Відкриваю у Вільнюсі фотовиставку про українських тварин в Литві. Скоро зроблю в онлайн форматі, то ж ви зможете теж її глянути дистанційно.

Це Бойченко сказав, хз як вони рахуюють, іноді мені здається, що вигадують. Знаю, що багато, хто повернувся. Але в моєму колі оточення навпаки виїхали всі. Впродовж 2022, 2023 і цього року. Але ж і повернулися. Але скільки виїхало? Скільки загинуло? Де ці цифри?

Також багато хто навесні виїхав з міста по селам поруч, і в травні-червні вже повернувся. То це рахується за виїзд?

Мені від цієї цифри ні боляче, ні дивно. Цікавить момент з достовірністю і все.

Шукаю героїв для фотопроекту про домашніх улюбленців українців в Литві

Сфотографую для виставки вашого песика або котика. Безкоштовно:)

Потрібно трохи вашого часу. Мінімум стресу для улюбленців.

Пишіть в приватні та поділіться зі знайомими

Ну шо, Трамп здається переміг. І ніхто не знає, як це вплине на нашу війну. Краще або гірше. Але однозначно, що ми тепер в іншому світі. Цей світ почав змінюватися у 2014му, і далі йде кудись.

Часто говорять, що Україна може розраховувати в кращому випадку на кордони 2022 року. Але це ж Маріуполь та Бердянськ і половина роздовбаної в хлам Донеччини.

Ех подивимось, головне не опускати руки і донатити на військо. А ще берегти кукуху.

Рік очікування і ось я у Варшаві завтра йду на концерт Тейлор Свіфт. Я її фанат 10 років. І це збуття мрії. Хоча я хворію і ментально не можу розвантажитися. Але все місто в людях в костюмах, з футболками/сумками/світшотами Тейлор, всі плетуть браслети, обмінюються ними, з кафе лунає її музика. А ще всі усміхнені і роблять один одному компліменти.

Інший світ, моя рожева мрія.

Речі, які я не зробила в Маріуполі, а тепер шкодую (бо багато тепер неможливо):

1. Не бачила виплавку металу на заводі. Вживу. В цеху. Це не так просто туди потрапити, а 2 мої спроби відкладалися. То я думала, що якось іншим разом.

2. Лише 1 раз виходила на човні в море і бачила берег з іншої сторони. Мене нудить на воді, тому човники не моє.

3. Не була на могилі моєї прабабусі. Не люблю кладовища, в родині теж не було традицій їздити до мертвих. Хоча в дідусів та бабусь я була, а тут ні:(

4. Не відвідала оновлену льодову арену.

5. Не була на жодному матчі на найстарішому стадіоні Маріуполя Азовець

6. Не відвідала музей порту.

7. Не була в Максимі. Тут прям орррррррр

8. Весь час планувала, але відкладала полежати в шезлонгах біля басейну.

9. Не була в міському басейні і дуже чекала відкриття Нептуна.

10. Не була в ПК Карла Маркса всередині.

11. Не була в середині СК Азовсталь

12. Не полазила всередині закритого ПК Моряків, поруч була, планувала там навіть фотосет, але якось не склалося.

13. Не була в середині лікерогорільчаного заводу.

14. Не була в оновленому ПК Будівельник ака Міський палац культури на Лівому березі.

Найголовніше, я розумію, що могла більше допомагати ЗСУ після 2014, бути більш активною і чмирити відкриту вату. Дуже мені сміливості не вистачало, багато кого і чого боялася.

В моєму литовському дворі завелася кішка, яку місцеві бабусі охрестили Машою. І кожного ранку та ввечорі вони кличуть її істи. Тобто я прокидаюсь від того, що хтось кричить "Машуля, ням ням" і засинаю під це ж. Милота.

Питання до маріупольців. А що це за розмови, що якщо росіяни знесли ваш дім, перейменували вулицю, у вас нема скрінів гугл мап з вашим будинком, то ви ніколи не доведете факт наявності зруйнованого житла.

Гуляє таке по тіктокам і чатам. А ще мені кілька знайомих про це з острахом сказали. Звучить як якесь іпсо в стилі "все втрачено, ніякої компенсації".

По-перше, все втрачено ніякої компенсації. Я в ці мрії не вірю. По-друге, всі ці розмови не мають сенсу без деокупації міста. Переживання на пустому місці.

Якщо у вас нема скрінів, нема будинку в кадастрі, нема свідчень сусідів, будинок знесено, на його місці стоїть інший - то на що нам з вами розраховувати? Від кого?

Наскільки я розумію, то в деокупованому місті можна буде довести багато чого. Всі новобуди незаконні, всі знесені будинки є в переліку зруйнованого житла. І навіть власники новобудов, які чесно там все купують- незаконно перетнули кордон і купили житло в незаконно побудованій будівлі.

Чого ви переживаєте за всі ті будинки, які є, яких вже нема, які скоро будуть? І за назви вулиць?

Може то так мені непощастило, але за останній тиждень забомбили тими історіями "Все перейменували, тепер і не доведеш, що то твоє". Мені за мої 3 стіни теж стало страшно.

Поясніть будь ласка?