🌻 На світлині бачимо атаку комуністів на п'ятитисячну ходу українців, що проходила в районі Westside в Чикаго 17 грудня 1933 року.

Це сталося під час ходи-протесту, де «Комітет допомоги голодуючій Україні» звинуватив більшовицьку москву в організації штучного голоду в Україні. Комунякам не сподобалося.

🌾Підписатися🌾

🌻Як це було?
29 листопада 1994 року в Кремлі було прийнято рішення про початок військової операції.
1 грудня ВПС РФ завдали ударів по аеродромам на території ЧРІ, знищивши нечисельну чеченську авіацію

11 грудня Єльцин підписав указ про військове вторгнення і того ж дня наземні частини ЗС рф увійшли на територію ЧРІ.

Основною метою московських військ була чеченська столиця місто Грозний. В 1996 році перейменоване чеченцям на Джохар.

📌 Федеральні війська рухалися трьома колонами:
💥з півночі, з боку Північної Осетії і Інгушетії;
💥зі сходу, з боку Дагестану;
💥з заходу, з боку Інгушетії

Північна колона, рухаючись по території Ічкерії, приблизно за 10 км від Грозного, біля населеного пункту Долинський, зіткнулася з першим збройним спротивом.

Чеченці під командуванням Вахи Арсанова відкрили вогонь з реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град». Після цього колона припинила рух, і почалися взаємні артилерійські обстріли.

Колона, що рухалася зі сходу, так і не змогла увійти на територію Ічкерії, оскільки її рух заблокував натовп чеченців, переважно жінок і літніх людей, які намагалися зупинити ворога.

Західна колона, що йшла з Інгушетії, також була блокована місцевими жителями і пройшла вперед тільки після застосування сили.

Починаючи з 18 грудня, по місту Грозному почали завдаватися артилерійські та авіаційні удари. Причому відбувалися вони по житловим кварталам, де не було жодної військової інфраструктури. Це призвело до значних втрат серед цивільного населення.

В 20-х числах грудня армія московитів впритул підійшла до Грозного з півночі, сходу і заходу, але так і не зуміла заблокувати місто із півдня.
Невідомо, чому військове керівництво московії віддало наказ на штурм Грозного, не організувавши спершу його повне оточення. Швидше за все, це було зроблено через недооцінку супротивника і бажання вислужитися перед тодішнім найвищим керівництвом в кремлі.

Як би там не було, але під час новорічного штурму Грозного 1 січня 1995 року війська москалів відчули на собі всю силу спротиву чеченського народу проти московської окупації.Шкода, що за такий короткий термін (30 років) вони забули про те, що зробила московія.
🌾Підписатися 🌾

🌻10 років тому: Бій в Грозному

4 грудня 2014 року в Грозному відбувся бій між чеченськими повстанцями та загонами кремлівських силовиків.

Перші постріли пролунали близько першої ночі. Повстанці закріпилися в Республіканському Будинку Друку.

Близько четвертої ночі влада рф у Чечні оголосила Антитерористичну операцію, після чого до Будинку Друку підтягнулись спецпідрозділи МВС і ФСБ із бронетехнікою. Внаслідок обстрілів із БТРів в будівлі розпочалась пожежа.

Ближе до ранку кремлівський намісник та ТікТок воїн, — Рамзан Кадиров, — виклав на свою сторінку в Instagram фото вбитого повстанця, підписавши, що жоден із них живим не вийде.

Однак, невелика група повстанців, все ж, змогла вибратись з оточеного Будинку Друку і переміститись в розташовану поруч школу №20.
Також приходили повідомлення про перестрілки в районі ринку «Беркат».

Після бою в Грозному 4 грудня кадирівці заявили про 10-ох вбитих повстанців, свої ж втрати вбитими вони обчислили також у 10 чоловік.

Сайт «Кавказ центр», який позиціонував себе як незалежне чеченське інтернет-видання, повідомляло про не менш, ніж 70 вбитих кадирівців.

