Настав час, щоб ви шукали емоджі з вогняними сердечками і відкоркованим шампанським, бо ми випустили епізод про стимулятори в козаків з самим Олексієм Сокирком, єєєй!

Так, я дуже рада. Біжіть дивитися і ви:

Розкажу ще трошки про ту закриту групу Сант, яким я нещодавно читала лекцію про українські контексти зимового святкування.

Моєю поки що найулюбленішою темою є бороди. Періодично виникає дискусія, чи може справжній Christmas performer носити штучну бороду, чи обов'язково він має відрощувати власну.

Виявилося, в таких ком'юніті вже давно є сдебати на цю тему. Конкретно в цій групі вони все ж пристають на позицію, що можна мати і штучну, бо головне – це чесноти, які ти несеш, і як насправді ти перевтілюєшся в героя. Але якщо справжня борода тобі в цьому допомагає, звісно, це навіть краще.

Коли я вела їм лекцію, без бороди був лише один чоловік, і той виявилося, що влітку активно задіяний у заходах як пірат.

Окрім цього, тільки-но вони поглянули на обкладинку моєї книжки, як зразу сказали, що це в мене європейський дарувальник, бо в нього дуже довга борода. А от якраз борода в стилі Грушевського – оце те, що треба для Америки.

Тепер періодично думаю, яким Сантою був би Грушевський...

Прибуваю до вас з цікавим інтелектуальним передпродажем, якщо ви ще не бачили:

Я цього тижня поки змогла подивитися лише пару короткометражок, тому, на жаль, не пишу про ОКО. А от Віталій Щепанський як дивиться і пише.
Король реп'яхів також дуже нагадує про традиційні карнавальні переберії в центральній Європі наприкінці зими. У західних слов'ян це образи Пуста, Короля, Пажа тощо яких звинувачують у всіх минулорічних бідах.

У східних слов'ян досить мало цього збереглося (фольклористи вважають, що це через а)православ'я і б) східну традицію змагань гуртами, яка до нас дійшла і тут закріпилася, тому обирати одного цапа-відбувайла на Масляну в нас не дуже прийнято).

Сьогодні 80 років з дня підписання Люблінської угоди. Тої самої, яка узаконила переселення українців і поляків по обидва боки кордону між СРСР і Польщею. У Пороблено ми випустили епізод про те, як це відбувалося. Я щиро вдячна Романові Кабачію, що долучився до розмови. Він понад 20 років займається темою Закерзоння, написав книжку "Вигнані на степи" (її можна попросити в пдф-форматі в нього персонально, бо наклад друкувався обмежено за грантові гроші й не міг продаватися). Послухайте цю розмову і почитайте коментарі під відео. Після 1940-х етнографічна карта України була повністю перешита.

Читаючи про стиляг, хіпі і панків, повсякчас з'являються цитати у ЗМІ чи у звітах КДБ про оргії. І з того, що мені траплялося, то прямо якихось описів тих оргій нема. Просто влаштовують і всьо.

У Вінниці дещо цікавіший опис був один раз, то там говорилося про оголених стиляг (поки не буду все спойлерити, у книжці буде більше).

Хоча навіть слово "оголений" теж мене турбує, бо я згадую свою бабусю, яка Валерія Леонтьєва називала голим, коли той ганяв по сцені у своїй фірмовій напівпрозорій сорочці. Та й взагалі покоління, яке народилося перед війною, часто вживало слова типу "голі", "в чому мати народила" там, де це були коротка (за їхніми уявленнями) спідниця чи, наприклад, шорти.

Коротше, моє питання до вас: чи це дійсно от саме ті оргії і саме та оголеність, до якої ми звикли зараз?

Може, хтось із вас бачив документи з розгорненими описами чи чув спогади справжніх учасників таких вечірок? Бо мені поки що видається, що це більше про стигматизацію молоді, ніж про реальний стан справ.

Я вже тут згадувала раніше історію, як хворобу відробляли варениками. Сьогодні ще одна версія з варениками, але трошки інакша, хоча числа тут теж канонічні.

Дослідниця народної медицини Зоряна Болтарович пише, що дитячі сухоти на Поділлі лікували так:

"брали землю, яку вирив кріт, замішували з курячим послідом, ліпили з неї вареники, варили і в цій юшці купали дитину. Або стругали землю з земляної долівки, додавали до неї пшеничного або гречаного борошна, ліпили 9 вареників і купали дитину у воді, в якій їх варили".

