🌱 KSE Агроцентр опублікував новий квартальний Огляд ринку землі в Україні

Окрім регулярної частини, де ми розглядаємо, що відбулося на ринку за цей квартал ми також розглядаємо дві спецтеми, що базуються на результатах моделювання.
Сьогодні ми представляємо вам основні результати моделювання, тоді як невдовзі вийде окремий пост з основними трендами на ринку землі в третьому кварталі 2024 року.

✏️ Спеціальна тема 1: Як відкриття ринку землі для юридичних осіб впливає на ціни
Юридичні особи платять за сільськогосподарську землю більше, ніж фізичні особи. Якщо врахувати всі угоди, то юридичні особи в середньому платять на 47% більше. Однак, оскільки чимало угод проходять за цінами, що дорівнюють нормативній грошовій оцінці (НГО), є підозри, що ціни у таких випадках можуть бути штучно заниженими. Тому ми також проаналізували тільки ті ділянки, що продавались за цінами на 2% вищими за НГО. У такому розрізі виявилось, що юридичні особи платять на 17% більше, ніж фізичні особи, з урахуванням інших факторів.

Інші важливі фактори, що впливають на ціну землі:
🔹 НГО: Збільшення НГО на 1% підвищує ціну землі на 0,52%.
🔹 Орендна плата: Зростання орендної плати на 1% піднімає ціну на землю на 0,21%.

Цікаво, що відкриття ринку для юридичних осіб також підвищує ціни на ділянки, які купують фізичні особи, приблизно на 9-10%.

✏️ Спеціальна тема 2: Як переважне право впливає на ринок землі
Переважне право купівлі землі дозволяє землевласнику отримувати пропозиції по викупу ділянки від будь-кого на ринку, але зобов'язує запропонувати викупити землю поточному орендарю на тих самих умовах. Наш аналіз показує, що переважне право збільшує шанси орендаря купити землю, але водночас знижує ціну землі, призводить до неефективного розподілу ресурсів та зменшує загальний рівень добробуту.

📄 Повний звіт доступний за посиланням
🌱 Сайт проєкту "Земля Незламності"

Свіжий випуск квартального огляду ринку землі і дві цікавезні теми (вплив юросіб на ринок та вплив переважного права на купівлю).. і що цікаво, результати - "як по книжці"

Дослідження “Бізнес-пульс. Україна” допомагає розробляти реформи та програми підтримки українського бізнесу

«Бізнес-пульс. Україна» — регулярне опитування українського бізнесу, яке проводить KSE Агроцентр спільно зі Світовим банком.

*✏️ *Ми прагнемо з'ясувати, як змінилося бізнес-середовище від початку повномасштабного вторгнення. Що потрібно бізнесу? Як можна допомогти підприємцям?

Результати опитування допомагають формувати політики та програми підтримки українського приватного сектору, зокрема майбутню “Resilient, Inclusive and Sustainable Enterprise Program for Results” від Світового банку обсягом $550 млн.
Незабаром стартує новий етап опитування. Дізнайтеся більше про “Бізнес-пульс” та результати дослідження на нашому сайті

Байден/Гарріс/демократи зазнали поразки від Трампа/республіканців ще 24 лютого 2022 року, коли дозволили росії вторгнутись в Україну (я тут не виношу за дужки роль нашого керівництва)... Україна своїм героїзмом дала шанс Байдену, яким він НЕ скористався, а продовжував гратись у свої війнушки.

Так, саме дозволили. Я писав про це, спираючись на Боба Вудварда та його книжку "Війна". Що трапилось в лютому 2022-го? Так, згайдайте як світові ціни на продовольство зросли в два рази фактично на другий день після вторгнення. Причому це потягнуло за собою ціни і на товари, які ніби то не мали зазнати впливу, бо проблема в нас була з експортом зернових та олійних/олії. Ми про це окрему статтю писали. Тоді інфляція в США перевалила за рекордні 10% річних. А люди звичайні переважно думають в термінах свого доходу і достатку. Демократія - це добре, але як на рахунок власного шлунку та комуналки? Звичайно, добре бути розумним в ретроспективі, але це урок. для штатів в першу чергу, для слабких і мутних лідерів

шкода/користь регулювання - в продовження попереднього посту і слів президента. Ми також всередині викладачів КШЕ ведемо дискусію про використання ШІ в навчанні, написанні дипломів і тд. Одна група дуже обережна і за певні обмеження, бо умовно "ми так не робили". Хоча прецеденти серйозні є: є випадки, коли студент/ка здає дослідницьку пропозицію на диплом, а потім просто сам/а не може розповісти про що саме ця пропозиція. Інша група - максимально ліберальна до ШІ група (до якої і я належу), щоб включати "регуляцію", лише коли зрозуміло, в чому проблема і які наслідки, і не фокусуватись на наших здогадках про можливі майбутні проблеми.

Наша здатність передбачити наслідки нових технологій наперед вкрай обмежена. Гарний приклад в статті того ж Джона Кошрейна на цю тему (дуже раджу ознайомитись): уявіть собі, чи зміг би регулятор, дивлячись на літак в 1910 році, придумати довгострокове превентивне регулювання безпеки, набуте через досвід (і нажаль ціною багатьох життів), для Боінга 737, не вбивши саму технологію/галузь? Відповідь - очевидна, як на мене.

