Доповідь Клауса Фляйшмана вчора була дуже цікавою та динамічною. "Мова - це емоції", - казав Клаус, коментуючи, що дискусії про терміни - здавалося б, таку суто фахову і ділову річ - часто бувають дуже емоційними - і це нормально, адже людям небайдуже, як вони будуть говорити, за словами стоять звички, вподобання, ідеї, тенденції.

На першому слайді - пояснення, звідки виникають різні терміни-назви одних і тих самих продуктів чи їхніх частин: у виробничому циклі різні команди бачать цей продукт зі свого боку - інженерного чи маркетингового, наприклад, і відповідно й називають його. Потрібно налагодити процес найменування продуктів так, щоб зрештою назва відображувала головне і була зручною для користувачів.

На другому слайді - труднощі, які виникають в процесі налагодження термінологічної роботи у компаніях - цікаво, що несформоване розуміння проблеми - навіть більша проблема, ніж нестача ресурсів чи часу.

На третьому слайді - етапи формування в компанії розуміння потреби в термінологічній роботі. Клаус радив не намагатися стрибнути з найнижчого щабля одразу на найвищий - зазвичай перестрибувати рівні не вдається, тож краще робити невеликі кроки і не стресувати, що не виходить все й одразу.