Сама по собі земля вважається, що має цілющу силу (згадайте билини й казки, де герої лягають на землю, щоб набратися сил). Тут прикметно те, що брали землю саме після контакту з кротом (типова хтонічна істота, має доступ до того світу). Плюс курячий послід — тут почекайте на наш випуск з Пороблено, ми влітку замутимо крутяк про курочок. Але цікаво, що далі не сказано, що робили з самими варениками. Мені здається, у цих випадках вже не збереглося уявлення про вареники для персоніфікованої хвороби як частунок (як у тому випадку з Житомирщини, який я раніше тут публікувала), хоча може бути, що таки важливою була вода з-під них, а не сама "страва".

Словом, цікава медична кулінарія і далі відкрита для вас:)

Telegram

Гриби, гроби і дисертації

Перечитувала сьогодні експедиційні записи з Житомирщини і знайшла дуже незвичайний спосіб виганяти наслані хвороби. Респондентка розповідала, що в неї постійно помирали новонароджені діти, а останнє, яке вижило, кілька місяців мало страшну гарячку, яку неможливо…

У часи мого дитинстві й раннього підліткового віку були поширені викликання різних духів, серед яких особливо популярною була Пікова дама. Викликали її зазвичай як не в таборах, то в лікарнях, або просто вдома пізно ввечері.
Звісно, були ще інші персонажі. Мій персональний топ — домовичок, жвачний король, матюкливий гномик, шоколадний король і Попелюшка. Цей неймінг вам уже багато що може сказати про дитинство в 90-х:) Дуже хотілося б почути, кого і як викликали ви, бо це ж просто безцінне поле нашого дитячого фольклору.

Особисто я якось стрьомалася викликати Пікову даму, бо з нею було найбільше заморочок і непевностей (вічно хтось розповідав про те, як вона душить чи ще якось жахливо мститься за те, що її потурбували, а турбували її тоді точно дуже часто). У таборі ми любили викликати домовичка і мучити його дурними питаннями на кшталт "А чи поставлять сьогодні на дискотеці Кіркорова?" (Тут треба пояснити, що ми реально не любили нашого діджей, йому було під 50, і він часто ставив абсолютно неактуальні речі. Так ми перевіряли і правдивість існування домовичка, і його чесність, і морально готувалися, чи знову буде трешачок, чи нє).

У нашому випадку брали 6 олівців чи фломастерів на двох і в такому положенні І __ І тримали в руках, направляючи ті два олівці для стиковки)). А там далі вже вони рухалися то вверх, то вниз, то вбік у відповідь на наші запитання.

Не так давно моя кума записувала, як її дівчата (3 і 1 клас) викликали духа Чарлі. Там була дуже прикольна історія з двома олівцями і папером з 4 словами, розміщеними в різних кутах аркуша: так, ні, так, ні. Власне, ідея схожа на спілкування з домовичком, тільки тут уже й інтерпретацій не треба — олівці самі повертаються на вже написані слова, як годинникові стрілки.

Викликання різних духів було й лишається досить важливою складовою дитячого фольклору. І я сьогодні хочу згадати про дуже прикметну персонажку, яка в нас була значно менш популярна, натомість у США займала топові позиції, починаючи з 1970х. Мова йде про Криваву Мері. До речі, напишіть теж, чи чули, щоб її викликали в наших краях, коли і як саме.

В Алана Дандеса (на якого на першому курсі моляться всі фольклористи) є відома стаття в тон психоаналітичній методиці вивчення текстів. Він розбирає викликання Кривавої Мері та її відповідниць крізь призму менструального фольклору.

Дандес пояснював це тим, що зазвичай Криваву Мері викликають у віці від 7 до 12 років, тобто в допубертатний період. Ритуал викликання він пов'язував саме з дорослішанням і підсвідомими страхом перед менструацією. Одне з найбільш розповсюджених місць, де відбувається ритуал, — це туалет, а завершення сеансу здебільшого відбувається через змивання води в унітазі. Дандес вважав, що це теж про підсвідомий пунктик на чистоті й перевірці протікання, яке кожна дівчина в перші роки менструації може пригадати.

Пізніше дослідники загалом погоджувалися, що менструальна теорія має певний сенс у цьому викликанні, але все ж не підтримували її як домінантну, орієнтуючись при цьому на соціалізацію, новий етап дорослішання і перевтілення в жінку. Типологічно американська Кривава Мері й "пострадянська" Пікова дама таки дуже схожі. Тут безперечно йдеться про демонічних персонажок, які приходять через портали — найчастіше дзеркало, інколи вікно, і якраз унітази з водою (а в Північній Америці води там куди більше, ніж у наших унітазах). Тож цілком ймовірно, що злиття води тут не про менструальні алюзії, а просто про завершення сеансу й "відсилання" Кривавої Мері назад у її потойбічний світ.

Якщо є змога допомогти чернігівським волонтерам: