Преколи нордичного календаря

Прийнято вважати, що йоль - це зимове свято зимового, понімаєте, сонцестояння, і що відзначають його у ніч з 22.12 на 23.12 і потім ще кілька днів. Але, схоже, так було не завжди. З саги про Хакона Доброго зокрема відомо, що раніше йоль святкували у середині зими - а це в нас виходить (залежно від методики обчислення) у період між 6 і 12 січня. Ніяк не на грудень. У грудні з прив'язкою до різдва повелів святкувати якраз Хакон.

З іншого боку, в середині січня у нас є інше зимове свято - тораблот. Його, якщо не помиляюся, починають святкувати у 20-х числах січня. Тобто - ну теж десь у середині зими.

При всій пошані до Хакона доброго, запроваджена ним норма мала діяти лише у Норвегії, вірніше в тій її частині, яку він сяк-так контролював. Між тим бачимо, що і в інших шкандинавських краях йоль/юле етс. відзначають якраз в районі різдва Христового. Це що виходить, всі взяли на озброєння методу Хакона конунга? Огого він молодець.

Можливо, йоль і торраблот - це спочатку було одне й те саме, і щоб відучити народ блотувати, конунги-хрестителі перенесли його на Різдво і потім ці свята злилися, як і планувалося? А чи може, не було ніякого торраблоту і це тупо кабінетний конструкт доби романтизму? А може, у різних народів просто по-різному називалося зимове свято?

А може, Сноррі та його джерела добросовісно помиляються, і календар був влаштований спочатку так, що зима починалася на всередині жовтня, а на його початку, і тоді ймовірно, що йоль таки від початку був прив'язаний до зимового оцього всього? З іншого боку - знову ж таки, скандинави не те щоб були дуже сонцепоклонниками, щоб залізно прив'язувати свята до сонячного циклу...

Чесно кажучи, мені це все нагадує дискусію в середовищі ірландських монахів, коли нам святкувати Великдень і чи не послати на нафіг Рим із його вимогами ????

Прекрасний матеріал про богиню Снотру

А, миленька, вот ти гдє!
Ну, скоріш, сестри, сідайте,
Меду рюмку наливайте.
Как діла?

Верданді

Діла хуйові.

Урд

Як там наши, всі здорові?

Верданді

Бальдр здох, сказився Тор,
А у Одіна запор.
Щас я ґальдром занімаюсь
І для блага я стараюсь.
Показать?

Урд

Ну шо ж, давай.
Он ідьот Шарій-вафляй.

Входить Толік Шарій, зроблений з двух дерев’яних довбойобів. Вмєсто жопи в нього голова, якою він часто блює.

Верданді (робить руками пасси, гіпнотізірує Шарія взглядом і приговарює)

Рукі тьоплі, ногі слаби,
Хуя нєт, а грудь як в баби,
В галавє стирчать два рога,
В серці смутная трєвога,
В фйорді гарно іскупатись,
Потім з тролями їбатись!

Шарій загіпнотизовано стирчить посеред норнського хазяйства, потім раптово агресивно мичить і кидається на Верданді, як скажена корова, всхрапуючи і бодаючи землю. Верданді тікає.

Скульд

Цей от ґальдр корисний дуже,
У хазяйстві вєрно служить,
Злакі мощно прорастають
І надої возрастають!

Урд

Ну а ти що робиш щас?

Скульд

Пісню я пишу как раз
О містіческом массаже,
Лєчіт всьо, безумство даже,
І судьбу саму плохую
Замєняєт на другую.
От вазьмьом, к прімєру, вас.

(показує на Еґтера)

Ви по жизні підорас.
От массажа це праходіт,
Но другая фюльґ’я входіт.
Ми водою окропляєм,
Ймення інше називаєм,
Стали ви тепер мудак,
Зато маєте стояк
Й від недолі ви здоровий...

Урд

Якщо örlög в нас суровий,
Ця хуйня нам нє паможет.
Лиш сокира тока зможет
Врятувать нас од біди.

До норни Урд приліта орел Хресвельґ і сре їй на голову.

Урд

Ліпше в Швецію лети!

Орел

Када я служив в СС,
В нас там тоже був ексцесс.

Урд

Йотун цей всєгда со мною.
Наклювався много гною.
Трошки он дурной із того,
Нє стєсняйтєсь, раді бога.
Щас устроїмо ми вейцлу!

Скульд

Буде щас магічне дєйство!

Урд

Еґтере, давай музи́ку!
Веселіше держи пику!

Еґтер виносить арфу і хуярить по струнах. Зі струн іграє німецька музика гурту Ін Екстремо з ранніх альбомів. Входить норна Верданді з чарівним посохом і робить ним різні фігури. Скульд, Урд і Еґтер стоять по стійці смирно, викинув праві руки вперед. Перед ними в колоні по чотири проходить військо істот із покаліченими судьбами, в числі яких Толік Шарій і разні інші потвори. Замикає шествіє отряд хундінгів - дітей собаки Манаґарма і сестри ярла. Слідом за всіма іде Ґюльві. На його обличчі вираз безмежного блаженства.

Завіса.

До речі зауважте, як мова змінилася. Чесно кажучи, я не доберу, чи це староскандинавська (олднорск), чи вже готландський варіант - ну вимбачте, не хватає компетенції, знаєте точно - пишіте. А напис там такий:
ᚲᚱᚨᚾᛁ:ᚲᛆᚱᚦᛁ:ᛆᛚᚠ:ᚦᛁᛋᛁ:ᛁᚠᛏᚠᚱ:ᚲᚴᛆᛚ:ᚴᛁ:ᛚᛆᚴᛁ:ᛋᛁᚿ
Ну окей, це я його так бачу, старий і сліпий.
читатися воно має тако:
KRANI KERÞI ALF ÞISI IFTIR KAL KI LAKA SIN
Перше слово - це ніякі не крани, а Крані, він же, на думку дослідників, Ґрані - чоловіче ім'я (так звали коня Сіґурда). KERÞI - це наше gærði "створив". ALF - це не прибулець із Мельмаку, а спотворене half, воно ж hvalf - "пагорб", тут - "курган". ÞISI - це по нашому þessi "цей", IFTIR - eptir/eftir "після, за", а от KAL - це не какульки і, гадаю, не капуста, а можливо Карл (КАРЛ!), або Каль, або й Коль (Гельмут Коль, Гельмут Льонь, нормальне чоловіче ім'я, тільки не понятно, чому не у відмінку). KI LAKA мало бути FI LAKA, fe-laga від felagі "зв'язаний майном", товариш, побратим. Ну і SIN він і на Березані sinn - "свій".
Не дуже схоже на мову, якою записані відомі нам ісландські саги, чи не так?)

Це по нашому називається skyta⛵️ Скорость охуївающа!?

Текс, я точно знаю, що тут є жосткі локіанці. А коли ласка, писніть сюдою в коментарі, а які ви знаєте свідчення культу Локі, вклоніння Локі, Локаблоти? Можна і з пізніщої традиції, і з фольклору. А я буду крепко влячний!