 грудня, чимало людей відчуває подібне. Проте навіть без масових атак у вас може бути така реакція на якісь інші новини, які з певних причин можуть зачепити саме вас.

І такі реакції неможливо передбачити, бо не знаємо, що і де нас зачепить.

Але поради з самовідновлення в такі моменти на всі випадки життя — прості і базові:
?зосередитись на диханні. Повернути фокус уваги на нього, опускати повітря в груди і живіт глибше. Бо часто в мить завмирання ми перестаємо дихати.

Налаштовувати це глибоке дихання стільки, скільки потрібно саме вам. Комусь буде достатньо 2-3 хвилини, комусь треба більше. Ваше тіло вам підкаже скільки саме вам — достатньо.

?дати тілу тепла.
Найпростіший варіант — випити теплого, ледь солодкого чаю (можна з медом). Якщо ви не вдома — одягнути ще один шар одягу, шарф. Розтерти долоні, вуха.

Фізичний холод у тілі підсилює тривожність. До прикладу, я про себе знаю, що мені нормально, коли холодні вуха. Але дискомфортно, коли холодно в шию чи ноги.

В домашніх умовах — довше приймати теплий душ/ванну, або хоча б погріти ноги та руки у теплій воді.

В ідеальних умовах — масаж з теплою олією та зігріваючими ефірними оліями (розмарин, до прикладу). Навіть якщо ви розітрете собі стопи перед сном і одягнете теплі шкарпетки, вам і емоційно стане спокійніше.

?максимально повертатись у тіло — проплескати долонями по плечах, грудях, стегнах, ногах відразу.

Відкрити кілька разів широко рот — у момент заціпеніння часто не помічаємо, як стискаємо щелепу до скреготу зубів.

Це ж саме можна зробити в душі — не приймати його на автоматі, а доторкнутися до всіх частин свого тіла. Це не історія про оцінку тіла, це історія про контакт з собою: моє тіло є тут і зараз — я є тут і зараз.

Сюди ж відносимо спорт, масаж, лазню, хамам — все, що допоможе саме вам.

?їжа — особливий пункт. Проста, тепла, не важка, звична вам. Можливо, знайома і улюблена з дитинства — картопля пюре з котлеткою зараз буде ідеальним рішенням.

Думаю, вам знайомий вислів «не можу це перетравлювати» — коли ми проживаємо такі складні емоції, наше тіло може не справлятися з додатковими навантаженнями і не мати зайвих сил на це.

?дати горю місце, простір і час.
По можливості — не втікати з цього стану. Навіть якщо це просто сидіти і дивитись в одну точку — дати собі цей час.
5 чи 10 хвилин. Скільки можливо в конкретній ситуації.

Не вимагати від себе після таких потрясінь ефективності, досягнень. Чи, як зараз, святкового чи якогось спеціального настрою.

Відкласти не екстрені справи. Уникнути контактів, які виснажують.

?а далі — вже за ситуацією: повертатися до життя, діяльності, роботи. По мірі сил і можливостей.

Якщо ж ви маєте свої способи справлятися з такими ситуаціями — згадуйте їх. І складайте власний список ритуалів на такі випадки — на жаль, їх нам доведеться проживати ще не раз.

Але поряд з тим, ваші власні ритуали — це ті опори, на які можете спиратись, коли весь світ руйнується.

#записки_Доули_Смерти