Це відверто проросійська дія, яка призведе до краху українських кіномереж і якісного кінодубляжу і зростання переглядів західних фільмів у піратських російських копіях.

Крім усього іншого, скликання комітету менш ніж за 24 години до засідання є порушенням закону, тим більше, що текст законопроєкту №9432 до другого читання давно готовий, оприлюднений на сайті парламенту і має цього тижня голосуватися на пленарному засіданні.

Велике прохання до всіх небайдужих:

пошите цей текст чи скопіюйте і запостіть від себе, максимально поширте інформацію;

зверніться публічно чи непублічно у будь-який спосіб до народних депутатів з усіх фракцій із закликом не нищити українське кінодублювання й кінопрокат і не ревізувати готовий до другого читання законопроєкт про англійську мову.

Ми маємо їх зупинити!

УВАГА! #КінаНеБуде

«Слуги» вирішили зламати парламент через коліно і змусити повернути в законопроєкт про англійську мову норми, які знищують українське кінодублювання й кінопрокат.

Голова комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв повідомив членів комітету про скликання термінового засідання по обіді 23 квітня. На порядку денному – ревізія висновку комітету про законопроєкту №9432 "Про застосування англійської мови в Україні".

Закладені у первинному тексті цього президентського законопроєкту норми про заборону показу в кінотеатрах англомовних фільмів, дубльованих українською мовою, викликали хвилю обурення українських акторів, представників кінобізнесу і тисяч громадян. Після численних заяв протесту Верховна Рада вилучила ці норми з законопроєкту ще при його голосуванні в першому читанні.

І от «слуги народу», вочевидь за вказівкою з Банкової, вирішили повернути все взад, заборонивши або різко обмеживши показ фільмів українською мовою в українських кінотеатрах.

Коли влада зволікає, діють люди. Саме так робили звичайні українці під час Майдану чи нападу росії на Україну. У цьому випадку місцева влада в Броварській міській раді на чолі з Ігорем Сапожком не лише не діє, а й саботує - перешкоджає поверненню історичної і мовно правильної назви місту Бровари на Київщині. Минулого року чиновники за законом мали організувати консультації з громадськістю, після чого винести питання перейменування міста на сесію. Натомість, під кінець визначених термінів чиновниця міськради зареєструвала петицію і зібрала під нею підписи за залишення чинної назви. Зовсім не дивно, що більшістю підписантів виявилися самі чиновники. Керівники управлінь і відомств отримали відповідну вказівку "голосувати" 18 грудня 2023 року під час оперативної наради в мера, з якої попередньо вигнали (ну добре, "попросили вийти") журналістів.

Тепер же, коли небайдужі і стривожені поведінкою влади громадяни вирішили привернути увагу до питання, Ігор Сапожко, довго не думаючи, виступив у ролі суду. Він безапеляційно звинуватив в "акті вандалізму" активіста "Відсічі" Дмитра Карпія та члена броварського виконкому, ветерана російсько-української війни Олександра Остапковича. Така поведінка мера дуже схожа на повернення до часів януковича. І це не дивно, адже з януковичем в Ігоря Сапожка багато спільного: причетність до кримінальних угруповань у юнацтві, розшук через підозру на вбивство, біла пляма в біографії довжиною в цілих 10 років, а згодом раптова поява як водія, якого призначили в. о. мера з подальшим обранням. Звісно, міський голова побував у Партії регіонів, під його керівництвом збирали "антифашистські марші", а сам він носив на лацкані колорадську стрічку.

На щастя, представники Броварського районного управління поліції, яких хтось викликав на місце подій, вели себе адекватно. Під час акції й одразу після неї вони все вирішували, чи інкримінувати щось активістам. Попри те, що в мережі нині пишуть про протокол і штрафи, ця інформація не відповідає дійсності. Але ми уважно слідкуємо як за діями правоохоронців, так і за вчинками керівництва Броварів.

Важливо донести цю думку до вестернів!

7 лютого на запорізькому напрямку загинув Олександр Фігурний.

