Овва, а й справді! Передивилась останні хвилини Аркейн і УВАЖНО!
Кейтлін розглядає на своєму ПК креслення гексобрами та бачить, що там, куди впала Джинкс, є бокові тунелі з кулерами для охолодження, а потім поглядає на голову мапочки з гранати і посміхається (не забуваймо, що Кейтлін — геніальна слідча, яка поглянувши на місце злочину, одразу розуміє по деталям, що там та як відбувалось. Тобто, вона не просто так, коли їй принесли ту голову мавпочки, яку очевидно знайшли там, де вона не мала бути, сіла переглядати креслення, і все зрозуміла!).
А потім, після останньої сцени їхньої розмови з Вай — очевидно, це повітроплав, на якому Джинкс і полетіла кудись геть!
Тобто... виходить, ВОНА НЕ ПОМЕРЛА!!!!! 🤩🤩🤩

Настав час складник приколів для тих, хто вже додивився Аркейн, і пам'ятає події 10річної давнини... 😏

#мемчик_ОМ

P.S. Я поки в акуї з побаченого. Повернуся, коли перестану орати у відро

Робота над фіналом трилогії — це завжди збіса КРИК. Тому що треба звести всі сюжетні лінії та гачки з попередніх двох частин та нічого не провтикати. Аби все логічно розв'язати, не пропустити жодного із закинутих раніше запитань, і щоб все воно гармонійно впліталося в єдиний візерунок. Коли я майже десять років тому дописувала "Відлуння мертвих сновидінь" — мало не поїхала стріхою.
І зараз приблизно те саме в мене з "Резонансом", над фінальною частиною якого я почала активно працювати (та тихо радію, що на цю мить перші дві частини все ще не видані та лише на моєму компі, тож в разі чого можу зробити корективи, якщо фінал трилогії потребуватиме там змін). І це той випадок, коли такий факт дуже важливий, бо як і з Круком, хоч 1 і 2 частини мали закриті арки, та лишається надзвичайно багато наскрізних сюжеток, до сказу тісно переплетених та маловловимих. А я хоч і робила в процесі нотатки, але працюючи все одно розумію, що їх не вистачає, та сідаю робити нові гілки нотаток, звіряючи попередні нотатки із текстом, роблячи позначки що на яких сторінках і т.д.
Деякі сцени потребують просто колосальної роботи в підготовці саме в цьому плані. Це якщо не враховувати безпосередньо ПРИДУМУВАННЯ того, що ж відбуватиметься у тих сценах, які мають розвинути та повести ці лінії до розв'язок та переплетень з іншими лініями. Щоб не лишилось жодного "Чому Фред і Джорж, розглядаючи мапу, не звертали увагу на те, що їхній молодший брат спить в одному ліжку з якимось Пітером".
Тож, словом, просто сподіваюсь, що не зіп'юся, коли все це допишу та відчую, що Доббі вільний 🤣
Добре хоч з фіналом Мисливців такого буде менше, бо там сюжет все ж більш лінійний, і таких заплутаних плетив значно менше. Бо написання трилогії — то дуже тяжко для психіки 🤣