⬆️ ПОЧАТОК ТАМ ⬆️

Ось ми дійшли до найцікавішого питання: як не потрапити під фінансовий моніторинг та уникнути перевірки банком? Для того, щоб 100% не потрапити під фінансовий моніторинг – достатньо відмовитися від фінансових послуг і не користуватися банківськими рахунками😁

Але для мінімізації ризиків ми радимо не здійснювати операцій, що можуть мати ознаки ризиковості або користуватися декількома рахунками в різних банках, тим самим розділяючи суми надходжень.

На що звертають увагу банки? Насамперед відстежуються великі операції — для фізособи це 400 тис. грн та вище. Операції на такі суми не тільки перевіряють, та запитують інформацію щодо них (мета грошової проводки, походження коштів тощо), а й одразу передають усі дані про них до Держфінмоніторингу.

Також контролюється частота платежів та відповідність операцій профілю власника рахунку. Якщо на карту, наприклад, почнуть пачками сипатися дрібні грошові перекази від різних людей, то банк може вирішити, що людина веде незаконну підприємницьку діяльність.

А якщо на рахунок пенсіонера чи студента, де раніше не було більше 5-7 тис. раптом несподівано надійде 100-150 тис. грн, то це також вважатимуть підозрілою угодою, хоч і не буде подолано вищезгаданий поріг у 400 тис. грн. грн.

Банки рідко стежать за клієнтами "вручну", відловлюючи кожен платіж онлайн. У них все автоматизовано, і за всім стежать комп'ютерні програми, в алгоритм яких внесено відповідні налаштування. Саме ці роботи автоматично блокують платежі/рахунки людям, коли в них спалахує умовна «червона лампочка». Після цього справа людини може потрапити на стіл працівника фінмоніторингу і той може ухвалити рішення про примусове закриття рахунку.

На що банки, насамперед, звертають увагу під час проведення фінансового моніторингу, і за що карають людей блокуваннями та закриттям рахунків:

🔹Невідповідність річного обороту за рахунком офіційних доходів власника.
🔹Незаконна підприємницька діяльність, коли людина офіційно зареєстрована як фізособа-підприємець, банк її обслуговує як ФОП, але при цьому надходить безліч платежів на особистий рахунок фізособи.
🔹Коли на рахунок фізособи часто вносяться готівка (через термінал або касу), яка згодом розкидається по групі рахунків фізосіб (у такий спосіб проводиться виплата «сірих» зарплат).
🔹Невідповідність фінансової операції (її суми, систематичності проведення) ризик-профілю клієнта (його офіційним доходам, історії попередніх операцій, професійної діяльності тощо).
🔹Ненадання клієнтом відомостей/документів, необхідні повної верифікації його, контрагента чи самої фін.операції.
🔹Наявність неправдивих відомостей у документах, наданих банку.
🔹Ризиковий характер послуг/діяльності клієнта, за які здійснюється оплата. Це, наприклад, можуть бути послуги, пов'язані з віртуальними активами (криптовалютами), азартними іграми, торгівлею нерухомістю, предметами розкоші, антикваріатом та витворами мистецтва. Або те, що складно документально підтвердити, — рекламні, маркетингові, консалтингові послуги, розробка та обслуговування ІТ-продуктів.
🔹Коли людина має відносини або зв'язки з Росією, республікою Білорусь та іншими токсичними країнами, на зразок Іраку, Північної Кореї. Переказував гроші до офшорних юрисдикцій.
🔹Велика кількість грошових переказів, особливо, якщо їх відразу переводять у готівку.
🔹Коли власник рахунку зареєстровано на адресу масової реєстрації бізнесу.
🔹Відсутність підтвердження походження коштів.

Посилення фінансового моніторингу можна пояснити приєднанням України до міжнародного обміну податковою інформацією (CRS). А також гострою проблемою заповнення бюджету. Завдяки фінансовому моніторингу влада прагне знайти кошти там, де держава їх раніше і не шукала.