У часи януковича небайдужий чоловік долучався до діяльності "Відсічі", брав участь в акціях проти "покращень" тодішньої влади.

Мобілізувався у березні 2022 року, служив у лавах 14 штурмової бригади НГУ "Червона калина".

Прощання відбудеться 13 лютого о 12:00 у Вінниці, на вул. Анастасії Медвідь, 2. Поховають Героя на Алеї слави близько 13:00.

Вічна пам'ять!

У Тальянках на Черкащині з'явилася вулиця на честь громадського активіста, бійця російсько-української війни та нашого побратима Сергія Федорівського. Минулої п'ятниці рішення про перейменування схвалила Тальнівська міська рада, перейменувавши в громаді всі "першотравневі".

Разом із Сергієм депутати вшанували в назвах вулиць також загиблих за Україну Ігоря Толочка із Зеленькова та Олександра Тищенка з Майданецького. Однак більшість нових назв були перейменовані "на відчепись" - 5 Травневих і 1 Вишнева.

Саме такий підхід до перейменування ми спостерігаємо і в інших населених пунктах. Вулиці на честь Сергія Федорівського ми запропонували назвати також в Умані та Києві, де Вінсі не лише навчався і жив, а активно працював над змінами.

Однак, громади не поспішають вшановувати Героя. В Умані нам повідомили, що на честь загиблих бійців назвали одну вулицю і цього досить. На той час у місті було велике поле роботи з деколонізації топоніміки. Але вже через кілька тижнів місцеві депутати перейменували 6 вулиць, більшість яких так само отримали безликі "вишневі" назви.

У Києві ситуація складніша. Окрім загальної зарегульованості процедури, столична влада не поспішає перейменовувати вулицю Сергія Рахманінова, на якій жив наш побратим. До того ж, є тривожні дзвіночки, що Київська міська рада не збирається перейменовувати цю вулицю взагалі, попри те, що вона названа на честь росіянина із непевною біографією.

Однак, міськрада блокувала питання, мовляв перейменують після війни. Тепер же перейменувати їх змушує закон. Але нема жодних гарантій, що пропозицію на честь загиблого за Україну не завалять на користь "сонячних" і "бузкових" назв. Таке вже не раз траплялося принаймні в сусідніх громадах і регіонах.

Тож, хто має можливість приїхати або сам є з Тальянок, долучайтеся до зібрання!

Сергій Федорівський — український громадський діяч, учасник російсько-української війни. Шлях воїна почав як доброволець у 2014 році, долучившись до НГУ. Згодом служив у формуваннях "Правого сектора" та "Госпітальєрів". У 2022, з початком нової хвилі вторгнення, знову добровільно став до лав війська. Спершу воював у 206 батальйоні ТРО, захищав Київ, а згодом у складі 112 бригади поїхав боронити Харківщину, де і загинув. До широкомасштабного вторгнення брав активну участь у кампаніях проти капітуляції України, за українську мову, за права людей з інвалідністю тощо.

Кілька посилань лишаємо в коментарях

Європейська інтеграція і русифікація – несумісні.

Депутати Верховної Ради мають ретельно переписати законопроєкт, не залишивши в ньому жодної антиукраїнської, особливо русифікаторської норми. До цієї роботи парламент має залучити громадські й експертні середовища і вийти на текст, який забезпечує євроінтеграцію без русифікації та який консенсусом підтримає весь парламент.

#Євроінтеграція_без_русифікації

Прохання до всіх, хто усвідомлює значення української мови для європейського майбутнього України, скопіювати й оприлюднити цей текст із хештегом або написати власний текст, максимально донести нашу позицію до журналістів, депутатів та урядовців.

Євроінтеграція без русифікації!

Під приводом європейської інтеграції уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт №10288, спрямований буцімто на захист національних меншин. Однак поряд із положеннями, що справді захищають права меншин, законопроєкт містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови і руйнують механізми її захисту. І, що найнебезпечніше, дозволяють після 5-річного перехідного періоду масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо- й відеореклами, книговидання та інших галузей.