Бої в Грозному стали першими серйозними зіткненнями між чеченськими повстанцями та кремлівськими силовиками з моменту закінчення Другої чеченської війни в 2009 році
Повстанці, які брали участь у боях, представляли різні воєнізовані угруповання, які діяли в Чечні. Серед них були ті, які раніше воювали в лавах Ічкерії, а також ті, які приєдналися до руху опору після 2009 року.

📌 На фото наслідки боїв біля будинку Друку. Грозний, 2014🌾Підписатися 🌾

🌻 30 листопада 1939 року більшовицька москва розпочала агресивну загарбницьку війну проти Фінляндії.Все почалося ще на початку 1930-х років, коли СРСР, прагнучи зміцнити свої позиції на північному заході, посилив дипломатичний тиск на Фінляндію, щоб примусити її «добровільно» передати низку стратегічно важливих територій (півострови Ханко та Риб'ячий, і Карельський перешийок) в обмін на частину радянської Карелії.

Коли фіни, посилаючись на традиційний нейтралітет, відмовилися від цього, більшовики вдалися до військової агресії.
«Приводом» до початку війни послужив обстріл совєцької прикордонної застави Майніла, здійснений 26 листопада 1939 року, ніби то, фінами, а насправді ж — загоном НКВС.

Після цього 30 листопада 1939 року війська Ленінградського військового округу за підтримки кораблів Балтійського і Північного флотів розпочали наступ на широкому фронті від Фінської затоки до Баренцевого моря.

Водночас радянська авіація завдала повітряних ударів по 20 фінським містам, внаслідок чого було вбито і поранено кілька тисяч мирних жителів.

14 грудня того ж року СРСР як агресора виключили з Ліги Націй.
Щоб комунізувати Фінляндію та створити легальне прикриття вторгненню, на території совку були створені так звані «Фінський народний уряд» та «Фінська народна армія».

2 грудня 1939 року СССР та так звана «Фінська Демократична Республіка» уклали договір про дружбу і взаємодопомогу. Тож, за версією більшовиків, совок з Фінляндією не воював, а допомагав фінам у боротьбі з їх буржуазною владою. Ну ви зрозуміли, як з «київським нацистським режимом».
Однак, більшовицька пропаганда під гаслом «визволення фінських трудящих від буржуазії» виявилися провальною. Після 6 тижнів запеклого спротиву фінської армії, війна перейшла в позиційну стадію.

Непідготовленість більшовицьких військ до ведення бойових дій у складних кліматичних умовах, прорахунки військового командування, погіршення морально-психологічного стану призводили до значних втрат з боку совку у живій силі та техніці.

«Зимова війна» спричинила зростання дезертирства в рядах РККА. Серед іншого була майже повністю розгромлена 44-а Київська стрілецька дивізія ім. Щорса, укомплектована українцями.

Тільки за один тиждень січня 1940 року вона втратила 34 % особового складу.

Бойові дії знову активізувалися у лютому 1940 року, коли комуністам вдалося зосередити на совєтсько-фінському фронті понад 760 тисяч солдатів.

У складі десятків частин і з’єднань, що їх перекинули з Київського, Харківського та Одеського військового округів, було багато уродженців України. Але це не дивує. Як раз навпаки, — очікувано. На війни, під час окупації совком України, вони завжди мобілізовували перш за все українців.
В середині лютого 1940 року 7-а та 13-а армії Північно - західного фронту під командуванням Семена Тимошенка подолали головну смугу фінської оборони на Карельському перешийку, здолали спротив 15-ти дивізій фінської армії і на початку березня завершили прорив «Лінії Маннергейма».

Будучи не в силах продовжувати опір, Фінляндія погодилася на укладення мирного договору, який був підписаний у москві 12 березня 1940 року. Бої за Вііпурі (тепер Виборг) тривали ще день після цього.

В підсумку до складу совку перейшли Карельський перешийок, місто Вііпурі і низка островів у Фінській затоці.

В «Зимовій війні» більшовики понесли надзвичайно великі втрати. Число вбитих і поранених в десятки разів перевищувало втрати фінів. Шість тисяч полонених красноармійців, повернених Фінляндією назад в СРСР, зазнали сталінських репресій, і близько 700 і з них було розстріляно як «зрадників» і «ворогів народу», серед них були українці.🌾Підписатися 🌾