👉 КІК: секретні матеріали

⬆️ ПОЧАТОК ТАМ ⬆️

Хто проводить фінмон: суб’єкти первинного фінмоніторинга та їхні обов’язки
Всіх СПФМ можна розділити на дві групи.
Перша група — суб’єкти, які повинні повною мірою виконувати всі процедури та вимоги фінмону. Сюди відносяться:
🔹банки, ломбарди, страхові компанії, кредитні об’єднання та інші фінустанови;
🔹оператори платіжних систем: вимоги до них, як до СПФМ, почнуть діяти з серпня 2022 року;
🔹біржі;
🔹учасники фондового ринку;
🔹поштові оператори, які надають фінансові послуги або проводять валютні операції;
🔹постачальники послуг, які пов’язані з віртуальними активами;
🔹юрособи, які не є фінустановами, але мають право надавати окремі фінпослуги.

Спеціально визначені СПФМ, для яких передбачено полегшені варіанти ведення фінмоніторингу:
🔹бухгалтери, податкові консультанти — як ФОП, так і юрособи, які надають такі послуги;
🔹особи, які займаються аудиторською діяльністю;
🔹адвокати, адвокатські бюро та об’єднання;
🔹нотаріуси;
🔹посередники в угодах купівлі-продажу нерухомості, а також особи, які надають консультаційні послуги в цій сфері;
🔹суб’єкти господарювання, які продають та купують за готівку дорогоцінні метали, камені та вироби з них;
🔹організатори лотерей/азартних ігор.

Проте адвокати, юристи та нотаріуси мають право не ділитися з Держфінмоніторингом інформацією про клієнта, якщо вони виступають захисниками або представниками в суді або в досудових урегулюваннях.

Що повинні робити СПФМ
🔹Проводити належну перевірку.
На практиці це означає:
1️⃣ Ідентифікувати (процедура know your customer) та верифікувати клієнта. Ці етапи можуть проходити як очно, так і дистанційно: залежить від обсягу фінансових операцій.
2️⃣ Визначати кінцевого бенефіціарного власника у випадку клієнтів-юросіб. Для цього використовують дані, які надає сам клієнт, а також інформацію з інших джерел.
3️⃣ Встановлювати мету фінансової операції.
4️⃣ Постійно моніторити фінансову активність клієнта.
5️⃣ Завжди мати актуальну інформацію про клієнта: документи, контактні та особисті дані.

🔹Реєструвати операції, які підлягають фінмоніторингу, та передавати інформацію про них в уповноважені державні органи.
🔹Зберігати дані про результати фінмоніторингу та належної перевірки на випадок, якщо інформація знадобиться держорганам. Дані потрібно зберігати 5 років після припинення ділових стосунків з клієнтом або завершення разової фінансової операції.

Перелік документів: що саме запитують СПФМ у клієнтів
Дані про клієнта потрібні суб’єктам фінмоніторингу, щоб проводити ідентифікацію, верифікацію, а також розуміти, хто кінцевий бенефіціар.

Ідентифікацію та верифікацію проводять до початку співпраці. Для цього у фізосіб запитують паспортні дані, ІПН, контакти, інформацію про те, де живе/прописана людина. Фізособам-підприємцям потрібно надати ще й реєстраційний номер, дату реєстрації в Держреєстрі та реквізити банківського рахунку.

Юрособам, щоб пройти KYC-перевірку, треба повідомити: назву компанії, місце розташування, реєстраційний номер в Держреєстрі (ЄДР), структуру власності. Крім того, щоб ідентифікувати кінцевого бенефіціара СПФМ можуть використовувати не лише дані з Реєстру та структуру, але й інформацію з інших документів, офіційних та неофіційних джерел.

⬇️ ПРОДОВЖЕННЯ ⬇️
👉 КІК: секретні матеріали

Фінмоніторинг: що потрібно знати

У квітні 2020 року набув чинності Закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження”.

З назви Закону може здатися, що фінмоніторинг стосується лише тих, хто займається чимось протизаконним. Насправді з фінмоном може зіштовхнутися будь-яка компанія або приватна особа, наприклад, коли отримує на рахунок велику суму або купує дорогу нерухомість.

Тож для власного спокою краще розуміти, як побудований фінмоніторинг та за якими правилами він працює.

Фінансовий моніторинг — це контроль та перевірка фінансових операцій. Такі заходи потрібні, щоб встановлювати та запобігати нелегальним транзакціям, які потенційно пов’язані з фінансуванням тероризму та відмиванням грошей.