Це найбільша загроза реваншистських змін до мовного законодавства за останні чотири роки. Уряд не дослухався до закликів не допускати штучного протиставлення захисту прав меншин і захисту державної мови та не чіпати закони про мову, освіту та медіа.

Симптоматично, що проєкт писався кулуарно, його «громадське обговорення» тривало лише один день, а від парламенту вимагається ухвалити його одразу в цілому вже на початку грудня. Протягування змін, спрямованих нібито на захист демократії, відбувається в найкращих традиціях авторитарних режимів, з порушенням демократичних процедур і без реального діалогу з суспільством.

Ідеться про масову русифікацію, лише відкладену в часі на кілька років (що створює небезпечну ілюзію, буцімто це буде не скоро і «якось розсмокчеться»). Після ухвалення проєкту №10288:

телеканали і радіостанції зможуть мовити українською не 80-90% часу, а лише 30%;

телеканали й радіостанції, які мовлять мовою будь-якої меншини, одразу зможуть заповнити 25% ефіру російською, а за кілька років зможуть легально діяти на 70% російськомовні телеканали й радіостанції, в т.ч. загальнонаціональні.

Ба більше, саме поняття програми чи фільму українською мовою перетворюється на порожній звук, оскільки в формально україномовних програмах чи фільмах «допускається використання інших мов без дублювання або озвучення (…) у будь-яких творах, виступах, виконанні тощо мовами (…) національних меншин».

Так само де-факто знищується вимога видавати хоча б 50% назв книжок українською мовою, оскільки вона не поширюватиметься «на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин». Книгарні так само зможуть обійти вимогу мати 50% україномовного асортименту. Достатньо назватися спеціалізованою книгарнею для реалізації прав національних меншин, і можна буде хоч 100% продукції продавати російською.

Це далеко не повний перелік небезпечних норм проєкту 10288. В ньому передбачені й аудіовізуальна реклама та будь-які матеріали виборчої агітації без україномовних версій, та інші речі, які не стільки захищають права меншин, скільки дискримінують решту громадян України.

По суті, нам пропонують значною мірою повернути мовну політику в 2013 рік, у часи Ківалова й Колесніченка. Які, до речі, теж виправдовували русифікаторські закони потребами європейської інтеграції.

Це суперечить Конституції, створює довгострокові загрози національній безпеці, руйнує національну єдність, провокуючи суспільне протистояння.

Крім того, урядовий проєкт робить ведмежу послугу представникам національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. У класах з навчанням такими мовами частка навчання українською замість передбачених чинним законом 30% буде зведена до 3-4 предметів. У школярів, які пішли в школу до 2018 року, не буде й цих кількох предметів українською. У приватних університетах дозволять усе навчання мовами меншин. Тобто дітей з національних меншин ізолюють у «мовних гетто», де більшість з них не зможе нормально опанувати українську мову і відповідно не матиме шансів на нормальну роботу й кар’єру в Україні.

Уряд провалив комунікацію в питанні законодавства про національні меншини як з європейськими партнерами, так і з українським суспільством, і тепер намагається «задобрити» Орбана й інших шантажистів за рахунок інтересів українців та української мови.

Незалежно від того, записані антиукраїнські норми в урядовий законопроєкт навмисне чи його автори самі не зрозуміли, що написали, ухвалення законопроєкту №10288 у поданому вигляді є категорично неприйнятним.

Громадські організації, що входять до спільноти «Мова об‘єднує», закликають вилучити з законопроєкту про англійську мову норми, які обмежують застосування української мови, порушують права громадян та шкодять культурним індустріям. https://www.facebook.com/100064458771658/posts/pfbid02biaoBDAGFZFNeu8QRzCQWtUYmycaphBYN2ekGKqcAgAGRsxgaYfLM5g7rwoXXbAEl/

Facebook

Log in or sign up to view

See posts, photos and more on Facebook.