Одеські бабусі мали чекати новий тролейбус але раптом вигадали портал через якого пропихують свої кравчучки

пасе півмісяць-падишах
отару кремових овець
скавчить квадроберська душа
і тягне повідець

туди де вікон каламуть,
будинків цегляні сади
туди де в підворотнях суть
на запах не знайти

світанку лазерна указка
очей вологий перламутр
повір всі люди ходять в масках
хоча й не носять хутр

жовтень, -24, Звіринецька

#ptašyne

#kunstobjekt
бібліоневроз

скінчилась дефенестрація книжок,
рештки чтива згорнули на купи:
справдились мрії закоханого палія,
дим виїсть очі пагорбам праведним.

покладу порожню тарелю до
холодильника
й нарочито не зачиню його, вірячи,
що знайдеться той, хто все виправить.

...не стаючи на облік, ви спричиняєте
опади у розмірі доби очікування на зв'язок.
за це дротові навушники прикують вас до землі.

Уявні спогади

Тебе не буде в моїх щоденниках
Так, як мене не буде в твоїх
Іноді я уявляю, як це могло би бути
Триматися за руки на численних літературниках
Цілуватися у старих ліфтах
Запускати пальці у волосся від пристрасті
Триматися одне одного у метро
Розглядати тебе, поки показуєш мені місто
Ловити погляди на вулицях
Бігати
Разом
За тобою
Від тебе
Рахувати твоїх коханок
Казати щось про мовну політику, політичні вбивства, національну свідомість, атмосферу міст, якість верлібрів, творчі тусівки
І вдавати, що є зараз до цього справа
Що не хочеться використати рот інакше

Нічого з цього не лишиться у щоденниках
Лише марення
Уявні спогади потенційного життя
Як уривки рядків, що приходять в голову
Але ні з чим не римуються

Губи губляться
Фрустрація замінюється алітераціями
Міський рельєф м'якими пагорбами провінції
Зруйновані ворота — неприступною фортецею

Коли вчергове бігтимеш вулицею
Долаючи дистанцію а до б
Зупинись на секунду
Згадай про мене

21.07.24

/Київ/

КОМЕНТУЮЧИ ЗАЇБАВШУ ОДНОМАНІТНІСТЬ ПТАШИНОГО

Повечірняя імла
Поножівʼя в переході
Пахне рибою й гівном
Харашо в краю радном

#Toljam

Яка ж ти прекрасна
коли мовчиш
коли не метушишся в істериці
не ховаєшся за барною стійкою
не заливаєшся базарним сміхом
не хаєш скислими прокльонами
не світиш найпорнографічнішими вулицями
Одесо
стара ти хвойдо
твої будинки пахнуть пахлавою
твої платани спітнілі дороговкази
твої безхатьки
співають найпрекрасніші псалми
усі вигадані мови мріють
аби ти їх бодай раз почула
нене
ти прокрустове ложе імперії
твої генератори
всі гудуть у ля бемоль мінорі
котячі очі ліхтарі твої
парки розхристане тіло твоє
море кров твоя чорна
часточки твого серця
із проскур фалафелю виймаю

--------------------------------------------------------
Апокрифи:

— Пахнеш, як колись навесні, коли повертаєшся пʼяненька і щаслива
— Пахнеш всюди, як ніби хтось дуже сильно накурив капітан Блек виноградний
— Пахнеш поверховим символізмом початківця в сторону Тичинівського кларнетизму
— Пахнеш димом та лаймом
— Пахнеш провокацією, розводняком і садомазохізмом

#ptašyne

27-28 липня

краплинні читання — вільні протестні поетичні читання без заздалегідь визначеного списку виступів, що існують вже більше 7 років, а цього місяця ставлять особистий рекорд — 7 міст водночас.

Почитати свої/не свої тексти та спробувати себе в мистецтві перформансу має можливість кожен та кожна без реєстрації та смс (виняток — місто Кам'янське, посилання на реєстрацію, вартість смс за тарифами вашого оператора)

Послідовність виступів визначає не координаторка чи ведучий, викликаючи декламаторок, а бажання самих учасниць! Модерація на події відбувається за допомогою двох маркерів (або інших однорідних предметів) — один в руках у людини, що виступає, інший — у тієї, хто буде наступною.

Так в кінці виступу треба віддати маркер далі: він опиниться у тієї, хто буде читати-виступати через одну людину (бо наступна вже визначена іншим, другим, маркером).

*Київ шукає тіні, тому використовує пораду з маніфесту: в разі дощу чи палкого сонця переміщатися в арку біля інсталяції «Форма світла».

В Харкові вірогідні поетичні опади у вигляді англомовних текстів, адже в галереї «Творче Нежить» в той же день проходить English Speaking Club, а події там часто відвідують англомовні волонтери-іноземці.*

27-28 липня

Іс. 60:2

бо темрява землю вкриває
а морок народи
періоди напіврозпаду
терміни відбудови
це час що воскрешає мертві мови
час що переписує початкові коди
співає море і плаче
море
а пращури хитають хмари
плечима підпирають сонце
і розверзаються ротові порожнини гір
-кі трави блідніють хворобливо
перестáрілий вовчий пастир
виходить збирати ясир
насувається злива
чуєш кажу
бо

#ptašyne

#kunstobjekt
matres non lectionis

квіткоголові не вітаються зі мною,
в обійми йду дерев синьоволосих.
засіяв жалем клумбу —
щось навіть й виросло.

йдуть геть сонцестояння непомічені,
млинок для кави, його сухий кашель,
дощі проводять свої слідчі дії.

без усілякого жалю
топлю години в ямі сну.
вічне повернення до напівпідвалу.

#kunstobjekt
нехтуючи

видно — руки ці не тягнулися до інструменту.
поки клавесин витинає гаївку
на урочистостях зубного болю,
стань до танцю з неодноразовими чарками,
набряк вечора — звичне явище
після процедур.

зупинися в тамбурі вагону,
навіть води площину вдасться
здаля уявити як tabula rasa,
чужорідні пасма виймав з волосся —
снів хазяїн у товщі розчину
не певен в моїй присутності.