Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що саме лежить в основі великих змін у суспільствах? Що стоїть за тим, як людство крок за кроком відходило від магії та міфів і приймало раціональне, наукове світосприйняття?

Макс Вебер назвав цей процес “розчаклуванням світу” – поступовим відмовленням від чарівного бачення реальності та переходом до секулярного розуміння соціальних та історичних явищ.

Проте чи завершився цей процес? Як він продовжує впливати на нас сьогодні?

Ось про це ми і будемо говорити в Київській школі державного управління ім. С. Нижного на лекції-дискусії “Розчаклування світу та еволюція суспільств”.

15 листопада Київ, вул. Добровольчих Батальонів, 10

Деталі за посиланням

Мабуть жоден святий не мав такої посмертної слави на християнському Заході, як Мартин Турський.

Його день святого відзначають 11 листопада (католики, лютерани та деякі православні церкви) та 12 (25) жовтня (православні).

Він є одним із п'яти католицьких покровителів Франції (святий Ремігій Реймський, святий Мартин Турський, святий Діонісій Паризький, свята Жанна д'Арк, свята Тереза ​​з Лізьє).

Мартин був офіцером римського війська в Галлії, єпископом міста Тур (Франція), засновником капеланства.

Під час військової служби, він у люту зимову холоднечу зустрів жебрака і щоб зігріти його віддав йому половину свого плаща - «капи». Вночі уві сні побачив Христа, одягненого в його плащ (лат. cappa), який сказав: «Дивіться, мене Мартин одягнув!».
Пізніше друга половина плаща-капи святого Мартина стала предметом вшанування. Для неї був створений похідний храм, який назвали «капелою» (лат. capella; укр. «каплиця»), а священика, який служив у цьому храмі, почали називати capellanus - капелан.

Після звільнення з військової служби і з кількома колишніми військовими товаришами заклав перший монастир у Галлії, пустинь Лігуже (Ligugé) біля Пуатьє, який існує донині, ставши родоначальником галльського (французького) чернецтва.

(Не забуваймо, що тодішня Галлія християнське просвітництво прийняла від Іринея Ліонського, учня Полікарпа Смирнського, який, у свою чергу, був безпосередньо пов'язаний з апостолом Іоанном Богословом).

За піклування про хворих, жебраків та голодних Мартин Турський отримав від народу додаток до імені — «Милостивий».

Його життя (чернецтво в поєднанні з активним місіонерством та милосердям) послужило взірцем для всієї агіографічної літератури та надихнуло на аскетичний подвиг багато поколінь християн Європи.

Всечесніших отців-капеланів зі святом!

#Martin_of_Tours
#Martin_the_Merciful

Сьогодні у правознавців професійне свято - День юриста.

Вважається, що саме 8 жовтня в 1016 році Київський князь Ярослав Мудрий видав “Руську правду” - перше зведення законів, складених на основі давньоруського звичаєвого права.

Крім того “Руська правда” є пам'яткою української мови, оскільки найбільшою мірою відобразила її специфічні риси.

Тому не забуваймо, що право, як система загальнообов'язкових правил поведінки (норм), пов’язане з іншими соціальними нормативами, що діють у суспільстві та започатковують свій авторитет на інших джерелах (звичаї, традиції, релігійні розпорядження тощо.).

Адже для кожної держави та типу суспільства характерна власна специфіка, обумовлена історичністю розвитку, географічними, культурними, релігійними та соціально-економічними особливостями.

Тому кожен народ у ході своєї історії створює власну правову модель, засновану на особливій культурі, філософії, релігії...

Ці моделі відображають логіку розвитку даного народу і покликані упорядкувати життя суспільства, надати йому раціональність та гармонію.

Але кожен народ розуміє цей порядок по-своєму.Тому раціоналізація та гармонізація суспільних відносин у праві в кожному конкретному випадку набуває своєї унікальної форми.

Це і є завданням наших правознавців - в створенні, реалізації та забезпеченні правових норм, як фундаменту розвитку українського суспільства.

Зі святом!

Як там у Енштейна? - "Все в світі є енергією. Енергія лежить в основі всього. Якщо ви налаштовані на енергетичну частоту тієї реальності, яку хочете створити для себе, то ви отримаєте саме те, на що налаштована ваша частота. Це — не філософія. Це — фізика".

Доброго ранку всім! Налаштовуйте свою частоту позитивно.

29 вересня 1547 р. народився Мігель де Сервантес — великий письменник, автор всесвітньо відомого роману «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі».

Сервантес має непросту долю - воював, втратив руку, був у рабстві, тікав, мандрував, бідував...

Писати почав у 38, але без особливого успіху, а «Дон Кіхота» написав, коли йому було вже за п'ятдесять.

Ось саме в образі Дон Кіхота йому вдалося створити те, що не кожному письменнику вдається.

Людину - неймовірну смішну, але яка задає висоти духу, шляхетності, безкорисливості та любові.

Не знаю. Мабуть Дон Кіхот неможливий, але він спонукає всіх нас ставати трішки кращими.

А може Сервантес просто описав найкращі моменти своєї власної душі.

Але в дитинстві мені так хотілося чимось походити на Дон Кіхота...