Останні зупинки та відсутність сонця. Подобається проходити повороти. Нехай символи у небі погано видно з вікна, натомість тролейбуси пропонують достатньо простору, щоб його викривлення викривало за собою кривизну часу. Рух у часі потребує адаптацій, вигинаючись за якими пряма лінія штучного коридору ламається. Певно, градусів 120-ти у просторі достатньо, щоб захлинутися у тактильності даної топології. Врешті-решт, логічний каркас не витримує покладених на нього вайбів, і гармошка транспортного засобу видихає надлишкові вібрації. Звісно, ширяться вони людьми, а не повітрям, але музика від того не втрачає своїх чар

Дещо непокоїть доля слова "дієвидло", що проявилось у свій час під хибним значенням. У ньому ж бо, як і у "повидла", "видло" зводиться до "вити". Хоча дії часто в'ються природнім чином, дієвидло потребує власного рецепту.

Подієва гуща, розігріваючись, просочується увагою, залучаючи до процесу все більше життєвої енергії. Під час вистоювання, дії галузяться спіралевидними побічними сюжетами, стягуючи поверхню докупи. Етапи повторюються. Маса почергово то булькотить сотнями срачів то стигне в розфокусі апатії. Дуже часто мішати під час варіння не варто, оскільки виділяється забагато соку. Слід уникати карамелізації та екстремальних температур.

Дії закручуються до в'язкості, прирікаючи до постійного повернення. З кожним циклом - все густіше. Змушені згадувати проблеми проминувших життів з ностальгією. Українська сансара, консервована по банках

Чергові думки зостаються напівзалишені - треба вчитись відпускати, щоби встигати за потягом. Годинники вимагають породження нових боженят, задля заповнення свіжих прогалин у вічності. Радує звук щомоментно битого скла, схожий на молитву, а також радує можливість почухати котяче пузо. Моя вам порада - порівняльна таблиця досвідів розкладається на мереживо діалогів вже після шостого степеню. Не бійтесь чергувати гібернацію та галюцинацію, поки чекаєте кипіння. Цінуйте близьких, середньовіддалених та фарбовані вагони метрополітену.

Хтось поклав F-16 у жовті черешні Марчука

2 роки, 4 роки, 10 років.
Зміни відбуваються повільно,
накопичуються, ламаються поетапно.
Сотня, сотня тисяч, сотня мільйонів.
Числа вплітаються у людей,
залишаючи їх у часі.
Перші дні відлуннями простягають
свої причинності у забуте минуле.
І знову потреба за все промовчати,
не проказавши зайвого слова.
Але
вже зарано

Зачепитись за кольори, що пролягають десь поряд, оцінюючи вантажопідйомність власних і чужих світів, продовжити рух і продовжити зміни. Необхідність зміни не привертає естетики переносів, залишаючи хаос у купі, на звалищах, на підвіконнях. Супротивник линяє уривками сенсів направлених на всі цільові й неприцільні аудиторії, пропихуючи власні фрази у часові отвори. Отвори ці, забиваються блокуваннями та обмеженнями, ускладнюючи дихання. Коли задихаються старі системи, кашель їх сіє кордони, а за ризиків зупинки часу, починають відхаркуватись ядерні боєголовки. Ну і як тут не втратити погляд? Пласка примітивізація не дає пожадання, залишаючи номадів у повітрі. Коли всі горизонти палають, віднестись їм має бути нікуди. Втім і вкоріненим слід уникати намагань викорчувати плетиво мережі. Як мінімум, розростанням у нові плато. Нон стоп розділення потребує і перехід від мультиплікативної оптики, до кольорових лінз для розпалювання вогнищ. Криптографічність дає змогу просочитись у проміжках, але наївна невимушеність подолання теж не обходиться без танців розрізнення та репетицій.

Це для парних аватарок

Ну ї шо можу додати

Індія стає четвертою (а якщо рахувати лише живі - третьою) державою, що спромоглася успішно сісти на Місяць. Тепер чекаємо на японську місію SLIM, що теж має бути запущена незабаром)