Працює система фінмоніторингу на державному та первинному рівнях. На держрівні до цього причетні Нацбанк, Держслужба з фінмоніторингу, Мін'юст, НКЦПФР, Мінцифра. А на первинному рівні фінмон проводять суб’єкти первинного фінмоніторингу (СПФМ) — організації та особи, які так чи інакше пов’язані з грошовими операціями.

СПФМ постійно моніторять фінансові операції клієнта — приватних осіб, бізнесу, некомерційних організацій. Якщо СПФМ виявляють ризикові або підозрілі платежі, то проводять додаткову перевірку. А інформацію про такі транзакції вони передають в уповноважені державні органи.

Які ж операції потрапляють під фінмоніторинг? Українська система фінмону будується на ризикоорієнтованому підході. На практиці це означає, що до фіноперації та її учасників будуть питання, лише якщо вона відповідає певним критеріям. Розберемо, яким саме.

Які суми цікавлять фінмоніторинг?
Під фінмон потрапляють платежі на суму 400 000 грн та більше.
Порогові операції вважаються високоризиковими та проходять обов’язкову перевірку, якщо відповідають хоча б одному з цих критеріїв:
🔹Операція за участі публічно значущих осіб або людей, які з ними пов’язані. Наприклад, під фінмоніторинг потрапляє не лише транзакція народного депутата, але і його дружини або дітей.
🔹Грошовий переказ за кордон, у тому числі й в офшорні зони.
🔹Фінансова операція з готівкою.
🔹Держава, в якій знаходиться отримувач/відправник або його банк, не виконує міжнародні рекомендації з боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.

Підозрілі транзакції
Потрапити під фінмоніторинг може й операції на суму меншу за 400 тис. гривень, якщо СПФМ побачать у ній ознаки ризиковості. Стати причиною перевірки може поведінка клієнта, характеристики окремої транзакції або фінансової діяльності в цілому.

От кілька ситуацій, які можуть призвести до додаткових перевірок:
🔹підприємець або представник компанії не може розбірливо пояснити, чим займається компанія;
🔹нехарактерна активність за рахунком, наприклад, безпідставно виріс обсяг операцій;
🔹компанія або приватна особа регулярно отримує або переказує гроші за кордон без очевидної мети;
🔹бізнес отримує гроші від контрагентів, з якими у нього немає підтвердженого бізнес-співробітництва;
🔹підозрілі операції з готівкою: наприклад, на бізнес-рахунок протягом короткого проміжку часу надходить багато дрібних готівкових переказів, а потім юр.особа виводить загальну суму на рахунок третьої особи.

Це лише маленька частина ознак, за якими фінансова операція може викликати питання в СПФМ. В цілому таких критеріїв більше, усі вони описані в окремій постанові НБУ.

Які операції не потрапляють під фінмоніторинг?
Під перевірку не потрапляють такі транзакції:
🔹оплата штрафів, податків, зборів, рахунків за комунальні послуги;
🔹виплати за кредитом на суму до 30 000 тис.;
🔹безготівкова оплата товарів та послуг карткою/з електронного гаманця;
🔹зняття готівки зі свого рахунку;
🔹всі готівкові перекази Україною, якщо вони не перевищують 5000 грн. Якщо сума більша, то СПФМ повинен ідентифікувати платника. Для цього скоріше за все попросять копію паспорта.

⬇️ ПРОДОВЖЕННЯ ⬇️
👉 КІК: секретні матеріали

Рейтингова агенція Moody's вперше публічно заявила про те, що допомагає вводити санкції проти росії та бере на себе роль слідчого.

Moody's повідомило, що виявило 46 тисяч організацій, заснованих у ЄС, у яких понад 40% майнових прав належить російським фізичним особам чи юридичним особам. Виявити їх удалося завдяки власним розробкам у сфері аналізу даних, уточнює Moody's.

За інформацією Moody's, станом на липень 2024 року, до топ-5 країн, де в Європі зареєстровано найбільше російських фірм, увійшли:

Чехія: 12 480 компаній
Болгарія: 9 581 компанія
Німеччина: 4 296 компаній
Латвія: 3 338 компаній
Італія: 2 539 компаній

Однією з головних проблем для фінансових установ у Європі є відстеження непрямих переказів та визначення російської участі у кожній угоді.