В догонку по транспорту, євроінтеграційна готовність по аграрному сектору виглядає таким чином: за сукупністю також поки що двійка (за п'ятибальною системою).

Зокрема:
Аграрний сектор та сільський розвиток - одиниця (early stage of preparation)
Харчова безпечність, ветеринарія та фітосанітарія - трійка (moderately prepared)
Аквакультура - двійка (some level of preparation)

Але певний прогрес є. В Єврокімісії оцінюють прогрес за 6-ти бальною системою. І в нас за сукупністю я б оцінив як задовільно, зокрема:
Аграрний сектор та сільський розвиток - 4
Харчова безпечність, ветеринарія та фітосанітарія - 4
Аквакультура - 5

Коротше, ще дуже і дуже багато роботи для державної махіни.

Вийшов черговий звіт по Україні за 2024 рік в рамках Пакету розширення ЄС. Минулого року я писала, який прогрес був в України в сфері транспорту (оцінка 2 з 5), тож давайте подивимось, що змінилося за рік. (Спойлер: нічого не змінилося, третій рік поспіль тут оцінка 2 з 5.)

Національну транспортну стратегію до 2030 року так і не оновили. Тож в звіті закликають її таки оновити та почати впроваджувати. Також потрібно прийняти та почати впроваджувати Стратегію розвитку та розширення прикордонної інфраструктури з країнами-членами ЄС та Молдовою.

В автомобільному транспорті значних реформ так і не дочекалися. ЄК пише, що немає закону, який би узгоджував послуги автомобільного транспорту зі стандартами ЄС. Для ЄС важливо, щоб була справедлива конкуренція і однакові правила гри. Також наголошується на виконанні Стратегії безпеки на дорогах і на тому, що однаково важливі безпека інфраструктури, автомобілів, користування дорогами та догляд після аварій. Нагадують, що потрібно ратифікувати Міжавтобусний протокол (Interbus Protocol).

В залізничному транспорті прогресу ніякого немає, бо закони не приймаються, хоча й відзначається часткове узгодження з технічними стандартами ЄС. Досі немає незалежного регулятора. Знову наголошується, що потрібно прийняти закон про залізничний транспорт, щоб створити конкурентний ринок, а також необхідні інституції типу незалежного органу з безпеки. Окремо згадується необхідність відділення управління інфраструктурою від залізничних перевезень.

В морському транспорті відбулося відродження завдяки Українському морському коридору, але прогрес в гармонізації з морськими принципами ЄС, в тому числі щодо державного контролю портів та моніторингу руху суден, був мінімальним. Морський сектор України погано дотримується нормативних вимог та стандартів безпеки.

У внутрішньому водному транспорті розробляють та впроваджують регуляції для поліпшення безпеки навігації та функціонування ринку. Україну похвалили за включення в роботу по Стратегії дунайського регіону та двосторонні угоди з прибережними державами. Але написали, що потрібно продовжувати працювати над виконанням всіх необхідних вимог щодо визнання сертифікатів на внутрішніх водних шляхах.

У повітряному транспорті продовжується нормативне узгодження з авіаційними правилами ЄС. Проте перегляд списку транспозиції Угоди про Спільний авіаційний простір ще не почався, а пора б.

По мультимодальному транспорту прогресу 0.

І окремим пунктом винесено, що Україна повинна досягти значного прогресу у узгодженні свого законодавства з правилами ЄС щодо прав пасажирів, особливо у сферах автобусних перевезень, а також прав осіб з обмеженою рухливістю.
#вступ_до_ЄС #залізниця #авто #пасажири #безпека #море #авіа

Гарний саммарі прогресу по євроінтеграції по транспорту. Поки що 'сідайте - вам двійка'))

🐟 Хоча сектори рибного господарства та аквакультури часто залишаються поза увагою, вони є важливими для економіки України. Війна порушила ланцюги постачання та доступ до морських ресурсів, але інтеграція до ЄС відкриває можливості для відновлення та зростання.

31 жовтня з ініціативи Міністерства аграрної політики України KSE Агроцентр проведе експертне обговорення викликів і перспектив розвитку цих галузей в умовах війни та євроінтеграції.
Експерти розглянуть, як співпраця з країнами ЄС може сприяти модернізації галузі та відкрити нові можливості на європейському ринку.

Серед учасників панельної дискусії:
• Марія Богонос, KSE Агроцентр (модератор);
• Віталій Головня, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України;
• Ігор Клименок, т.в.о. Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм;
• Крістоф Ван де Вейер, співробітник з економічного аналізу, ринків та оцінки впливу, Генеральний директорат з морських справ та рибальства Європейської комісії;
• Анна Чукліна, експертка сектору рибництва, Голова Державного агентства рибного господарства України у 2020 р.;
• Василь Коваленко, доцент кафедри аквакультури Національного університету біоресурсів та природокористування України;
• Дмитро Загуменний, очільник Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів».

📅 Дата: 31 жовтня
⏰ Час: 14:00
🌐 Формат: онлайн (Zoom, синхронний переклад українська-англійська)

Долучайтеся до обговорення та реєструйтесь за посиланням