Ситуація на ринку сирого молока в жовтні в Україні знову схожа на панічну. ~~Давно такого не було~~, рівно рік тому ми бачили схожу динаміку, але сьогоднішні причини (і наслідки) все-таки відрізняються від минулого сезону.

Як і минулої осені, велика кількість факторів, які впливають на ціноутворення для сировини в Україні, обернулись бичачою (зростаючою) стороною. Вже зараз зрозуміло, що жовтнева річна інфляція ринку сирого молока буде в районі +35%, для молока с/г підприємств позначка може сягнути +40% (останній раз такі високі річні цифри фіксувались в 2016-17 роках – запам’ятайте ці дати).

Якщо не вдаватись в деталі, то головною причиною такого подорожчання сировини є динаміка європейських цін на біржові товари, що через торгівлю (експорт) призвела до стрибку вартості українських товарів (на порівняти – річна інфляція українського масла-моноліт в жовтні складе +60%). Це все відбувалось на тлі впливу липневої спеки на зниження пропозиції сировини, про що детально писалось тут і тут.

Крім експортної потреби також фіксуємо попит на сировину від операторів, які орієнтуються на внутрішній ринок. Так в чому різниця з минулим роком запитаєте ви? Ситуація відрізняється «фіктивним» попитом для внутрішнього ринку – ми бачимо запуск нових ліній, товарів, та навіть заводів, які були на паузі, але, на відміну від минулого року, ми не спостерігаємо приросту кількості населення та фіксуємо зниження купівельної спроможності: інфляція молочної полиці та погіршення економічної ситуації.

Цей пузир підтверджується «з полів»: попри відсутність операційної рентабельності майже у всіх виробників свіжої та сирної категорії, ми бачимо масові дисконти в магазинах, хоча в такій ситуації оператори навпаки, відмовляються від акцій. Пропозиція товару вище за існуючий споживчий попит. Тому й рітейл легко шантажував умовами співпраці, а переробники далі піднімали ціни на сировину та планували подорожчання в опті на наступні 3-6 місяців вперед.

Але пузир має скоро лопнути. Вплив експорту на ціноутворення для сировини в цьому році максимальний з 2017 року (2022 був виключенням з правил по зрозумілим причинам), а його перспективи з поточною собівартістю виробництва та корекцією цін в ЄС у наступні місяці під великим сумнівом. Внутрішній попит в середині країни вже стагнує, а, враховуючи те, що молочна продукція вже серед головних драйверів споживчого кошика, заплановані підвищення відпускних цін для наступних місяців будуть скорочувати обсяги внутрішніх продажів.

Проте під пузирем спочатку би закладав не падіння закупівельних цін на сире молоко (які все одно повинні скоро відкоригуватись вниз, принаймні до комфортних для експорту значень), а ризики для окремих переробників – висока вірогідність, що цю зиму пройдуть не всі, принаймні з листопада-грудня багато хто зрозуміє, що довго накопичувати «мінуса» не вийде.

З додатковим «цифровим» підтвердженням моїх роздумів пропоную ознайомитись в наступному пості, де проаналізуємо динаміку молочних індексів Інфагро з прогнозом до кінця року.

Добрий ранок.
Трішки про внутрішні рухи в ЄС в аграрному секторі. За ініціативи Австрії, яку підтримали Литва, Польща, Словаччина, Чехія, Фінляндія і Греція, в Раді ЄС пройшла дискусія позавчора щодо майбутнього сільського господарства Євросоюзу. Як ви розумієте, нас це стосується тепер напряму.
Це можна розглядати як підготовку до формування нового складу Єврокомісії, що теж для нас буде важливо. Хто буде займати керівні посади в директоратах, які є ключовими для нас з точки зору перемовин про вступ.
В записці, яку готували міністри вище названих країн, багато пунктів. Але я виділю лише найважливіші:
1. Зниження рівня бюрократії, особливо надмірного регулювання в екологічній сфері. Стратегія Зеленого Курсу має залишитись, але тактичні підходи мають бути змінені, бо існуючі зараз політики скоріш демотивують фермерів приймати участь в екологічних схемах (в хорошому, не українському сенсі))).
2. Викиди вуглецю в сільському господарстві можна зменшувати без втрат для виробництва лише до певного рівня, тому що є природні процеси, які відповідальні за ці викиди. Тому це варто врахувати в Emissions Trading Scheme (ETS) для агро.
3. Ну і да. Продовольчий суверенітет. Нове слово в європейському словнику, яке мені особисто подобається. Якщо коротко, то позиція міністрів така: цілі Зеленого Курсу до 2050 року – це прекрасно, і ми маємо на них орієнтуватись. Але продовольча безпека і суверенітет, які зафіксовані в стратегічній аґенді ЄС на 2024-29 роки, вимагають корегування курсу.
4. І ми нещодавно обговорювали з Олександром Віталійовичем Жемойдою тему регуляції вирубки лісів, так от міністри просять відкласти впровадження нового європейського регламенту проти вирубки лісів (EUDR), заплановане на січень 2025 року, наголошуючи на «непереборних викликах» для держав і компаній, які бажають виконати його.
Будемо слідкувати далі.

Спека, безумовно, погіршує ситуацію на ринку сирого молока в Україні. Мої тези (адаптовані) зі звіту за минулий тиждень для клієнтів Інфагро:

• Здешевлення фуражу на внутрішньому ринку та перспективи росту закупівельної вартості молока змінили тренд операційної рентабельності виробництва та мали б стимулювати вихід молока в середньостроковій перспективі, проте поточна спека нівелює економічні плюси - пропозиція сировини буде однозначно скорочуватися (швидше за нормальну сезонність).

• Враховуючи нестабільну роботу вентиляційних систем на фермах через проблеми з електроенергією, кількість теплових ударів для корів може скоротити надої в середньому на 15-25% від травневих піків.

• Проблеми з електроенергією на фермах та спека впливатимуть і на якість сировини – фіксуємо збільшення середньої кислотності сирого молока, яке надходить на переробку.

• Тема «електрохарчування» критична і для переробки. Поточне комбо варіантів, - загальне живлення, власна генерація та імпорт, стимулює зростання собівартості виробництва готової продукції.

• На тлі майбутнього (теперішнього) цінового росту сировини, додаткове економічне навантаження лягає «на плечі» переробної галузі. Зниження пропозиції молока та проблеми з дистрибуцією поглиблюють цю кризу. Ці фактори восени будуть транслюватись на полицю рітейлу – молочна продукція, безумовно, буде серед інших галузей, які в другому півріччі розганятимуть загальну споживчу інфляцію в Україні (по інфляції, в т.ч. молочній планую пост завтра).

??‼️ Європарламент підтримав продовження безмитної торгівлі для України ще на один рік, до 5 червня 2025 року

? Згідно з новою постановою, Єврокомісія може вжити швидких заходів і застосувати будь-які заходи, які вважає за потрібне, якщо через імпорт з України (наприклад, пшениці) виникнуть значні порушення на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох держав-членів ЄС.

? У рамках угоди щодо цих нових правил ЄК зобов'язалась найближчим часом розпочати переговори з Україною щодо постійної лібералізації торгівлі та продовжувати тісно залучати парламент до цього процесу.