Moody's готове надавати інформацію про бенефіціарну власність таких компаній та їхню корпоративну структуру, а також проводити перевірки на відповідність санкціям.

Новина, звісно, ​​хороша. Але в мене відразу виникла думка: скринінг у сфері аналізу даних з кожним роком дедалі більше вдосконалюється. Можливо, що за кілька років ці напрацювання торкнуться і звичайних платників податків ЄС. А там і до України дійде...

Ви ж звернули увагу, що це стосується бенефіціарної власності компаній, їхньої корпоративної структури, непрямих переказів та визначення участі в кожній угоді.

? КІК: секретні матеріали

Найдорожчі міста для оренди житла в Європі

Сервіс Housing Anywhere провів аналіз цін на оренду квартир та кімнат у європейських містах. Ось топ міст, де найвищі орендні ставки.

Топ-10 виглядає так:

?? Амстердам (Нідерланди) — €2.275
?? Рим (Італія) - €2.000
?? Париж (Франція) — €1.862
?? Роттердам (Нідерланди) — €1.795
?? Гаага (Нідерланди) — €1.790
?? Мюнхен (Німеччина) — €1.770
?? Утрехт, Нідерланди — €1.746
?? Мілан (Італія) — €1.700
?? Лісабон (Португалія) - €1.700
?? Гамбург (Німеччина) - €1.650

? КІК: секретні матеріали

А ось перелік країн, які точно розкажуть Україні про вас і ваші рахунки.

? КІК: секретні матеріали

Банки, Гроші ?, Два Резидентства
*❓Як визначається податкове резидентство в Україні?*Щоб відповісти на питання, чи є ви податковим резидентом України, необхідно пройти тест, який наведений в пп. 14.1.213 ст. 14 Податкового кодексу України.

?Громадянин України, який ніколи не виїжджав за межі країни, завжди буде податковим резидентом України.

?Якщо ви певний час проживали за кордоном, то аналізується наявність місця постійного проживання в Україні (дім, милий дім ?).

?Якщо місце постійного проживання є в декількох країнах, то враховується центр життєвих інтересів - особисті чи економічні зв'язки з Україною. Підтверджується місцем постійного проживання членів сім'ї, близьких родичів, друзів, місцем навчання дітей, реєстрацією особи як ФОП, наявністю роботи чи бізнесу, медичного страхування, отримання доходу на місцеві рахунки в банках, наявністю нерухомого майна, автомобілів і т.п.

?І тільки, якщо за попередніми двома критеріями не вдається встановити резидентство України, то враховується критерій перебування не менше 183 днів.?Якщо в жодній з країни особа не перебувала 183 дні на рік, то особа вважається резидентом України, коли вона є громадянином України.

?Якщо ж особа є особою без громадянства, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПК України, або її реєстрація як самозайнятої особи.

? КІК: секретні матеріали

Банки, Гроші ?, Два Резидентства

Спочатку трохи теорії. Але оскільки все ж таки почалося літо, то намагатимусь не дуже вас перевантажувати теорією. Але зовсім без теорії - ніяк? Хто ж такий податковий резидент?Майже в кожній країні громадяни зобов'язані сплачувати податок на доходи. Цей обов'язок встановлюється законом. І за несплату податку передбачені пені та штрафи. Недарма кажуть: заплати податки та спи спокійно?

А якщо людина і хотіла б заплатити податки та ось не знає які? Так у нашого законослухняного громадянина може виникнути питання: чи платити, чи не платити? А вірніше, за що платити, за що не платити, а коли й податковий залік можна зробити.

Податкове резидентство - це статус, який накладає зобов'язання щодо сплати податків на громадянина будь-якої держави або іноземця, який проживає в цій державі.Податкове законодавство ділить фізичних осіб на дві категорії: резиденти та нерезиденти. Цей поділ впливає на ставку та можливість отримати податковий залік. *Резиденти сплачують податок із джерел доходу в будь-якій країні, а нерезиденти — лише якщо доход отримано в Україні.

Резидентство не ідентичне громадянству країни.*Людина може бути громадянином країни або мати ВНЖ, але при цьому не бути податковим резидентом країни. І навпаки, податковий резидент країни може і не мати громадянства чи дозволу на проживання.

? КІК: секретні матеріали