зараз буде unpopular opinion, але: подивилася «довгонога» і щось не можу зрозуміти, звідки аж такий ажіотаж навколо фільму
для контексту: «довгоніг» став найкасовішим незалежним горором останнього десятиліття, і більшість відгуків, які я бачила, були супер позитивні і високо оцінювали стрічку

перша половина фільму – справді класна. у ній є мінімалістичний підхід, але усі ресурси використані на максимум: задається чітка атмосфера, візуальний стиль, звуковий супровід усе підкріплює, в акторських роботах теж є певний підхід, тобто усе працює на атмосферу та задання тону. і в плані сюжету та його розвитку у першій половині фільму у мене питань не було, ставало ясно, чого стрічка усім так подобається.

але, починаючи десь з середини фільму усе стає якось… занадто просто? можливо, на цей мій глядацький досвід повпливав той факт, що я знала головний сюжетний поворот (що мама головної героїні допомагає головному злочинцю), але існує так багато варіантів розплутати цей клубок. а тут героїня просто їде додому – все, у неї вже є фото і опис убивці.

начальник поліції, який усю першу половину фільму був адекватним чоловіком і прислухався до головної героїні, раптом починає на неї зриватися, а потім ще й ігнорує її слова про те, що у вбивці точно є спільник. у нього ж дочка віку потенційних його жертв, хіба він не мав би як мінімум підстрахуватися?

сам фінал теж дивний. тема з ляльками супер цікава, але я аж до розв’язки не зчитувала, що тут ще є елемент «містики» і що ці ляльки ніби справді «транслюють сатану» чи щось таке. тому сцена, де лялька просто опиняється у будинку і вся родина майже одразу злітає з котушок виглядала якось дивно і натягнуто. ну і чого головна героїня, маючи пістолет, просто не вистрілила цій ляльці у голову – для мене загадка.

і це, буквально, більшість ключових подій фільму. я очікувала якийсь справді закручений детективний сюжет, хоча б пару моментів де «детектив йде по хибному сліду», але тут кожен крок героїні, кожна її здогадка виявляється правильною. в результаті воно все виглядає занадто просто, занадто послідовно, занадто «переконливо» (згадується мем: ой, як зручно).
тема з релігією, впливом сатани і так далі теж не дуже розкрита. є значно кращі детективні трилери, які вплітають ці теми у свій сюжет (ті ж «полонянки» чи «сім» фінчера).

словом, перша половина фільму класно задає стиль, вибудовує саспенс та загальну атмосферу. але, на мою думку, потенціал у історії був значно більший, як мінімум на рівні сценарію.
ну і таке «тестове» питання, яке я останнім часом часто задаю собі, після перегляду трилерів/детективів: чи буде цікаво передивлятися цей фільм вдруге? мені здається, що ні

#watchlist

атмосферний постер до нового фільму з сарою полсон hold your breath ?

новий випуск для суспільного про зображення сексу в укр кіно

чекала на вихід цього відео, щоб зробити мем. зробила

https://youtu.be/5Cc1jgUWzng?si=QGtLrJ3oXwI-198V

#femme_archive

Winona Ryder as Mina Murray in Bram Stoker's Dracula

Ален Делон на сторінках «Новин кіноекрану», січень 1963 рік.

З Колекції Кіноархіву Довженко-Центру.

r.i.p. ❤️?

la collectionneuse, 1967